- •Тема 11. Фінансова санація та банкрутство підприємств
- •11.1. Фінансова санація підприємства, її економічний зміст та порядок проведення
- •11.1.1. Фінансова криза на підприємстві: симптоми та фактори, що її спричиняють
- •11.1.2. Економічна сутність санації підприємств
- •11.1.3. Менеджмент фінансової санації підприємства
- •11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
- •11.1.5. Класична модель фінансової санації
- •11.2. Санаційний аудит
- •11.2.1. План санації
- •11.2.2. Сутність санаційного аудиту та етапи його проведення
- •11.2.3. Аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства, що перебуває в кризі
- •11.2.4. Аудит фінансової сфери підприємства
- •11.2.5. Ситуація підприємства на ринках факторів виробництва та збуту готової продукції
- •11.2.6. Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць на підприємстві
- •11.2.7. Акт аудиторської перевірки
- •11.3. Фінансові джерела санації підприємств
- •11.3.1. Форми фінансової санації
- •11.3.2. Внутрішні джерела фінансової санації
- •1. Реструктуризація активів.
- •2. Зменшення (заморожування) витрат.
- •3. Збільшення виручки від реалізації.
- •11.3.3. Санація балансу. Зменшення статутного фонду підприємства
- •11.3.4. Санація із залученням коштів власників підприємства
- •11.3.5. Альтернативна санація
- •11.3.6. Участь кредиторів у фінансовому оздоровленні боржника
- •11.3.7. Фінансова участь персоналу в санації підприємства
- •11.3.8. Державна фінансова підтримка санації підприємств
- •11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств
- •11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів
- •11.4.3. Необхідність, функції та завдання інституту банкрутства підприємств
- •Кількість порушених справ про банкрутство в україні протягом 1996-1999 р.*
- •11.4.4. Порядок оголошення підприємства банкрутом
- •1. Підстави та порядок подання заяви щодо порушення справи про банкрутство боржника
- •2. Ухвала щодо порушення справи про банкрутство
- •3. Підготовче засідання
- •4. Попереднє засідання арбітражного суду
- •5. Проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів
- •6. Визнання боржника банкрутом
- •11.4.5. Задоволення претензій кредиторів
- •11.4.6. Фінансова санація на ухвалу арбітражного суду
- •11.4.7. Мирова угода
- •11.4.8. Санація шляхом реорганізації (реструктуризації)
- •11.4.9. Приховане, фіктивне та зумисне банкрутство
11.1.4. Випадки, коли приймається рішення про фінансову санацію підприємств
Рішення про проведення санації приймається в таких, головне, ситуаціях:
1. З ініціативи суб'єкта господарювання, який перебуває в кризі, — коли існує загроза неплатоспроможності та оголошення його банкрутом у недалекому майбутньому. Рішення про санацію приймається до звернення кредиторів у арбітражний суд із позовом щодо оголошення банкрутом даного підприємства (досудова санація).
2. Після того, як боржник з власної ініціативи, звернувся до арбітражного суду із заявою про порушення справи про своє банкрутство (якщо підприємство є фінансове неспроможним або існує реальна загроза такої неспроможності). Одночасно з поданням заяви боржник повинен подати до арбітражного суду список кредиторів та дебіторів, бухгалтерський баланс, іншу інформацію, яка характеризує фінансово-майновий стан підприємства, а також (на бажання) запропонувати умови укладання мирової угоди та проведення санації. .
3. Після закінчення місячного терміну від дня опублікування в офіційному друкованому органі Верховної Ради чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство даного підприємства — якщо надійшли пропозиції від фізичних чи юридичних осіб, котрі бажають задовольнити вимоги кредиторів до боржника та подали акцептовані комітетом кредиторів та арбітражним судом пропозиції щодо санації (реорганізації) неспроможного підприємства. За згоди кредиторів з умовами та механізмом задоволення претензій, арбітражний суд приймає рішення про припинення провадження справи про банкрутство та проведення фінансової санації юридичної особи.
4. З ініціативи фінансово-кредитної установи. Згідно із Законом України «Про банки та банківську діяльність», установа банку має право відносно клієнта, оголошеного неплатоспроможним, застосувати комплекс санаційних заходів, зокрема: передати оперативне управління підприємством адміністрації, сформованій за участю банку; реорганізувати боржника; змінити порядок платежів; використати для погашення кредиторської заборгованості виручку від
реалізації продукції.
5. З ініціативи заставодержателя цілісного майнового комплексу підприємства. За невиконання зобов'язань, забезпечених іпотекою цілісного майнового комплексу підприємства, заставодержатель має право здійснити передбачені договором заходи з оздоровлення фінансового стану боржника, включаючи призначення своїх представників у керівні органи підприємства, обмеження його права розпоряджатися випущеною продукцією та іншим власним майном. Якщо внаслідок санаційних заходів не відновилася платоспроможність підприємства, то заставодержатель має право звернутися до арбітражного суду із заявою про стягнення майна, яке перебуває в іпотеці.
6. З ініціативи державного органу з питань банкрутства, якщо йдеться про санацію державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25%. Після внесення боржника до реєстру неплатоспроможних підприємств указаний орган уповноважується здійснювати управління майном такого підприємства та розробляти пропозиції щодо його фінансової санації.
7. З ініціативи Національного Банку України — якщо йдеться про фінансове оздоровлення комерційного банку. Режим санації є превентивним заходом впливу НБУ на комерційний банк перед застосуванням санкцій, передбачених Законом України «При банки та банківську діяльність».