- •Будівельного призначення
- •Основи та фундаменти споруд
- •Державні будівельні норми україни
- •Основи та фундаменти споруд. Введено вперше зі скасуванням
- •1 Сфера застосування
- •2 Загальні положення
- •3 Інженерно-геологічні та сейсмонебезпечні умови
- •4 Інженерні вишукування
- •5 Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування
- •6 Принципи проектування котлованів для влаштування фундаментів і заглиблених споруд
- •7 Проектування основ і фундаментів
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Навантаження і впливи
- •7.3 Нормативні і розрахункові характеристики ґрунтів
- •7.4 Підземні води
- •7.5 Глибина закладання фундаментів
- •7.6 Розрахунок фундаментів за деформаціями основ
- •7.7 Визначення розрахункового опору основи
- •7.8 Визначення кренів окремих фундаментів і споруд
- •7.9 Граничні сумісні деформації основ, фундаментів і споруд
- •7.10 Розрахунок фундаментів за несучою здатністю основ
- •7.11 Критерії визначення розмірів підошви фундаментів
- •8 Розрахунки фундаментів за конструктивними особливостями та умовами взаємодії з основою
- •8.1 Фундаменти малозаглиблені та мідного закладання
- •8.2 Фундаменти заглиблені
- •8.3 Фундаменти глибокого закладання
- •8.4 Розрахунки системи "основа - фундамент - споруда"
- •9 Вимоги до проектування основ і фундаментів на грунтах з особливими властивостями
- •9.1 Проектування на просідаючих грунтах
- •9.2 Проектування на набрякливих грунтах
- •9.3 Проектування на водонасичених біогенних грунтах і мулах
- •9.4 Проектування на елювіальних грунтах
- •9.5 Проектування на засолених грунтах
- •9.6 Проектування на насипних та намивних грунтах
- •9.7 Проектування на здимальних грунтах
- •10 Вимоги до проектування основ і фундаментів на територіях з особливими умовами
- •10.1 Проектування на територіях із підземними виробками
- •10.2 Проектування у сейсмічних районах
- •10.3 Проектування на закарстованих територіях
- •10.4 Проектування на зсувонебезпечних територіях
- •10.5 Проектування на підтоплюваних територіях
- •11 Проектування основ і фундаментів при особливих впливах, умовах, навантаженнях
- •11.1 Проектування в зоні динамічних впливів
- •11.2 Проектування при вирівнюванні деформованих будівель і усуненні кренів
- •11.3 Проектування в умовах щільної забудови
- •11.4 Проектування при реконструкції (підсилення, поглиблення, зміни)
- •12 Проектування підземних і заглиблених споруд
- •13 Проектування підпірних стін
- •14 Вимоги до проектування основ і фундаментів будівель та споруд різних конструктивних типів
- •15 Проектування інженерної підготовки основ (покращення, ущільнення, закріплення)
- •16 Проектування водозахисту основ і фундаментів
- •17 Особливості проектування заходів охорони основ і фундаментів пам'яток
- •18 Екологічні вимоги при проектуванні основ і фундаментів (нове будівництво, реконструкція, посилення, відновлення)
- •19 Геотехнічний моніторинг
- •20 Вимоги до консервації (розконсервації) основ і фундаментів об'єктів незавершеного будівництва
- •21 Науково-технічний супровід (нтс)
- •Додаток а
- •Перелік нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах
- •Додаток б
- •Основні терміни та визначення
- •Додаток в
- •Нормативні значення характеристик міцності і деформативності ґрунтів
- •Додаток г
- •Розрахунок глибини закладання фундаментів
- •Додаток д
- •Розрахунок фундаментів за деформаціями основ обчислення осідання
- •Розрахунок крену фундаменту
- •Обчислення просідань грунтів основи
- •Обчислення деформацій основ, що складені набрякливими грунтами
- •Обчислення суфозійного осідання засолених грунтів
- •Визначення осідань за межами лінійної залежності між напруженнями і деформаціями в грунті
- •Розрахункові моделі ґрунтової основи
- •Додаток е
- •Розрахунковий опір грунтів основи
- •Визначення розрахункового опору за розрахунком
- •Додаток ж
- •Вертикальна складова граничного опору основи
- •Додаток и
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Додаток к
- •Заходи щодо зменшення деформацій основ фундаметів і впливу їх на споруди
- •Додаток л
- •Основні літерні позначення
- •Додаток м
- •Бібліографія
5 Класифікація основ і фундаментів за принципами проектування
5.1 Фундаменти слід проектувати виходячи з розрахункових схем, що передбачають сумісне деформування об'єктів з основами, з урахуванням типу основ (природні чи штучні), характеру чи способу передачі навантажень від будівель та споруд на основи; схеми можливого розвитку деформацій основи в залежності від глибини закладання фундаментів (малозаглиблені, мілкого закладання, заглиблені та глибокого закладання); типу власної конструкції фундаментів і жорсткості несучих конструкцій, що передають на них навантаження; способу влаштування фундаментів чи фундаментно-підвальних частин об'єктів (з вийманням чи без виймання грунту).
Примітка. Фундаменти поділяють також за матеріалом (залізобетонні, бутобетонні, цегляні), видом та характером навантажень (згідно з ДБН В.1.2-2), технологічними умовами виготовлення тощо. Термінологічне визначення типів основ і фундаментів наведено в додатку Б.
5.2 За характером передачі навантажень від несучих конструктивних елементів будівель та споруд на основи розрізняють фундаменти, що передають навантаження на основу: переважно по підошві (горизонтальній чи похилій), одночасно по підошві та бічним поверхням, які контактують з просторовою основою.
Деформації і несуча здатність фундаментів за властивостями основи обумовлюються розмірами і глибиною розташування від денної поверхні поверхонь контакту в ґрунтовому середовищі та властивостями грунтів, що складають основи.
5.3 Фундаменти малозаглиблені та мілкого закладання передають навантаження на основу по підошві тиском. Фундаменти заглиблені по підошві - тиском, по бічній поверхні фундаменту і заглибленій частині несучих огороджувальних конструкцій - тертям. Фундаменти глибокого закладання по підошві - тиском, по усіх поверхнях фундаменту і заглиблених частин несучих огороджувальних конструкцій, що контактують з просторовою основою, - тертям.
5.4 До малозаглиблених слід відносити фундаменти, підошва яких розташовується в межах глибини промерзання грунтів.
Перевірка за граничними станами по деформаціях малозаглиблених фундаментів повинна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій за рахунок: стискання і ущільнення грунтів у деформованій зоні під підошвою фундаментів, горизонтального (по підошві) або глибинного зсуву з випором на поверхню, морозного здимання грунтів (підняття-осідання, підрозділ 9.7).
5.5 До мілкого закладання слід відносити фундаменти будівель із підпіллям, цокольним чи підвальним поверхами.
Перевірка за граничними станами по деформаціях фундаментів мілкого закладання повинна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій (крім вказаних у 5.7) за рахунок випору грунту в підвальні, цокольні приміщення або підпілля. У разі наявності вище підошви фундаментів грунтів, здатних до морозного здимання, необхідно враховувати додаткове навантаження від дії від'ємного тертя по бічній поверхні заглибленої частини несучих конструкцій.
5.6 До заглиблених слід відносити фундаменти будівель та споруд з одним або декількома підземними поверхами.
Перевірка за граничними станами по деформаціях заглиблених фундаментів повинна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій за рахунок: стискання і ущільнення грунтів у деформованій зоні під підошвою фундаментів, зменшення або втрати тертя по бічних поверхнях, що контактують з грунтом, глибинного зсуву чи випору в заглиблені приміщення або підпілля.
Примітка 1. Деформації випору грунту в підвальні, цокольні приміщення або підпілля згідно з 5.5 і 5.6 слід ураховувати, якщо конструкції в рівні підошви фундаментів не мають суцільної плити.
Примітка 2. Найменування поверхів надане згідно з класифікацією ДБН В.2.2-15.
5.7 До глибокого закладання слід відносити фундаменти, які прорізають шари грунтів з особливими властивостями і передають навантаження на інженерно-геологічні елементи ґрунтової основи, які забезпечать вимоги до несучої здатності і деформативності фундаменту і об'єкта в цілому.
Перевірка за граничними станами по деформаціях фундаментів глибокого закладання повинна виконуватись за одним видом або комбінаціями деформацій за рахунок: стискання і ущільнення грунтів у деформованій зоні під підошвою фундаментів, зменшення чи втрати тертя або зміни напрямку його дії по бічних поверхнях, що контактують з грунтом, глибинного стискання оточуючих грунтів та глибинного зсуву основи без виходу випору на поверхню.
5.8 Несучі огороджувальні конструкції підземних частин будівель, бічні поверхні фундаментів заглиблених і глибокого закладання, що контактують з грунтом, слід розраховувати на дію вертикальних та (чи) горизонтальних навантажень (деформацій) від впливів грунту, які можуть бути додатного чи від'ємного значення в залежності від деформаційних властивостей оточуючих грунтів.
За конструкцією фундаменти поділяють на:
окремо розташовані стовпчасті, стрічкові, щільові просторові, спеціальні з анкерами, із забивних блоків чи коротких паль, перехресні системи стрічок, плитні, коробчасті, просторово-рамні, які можуть бути малозаглиблені, мілкого закладання та заглиблені для споруд, що влаштовують у котлованах;
підземні просторові системи "палі-колони - перекриття - огороджувальні конструкції", що застосовують як заглиблені фундаменти для споруд із більш ніж одним підземним поверхом, які виконують з поверхні (без улаштування котловану);
палі-колони, стовпи, глибокі опори, оболонки, кесони, "стіни в грунті"; комбіновані системи паль, глибоких опор або оболонок, об'єднаних кущовими, стрічковими, плитними ростверками або просторово-рамними чи коробчастими системами, які застосовують як фундаменти глибокого закладання.
Примітка. Стіни котлованів заглиблених фундаментів необхідно укріплювати згідно з розділом 6.
5.10 За видом несучих конструкцій розрізняють фундаменти під колони, стіни, розпірні конструкції, стовпи, споруди в цілому.
5.11 За способом улаштування розрізняють фундаменти з вийманням або без виймання ґрунту. З вийманням ґрунту влаштовують малозаглиблені, мілкого закладання та заглиблені фундаменти, що зводяться у котлованах.
З вийманням ґрунту в процесі заглиблення влаштовують: заглиблені фундаменти споруд з більш ніж одним підземним поверхом (системи "палі-колони - перекриття - огороджувальні конструкції"), а також фундаменти глибокого закладання (оболонки, бурові палі, стовпи, "стіни у грунті", кесони).
Без вийманням ґрунту (з дна котлованів чи траншей для ростверків) влаштовують фундаменти у витрамбуваних котлованах, із забивних блоків, коротких, забивних чи вдавлюваних паль.
5.12 Принципово нові конструкції фундаментів допускається застосовувати після натурних випробувань та позитивних результатів апробації їх в експериментальному будівництві.