- •Будівельного призначення
- •Основи та фундаменти споруд
- •Державні будівельні норми україни
- •Основи та фундаменти споруд. Введено вперше зі скасуванням
- •1 Сфера застосування
- •2 Загальні положення
- •3 Інженерно-геологічні та сейсмонебезпечні умови
- •4 Інженерні вишукування
- •5 Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування
- •6 Принципи проектування котлованів для влаштування фундаментів і заглиблених споруд
- •7 Проектування основ і фундаментів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Навантаження і впливи
- •7.3 Нормативні і розрахункові характеристики ґрунтів
- •7.4 Підземні води
- •7.5 Глибина закладання фундаментів
- •7.6 Розрахунок фундаментів за деформаціями основ
- •7.7 Визначення розрахункового опору основи
- •7.8 Визначення кренів окремих фундаментів і споруд
- •7.9 Граничні сумісні деформації основ, фундаментів і споруд
- •7.10 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ
- •7.11 Критерії визначення розмірів підошви фундаментів
- •8 Розрахунки фундаментів за конструктивними особливостями та умовами взаємодії з основою
- •8.1 Фундаменти малозаглиблені та мідного закладання
- •8.2 Фундаменти заглиблені
- •8.3 Фундаменти глибокого закладання
- •8.4 Розрахунки системи "основа - фундамент - споруда"
- •9 Вимоги до проектування основ і фундаментів на грунтах з особливими властивостями
- •9.1 Проектування на просідаючих грунтах
- •9.2 Проектування на набрякливих грунтах
- •9.3 Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах
- •9.4 Проектування на елювіальних грунтах
- •9.5 Проектування на засолених грунтах
- •9.6 Проектування на насипних та намивних грунтах
- •9.7 Проектування на здимальних грунтах
- •10 Вимоги до проектування основ і фундаментів на територіях з особливими умовами
- •10.1 Проектування на територіях із підземними виробками
- •10.2 Проектування у сейсмічних районах
- •10.3 Проектування на закарстованих територіях
- •10.4 Проектування на зсувонебезпечних територіях
- •10.5 Проектування на підтоплюваних територіях
- •11 Проектування основ і фундаментів при особливих впливах, умовах, навантаженнях
- •11.1 Проектування в зоні динамічних впливів
- •11.2 Проектування при вирівнюванні деформованих будівель і усуненні кренів
- •11.3 Проектування в умовах щільної забудови
- •11.4 Проектування при реконструкції (підсилення, поглиблення, зміни)
- •12 Проектування підземних і заглиблених споруд
- •13 Проектування підпірних стін
- •14 Вимоги до проектування основ і фундаментів будівель та споруд різних конструктивних типів
- •15 Проектування інженерної підготовки основ (покращення, ущільнення, закріплення)
- •16 Проектування водозахисту основ і фундаментів
- •17 Особливості проектування заходів охорони основ і фундаментів пам'яток
- •18 Екологічні вимоги при проектуванні основ і фундаментів (нове будівництво, реконструкція, посилення, відновлення)
- •19 Геотехнічний моніторинг
- •20 Вимоги до консервації (розконсервації) основ і фундаментів об'єктів незавершеного будівництва
- •21 Науково-технічний супровід (нтс)
- •Додаток а
- •Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах
- •Додаток б
- •Основні терміни та визначення
- •Додаток в
- •Нормативні значення характеристик міцності і деформативності ґрунтів
- •Додаток г
- •Розрахунок глибини закладання фундаментів
- •Додаток д
- •Розрахунок фундаментів за деформаціями основ обчислення осідання
- •Розрахунок крену фундаменту
- •Обчислення просідань грунтів основи
- •Обчислення деформацій основ, що складені набрякливими грунтами
- •Обчислення суфозійного осідання засолених грунтів
- •Визначення осідань за межами лінійної залежності між напруженнями і деформаціями в грунті
- •Розрахункові моделі ґрунтової основи
- •Додаток е
- •Розрахунковий опір грунтів основи
- •Визначення розрахункового опору за розрахунком
- •Додаток ж
- •Вертикальна складова граничного опору основи
- •Додаток и
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Додаток к
- •Заходи щодо зменшення деформацій основ фундаметів і впливу їх на споруди
- •Додаток л
- •Основні літерні позначення
- •Додаток м
- •Бібліографія
Додаток к
(рекомендований)
Заходи щодо зменшення деформацій основ фундаметів і впливу їх на споруди
К.1 Для виконання вимог розрахунку фундаментів за деформаціями основ за граничними станами слід розглядати в першу чергу заходи щодо можливості (доцільності) зміни розмірів підошов фундаментів у плані, глибини закладання (включаючи вертикальне планування зрізанням, прорізанням ґрунтів з незадовільними властивостями), введення додаткових в'язів, що обмежують переміщення фундаментів, застосування інших типів і форм фундаментів, зміни навантажень на основу тощо. Слід розглядати також доцільність (можливість) застосування заходів, спрямованих на:
а) запобігання погіршенню властивостей ґрунтів основи під час будівництва або експлуатації споруди (К.2);
б) покращення будівельних властивостей ґрунтів (К.3, розділ 15);
в) застосування конструктивних рішень, що сприяють зменшенню чутливості споруд до деформацій основи; зниженню зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою; запобіганню можливості значних початкових осідань (К.5);
г) вирівнювання споруд або окремих їх частин (підрозділ 11.2).
К.2 Запобігання погіршенню будівельних властивостей ґрунтів основи здійснюють шляхом:
а) водозахисних заходів (особливо на будівельних майданчиках, складених ґрунтами, чутливими до зміни вологості), які містять відповідне компонування забудови і вертикальне планування території з метою забезпечення стоку поверхневих вод, влаштування дренажів, протифільтраційних завіс і екранів, прокладання водопроводів у каналах або розміщення їх на безпечних відстанях від споруд, контроль за можливими витоками води тощо;
б) захисту ґрунтів основи від хімічно активних рідин, здатних призводити до просідання, набрякання чи здимання грунтів, активізації карстово-суфозійних процесів, підвищення агресивності підземних вод тощо;
в) обмеження (ізоляції) джерел зовнішніх впливів (вібрацій, технічних вибухів, коливань тощо);
г) запобіжних заходів, здійснюваних у процесі будівництва споруд (збереження природної структури і вологості ґрунтів, дотримання вимог технології влаштування основ, фундаментів, підземних і надземних конструкцій з метою недопущення змін прийнятої в проекті розрахункової схеми, у тому числі швидкості передачі навантаження на основу, особливо за наявності в основі ґрунтів, що повільно консолідуються, тощо).
К.3 Покращення будівельних властивостей ґрунтів і влаштування штучних основ здійснюють шляхом інженерної підготовки згідно з розділом 15.
К.4 Конструктивно-планувальні заходи, що зменшують чутливість споруд до деформацій основи, включають:
а) прийняття архітектурно-планувальних рішень будівель та споруд з компоновкою в плані і по висоті, що забезпечують сприйняття можливих (прогнозованих) деформацій ґрунтової основи;
б) підвищення міцності і просторової жорсткості споруд, що досягається підсиленням конструкцій (у тому числі фундаментно-підвальних) відповідно до результатів розрахунку споруди у взаємодії з основою (введення додаткових в'язів у каркасних конструкціях, влаштування залізобетонних чи армокам'яних поясів у безкаркасних будівлях, розрізання споруд на відсіки тощо);
в) збільшення піддатливості споруд (якщо це дозволяють технологічні вимоги) за рахунок застосування гнучких чи розрізних конструкцій;
г) влаштування пристосувань для вирівнювання (за необхідності) конструкцій споруд і для рихтування технологічного устаткування.
К.5 До заходів щодо зменшення зусиль у конструкціях споруд при взаємодії з основою відносять:
а) розміщення споруд на ділянках території забудови з урахуванням інженерно-геологічних умов і можливих джерел шкідливих впливів (лінз слабких ґрунтів, старих гірничих виробок, карстових порожнин, зовнішніх водогонів тощо);
б) застосування відповідних конструкцій фундаментів (наприклад, з малою бічною поверхнею - на підроблюваних територіях, за наявності в основі ґрунтів з властивостями здимання тощо);
в) засипання пазух і улаштування подушок під фундаментами з матеріалів, які мають мале зчеплення і тертя, застосування спеціальних антифрикційних покриттів, відривання тимчасових компенсаційних траншей для зменшення зусиль від горизонтальних деформацій основи, у тому числі в районах гірничих виробок;
г) регулювання термінів замонолічування стиків збірних і збірно-монолітних конструкцій;
д) обґрунтовані швидкість і послідовність зведення окремих частин споруди;
е) вжиття заходів захисту від впливу нового будівництва на існуючі об'єкти в умовах щільної забудови.