Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lek 11 fin pp.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
29.04.2019
Размер:
5.9 Mб
Скачать

11.4. Економіко-правові аспекти санації та банкрутства підприємств

11.4.1. Доарбітражне врегулювання господарських спорів

Коли підприємство має високий рівень дебіторської заборгова­ності за товари, роботи, послуги, не оплачені в строк, то в рамках рефінансування заборгованості проводиться комплекс процедур щодо її примусового стягнення, у тім числі звернення з позовом до арбітражного суду.

Позов до арбітражного суду може бути направлений тільки за умови дотримання встановленого порядку доарбітражного врегу­лювання спорів, який полягає у зверненні кредитора до дебітора з письмовою претензією про відшкодування заборгованості.

У претензії зазначаються:

а) реквізити заявника претензії та підприємств, на адресу яких направляється претензія; дата та номер претензії;

б) обставини, на підставі яких пред'являється претензія; докази, які підтверджують ці обставини;

в) вимоги заявника;

г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає гро­шовій оцінці;

д) перелік документів, які додаються до претензії. Претензію підписує керівник підприємства або його заступник. Її надсилають адресату рекомендованим або цінним листом чи вруча­ють під розписку. Претензія підлягає розгляду в місячний строк від дня одержання. Про результати розгляду претензії заявника інфор­мують письмово.

Можливі чотири варіанти дій контрагента після одержання претензії:

1. Одержувач претензії не дав жодної відповіді на претензію.

2. Заявник одержав лист-відповідь, в якому претензію відхилено повістю або частково.

3. Претензію визнано повністю або частково, однак не повідом­лено про перерахування визнаної суми.

4. Претензію визнано і заборгованість погашено (отже, спір уре­гульовано).

У перших двох випадках заявник змушений буде звернутися до арбітражного суду з позовною заявою про стягнення заборго­ваності.

Якщо претензію визнано повністю або частково, але з якихось причин кошти на розрахунковий рахунок кредитора не поступили (випадок 3), заявник претензії після закінчення 20 днів від дня одер­

жання відповіді має право пред'явити до банку розпорядження про списання у безспірному порядку визнаної боржником суми. До роз­порядження додається відповідь боржника, а якщо в ній не зазначено розміру визнаної суми, то до розпорядження додається також копія претензії. За браком грошей у боржника кредитор після закінчення місячного строку з дня отримання позитивної відповіді на претензію (однак, не раніше строку настання платежу за договором) має право звернутися до арбітражного суду із заявою про порушення справи про банкрутство неспроможного боржника.

У разі порушення строків розгляду претензії чи залишення її без відповіді арбітражний суд у процесі вирішення господарського спо­ру має право стягнути в дохід державного бюджету з підприємства, яке допустило таке порушення, штраф у розмірі 2 відсотків від суми претензії, але не менше ніж 5 розмірів мінімальних заробітних плат (без індексації) і не більше ніж 100 розмірів неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян.

11.4.2. Арбітражне врегулювання господарських спорів

У разі, коли претензію залишено без відповіді чи відхилено пов­ністю або частково, заявник звертається з позовом щодо арбітраж­ного врегулювання спору. Загальний строк позовної давності що­до захисту прав за позовом про відшкодування основного боргу, встановлений чинним законодавством, — три роки. Право на позов виникає з того дня, коли особа дізналася або повинна була ді­знатися про порушення свого права. Щодо відшкодування неустой­ки (штрафу, пені), то встановлено скорочений строк давності — 6 місяців. Закінчення строку позовної давності до пред'явлення по­зову є підставою для відмови у позові.

Позовна заява повинна містити:

— найменування арбітражного суду, в який направляється заява;

— найменування сторін, їхні адреси;

— зміст позовних вимог;

— зазначення ціни позову;

— формулювання обставин, що з них випливає позовна заява;

—докази, які підтверджують позов;

— обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

— відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спорів;

— перелік документів та доказів, які додаються до заяви. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

— статус суб'єкта підприємницької діяльності;

— відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору (копія претензії та квитанція або повідомлення про вручення);

— відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (квитанція або повідомлення про вручення);

— сплату державного мита в установленому порядку та розмірі;

— документи, що засвідчують повноваження представника пози­вача в арбітражному суді.

Під ціною позову розуміють суму всіх вимог, пред'явлених до відповідача. У позовах про стягнення грошей ціна позову визначає­ться відповідною сумою. У ціну позову включаються також указані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені).

Арбітражні витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної арбітраж­ним судом, а також інших витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Сплата державного мита покладається:

• на сторону, що безпідставно ухиляється від прийняття пропозиції іншої сторони (спір щодо укладання, зміни та розірвання договору);

• на обидві сторони, якщо суд відхилив частину пропозицій ко­жної зі сторін;

• на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог;

• на сторону, через неправильні дії якої виник спір, незалежно від результатів вирішення спору.

Ставки державного мита щодо заяв, які подаються до арбітраж­ного суду, встановлюються в таких розмірах:

1) щодо позовних заяв майнового характеру — 5% ціни позову, проте не менше 0,25 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;

2) щодо позовних заяв немайнового характеру і позовних заяв стосовно спорів, які виникають під час укладання, зміни чи розірван­ня господарських договорів і розглядаються в обласних. Київському і Севастопольському міських арбітражних судах, — 5 н.м.д.г.;

3) щодо позовних заяв і спорів, які виникають під час укладання, зміни чи розірвання господарських договорів, котрі підлягають роз­гляду у Вищому арбітражному суді України, — 6 н.м.д.г.

Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. За результатами розг­ляду справи суд приймає рішення, в якому має бути висновок про за­доволення позову або про відмову в позові повністю чи частково. Якщо ухвалено позитивне рішення про стягнення дебіторської забор­гованості, однак боржник не в змозі погасити заборгованість (є не­платоспроможним), то протягом одного місяця з дня винесення ухва­ли арбітражним судом (однак не раніше трьох місяців із дня настання строку платежу за договором) кредитор може звернутися із заявою про порушення справи про банкрутство неспроможного боржника.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]