- •Будівельного призначення
- •Основи та фундаменти споруд
- •Державні будівельні норми україни
- •Основи та фундаменти споруд. Введено вперше зі скасуванням
- •1 Сфера застосування
- •2 Загальні положення
- •3 Інженерно-геологічні та сейсмонебезпечні умови
- •4 Інженерні вишукування
- •5 Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування
- •6 Принципи проектування котлованів для влаштування фундаментів і заглиблених споруд
- •7 Проектування основ і фундаментів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Навантаження і впливи
- •7.3 Нормативні і розрахункові характеристики ґрунтів
- •7.4 Підземні води
- •7.5 Глибина закладання фундаментів
- •7.6 Розрахунок фундаментів за деформаціями основ
- •7.7 Визначення розрахункового опору основи
- •7.8 Визначення кренів окремих фундаментів і споруд
- •7.9 Граничні сумісні деформації основ, фундаментів і споруд
- •7.10 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ
- •7.11 Критерії визначення розмірів підошви фундаментів
- •8 Розрахунки фундаментів за конструктивними особливостями та умовами взаємодії з основою
- •8.1 Фундаменти малозаглиблені та мідного закладання
- •8.2 Фундаменти заглиблені
- •8.3 Фундаменти глибокого закладання
- •8.4 Розрахунки системи "основа - фундамент - споруда"
- •9 Вимоги до проектування основ і фундаментів на грунтах з особливими властивостями
- •9.1 Проектування на просідаючих грунтах
- •9.2 Проектування на набрякливих грунтах
- •9.3 Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах
- •9.4 Проектування на елювіальних грунтах
- •9.5 Проектування на засолених грунтах
- •9.6 Проектування на насипних та намивних грунтах
- •9.7 Проектування на здимальних грунтах
- •10 Вимоги до проектування основ і фундаментів на територіях з особливими умовами
- •10.1 Проектування на територіях із підземними виробками
- •10.2 Проектування у сейсмічних районах
- •10.3 Проектування на закарстованих територіях
- •10.4 Проектування на зсувонебезпечних територіях
- •10.5 Проектування на підтоплюваних територіях
- •11 Проектування основ і фундаментів при особливих впливах, умовах, навантаженнях
- •11.1 Проектування в зоні динамічних впливів
- •11.2 Проектування при вирівнюванні деформованих будівель і усуненні кренів
- •11.3 Проектування в умовах щільної забудови
- •11.4 Проектування при реконструкції (підсилення, поглиблення, зміни)
- •12 Проектування підземних і заглиблених споруд
- •13 Проектування підпірних стін
- •14 Вимоги до проектування основ і фундаментів будівель та споруд різних конструктивних типів
- •15 Проектування інженерної підготовки основ (покращення, ущільнення, закріплення)
- •16 Проектування водозахисту основ і фундаментів
- •17 Особливості проектування заходів охорони основ і фундаментів пам'яток
- •18 Екологічні вимоги при проектуванні основ і фундаментів (нове будівництво, реконструкція, посилення, відновлення)
- •19 Геотехнічний моніторинг
- •20 Вимоги до консервації (розконсервації) основ і фундаментів об'єктів незавершеного будівництва
- •21 Науково-технічний супровід (нтс)
- •Додаток а
- •Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах
- •Додаток б
- •Основні терміни та визначення
- •Додаток в
- •Нормативні значення характеристик міцності і деформативності ґрунтів
- •Додаток г
- •Розрахунок глибини закладання фундаментів
- •Додаток д
- •Розрахунок фундаментів за деформаціями основ обчислення осідання
- •Розрахунок крену фундаменту
- •Обчислення просідань грунтів основи
- •Обчислення деформацій основ, що складені набрякливими грунтами
- •Обчислення суфозійного осідання засолених грунтів
- •Визначення осідань за межами лінійної залежності між напруженнями і деформаціями в грунті
- •Розрахункові моделі ґрунтової основи
- •Додаток е
- •Розрахунковий опір грунтів основи
- •Визначення розрахункового опору за розрахунком
- •Додаток ж
- •Вертикальна складова граничного опору основи
- •Додаток и
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Додаток к
- •Заходи щодо зменшення деформацій основ фундаметів і впливу їх на споруди
- •Додаток л
- •Основні літерні позначення
- •Додаток м
- •Бібліографія
Обчислення деформацій основ, що складені набрякливими грунтами
Д.20 Підйом основи при набряканні ґрунту hsw обчислюють за формулою
hsw = , (Д.20)
де εsw,i - відносне набрякання ґрунту i-го шару, що обчислюють згідно з Д.21;
hi - товщина i-го шару ґрунту;
ksw,i - коефіцієнт, визначають згідно з Д.22;
n - кількість шарів, на які розділена зона набрякання ґрунту.
Д.21 Відносне набрякання ґрунту εsw обчислюють за формулами:
- при інфільтрації вологи
εsw = (hsat - hn)/hn, (Д.21)
де hn - висота зразка природної вологості та щільності, обтиснутого без можливості бокового розширення тиском р, що дорівнює сумарному вертикальному напруженню σz, tot на глибині, яка розглядається (значення σz, tot обчислюють згідно з Д.23);
hsat - висота того ж зразка після замочування до повного водонасичення, обтиснутого в таких же умовах;
- при екрануванні поверхні та зміні водно-теплового режиму
εsw = k(weq - w0)/(1 + e0), (Д.22)
де k - коефіцієнт, який визначають шляхом випробувань (за відсутності даних випробувань приймається k=2);
weq - кінцева (усталена) вологість ґрунту;
w0 i e0 - відповідно початкове значення вологості і коефіцієнта пористості ґрунту.
Д.22 Коефіцієнт ksw, що входить до формули (Д.20), в залежності від сумарного вертикального напруження σz,tot на глибині, що розглядається, приймають: 0,8 при σz,tot = 50 кПа; 0,6 при σz,tot = 300 кПа; інтерполяцією - при проміжних значеннях σz,tot.
Д.23 Сумарне вертикальне напруження σz,tot на глибині z від підошви фундаменту (рисунок Д.6) обчислюють за формулою
σz,tot = σzp + σzg + σz,ad, (Д.23)
де σzp, σzg - вертикальні напруження відповідно від навантаження фундаменту і від власної ваги ґрунту;
σz,ad - Додатковий вертикальний тиск, викликаний впливом ваги незволоженої частини масиву ґрунту за межами площі замочування, що обчислюють за формулою
σz,ad = kg γ (d + z), (Д.24)
де kg - коефіцієнт, що приймають за таблицею Д.4.
Д.24 Нижня межа зони набрякання Hsw (рисунок Д.6):
а) при інфільтрації вологи приймають на глибині, де сумарне вертикальне напруження σz,tot згідно з Д.23 дорівнює тиску набрякання psw;
б) при екрануванні поверхні та зміні водно-теплового режиму визначають дослідним шляхом (за відсутності дослідних даних приймають Hsw = 5 м).
Рисунок Д.6 - Схема до розрахунку підйому основи при набряканні ґрунту
Таблиця Д.4 - Коефіцієнт kg
(d + z)IBw |
Коефіцієнт kg при відношенні довжини до ширини площі, що замочується, Lw/Bw |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0,5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0,58 |
0,50 |
0,43 |
0,36 |
0,29 |
2 |
0,81 |
0,70 |
0,61 |
0,50 |
0,40 |
3 |
0,94 |
0,82 |
0,71 |
0,59 |
0,47 |
4 |
1,02 |
0,89 |
0,77 |
0,64 |
0,53 |
5 |
1,07 |
0,94 |
0,82 |
0,69 |
0,77 |
Д.25 Осідання основи внаслідок висихання ґрунту, що набряк, визначають за формулою
ssh = εsh,i hi ksh, (Д.25)
де εsh,i - відносна лінійна усадка i-го шару, яку обчислюють згідно з Д.26;
hi - товщина i-го шару ґрунту;
ksh - коефіцієнт, який приймається 1,3;
n - кількість шарів, на які розділена зона усадки ґрунту, приймають згідно з Д.27.
Д.26 Відносну лінійну усадку ґрунту при його висиханні обчислюють за формулою
εsh = (hn - hd)/hn, (Д.26)
де hn - висота зразка ґрунту з можливою найбільшою вологістю при його обтисненні сумарним вертикальним напруженням без можливості бокового розширення;
hd - висота зразка в таких же умовах після зменшення вологості внаслідок висихання.
Д.27 Нижню межу зони усадки Hsh визначають дослідним шляхом, а за відсутності дослідних даних приймають 5 м.
При висиханні ґрунту внаслідок теплового впливу технологічного устаткування нижню межу зони усадки Hsh встановлюють дослідним шляхом або відповідним розрахунком.