Тема 1.1. Апаратне забезпечення пеом
Мета: Ознайомитися з основними пристроями комп’ютера. Виявити особливості, які впливають на ефективність роботи комп’ютерів.
План
Огляд базової апаратної конфігурації.
Призначення і функції внутрішніх пристроїв системного блоку.
Основні системи розміщенні на материнській платі.
Периферійні пристрої персонального комп’ютера.
Дану тему розглядатимемо на прикладі персонального комп’ютера. У цьому класі комп’ютерів органічно поєднуються:
невеликі розміри
відносно невелика вартість
досить висока продуктивність.
За апаратною сумісністю розрізняють так звані апаратні платформи. В області ПЕОМ сьогодні найбільш широко розповсюдженні дві апаратні платформи:
IBM PC.
APPLE MACINTOSH.
У нашому навчальному закладі в основному використовують комп’ютери IBM PC.
1. Огляд базової апаратної конфігурації.
Пригадаємо, що персональний комп’ютер – універсальна техічна система, яка складається, з одного боку, з апаратних, з іншого – програмних складових.
Об’єднання певних складових системи називають конфігурацією, тому розрізняють апаратну і програмну конфігурації.
Сучасні комп’ютери мають блочно-модульну конструкцію, тобто їх можна зібрати з готових вузлів – блоків.
Узгодження між окремими вузлами і блоками виконують з допомогою перехідних апаратно-логічних пристроїв, які називаються апаратними інтерфейсами. Стандарти на апаратні інтерфейси в обчислювальній техніці називають протоколами. Отже протокол – це сукупність технічних умов, які мають забезпечуватись розробниками пристроїв для успішного узгодження їх роботи з іншими пристроями.
Отже, конфігурацію (склад обладнання) за необхідності можна легко змінювати. Але існує поняття базової конфігурації, яка вважається типовою). У такому комплекті, комп’ютер, як правило, постачається.
На сьогоднішній день до базової конфігурації входить 4 пристрої:
системний блок;
монітор;
клавіатура;
мишка.
Системний блок – основний вузол, в середині якого встановлені найбільш важливі компоненти. Пристрої, що знаходяться в середині системного блоку називаються внутрішніми, а пристрої, що приєднуються зовні – називаються зовнішніми. Зовнішні додаткові пристрої, призначені для вводу, виводу і довгого зберігання даних ще називають периферійними. Основні параметри системного блоку:
За зовнішнім виглядом системі блоки розрізняються:
1
.
Форма корпуса
2. Для корпусу ще важливий параметр форм-фактор.
Від нього залежать вимоги до внутрішніх пристроїв. Є два форм-фактори: АТ і АТХ. АТХ – більш сучасний.
Його необхідно обов’язково узгоджувати з форм-фактором системної (материнської) плати.
Корпус ПК постачається разом з блоком живлення тому
3. Потужність блоку живлення також є одним з параметрів корпусу. Для масових моделей достатньою є потужність блоку живлення 200-250 Вт.
Монітор – пристрій візуального представлення даних – головний пристрій виводу.
Основні споживчі параметри:
розмір екрану;
крок маски екрану (“зерно”, відстань між пікселями – точками зображення);
максимальна частота регенерації, зображення (частота кадрів, частота рядкової розгортки);
клас захисту (степінь відповідності стандартам екологічної безпеки).
Розмір екрану вимірюється між протилежними кутками трубки кінескопу по діагоналі у дюймах (2,54 см).
Стандартні розміри “14”, “15”, “17”, “19”, “20”, “21”, “22”, “24”.
Сьогодні найбільш універсальні монітори “15 і 17”, а для операцій з графікою – бажані розміри “19” і “21”
Маска – панель з регулярно розміщеними отворами, ставиться в екрані перед люміноформним покриттям для більш чіткого зображення.
Частина екранів моніторів оснащена маскою з вертикальних дротиків, що підсилює яскравість і насиченістьзображення. Чим менша відстань між отворами (крок маски), тим чіткіше і точніше зображення.
Крок маски вимірюється у долях міліметра.
Сьогодні найбільш розповсюджені монітори з кроком маски 0,25-0,27мм. Застарілі монітори можуть мати до 0,43 мм., що негативно відображається на органах зору при роботі з комп’ютером. Є моделі моніторів, які мають значення менше 0,25 мм., але поки що вони коштують дорожче.
Частота регенерації (оновлення) або частота кадрів показує, скільки разів протягом секунди монітор може повністю змінити зображення. Цей параметр залежить не тільки від монітора, але й від властивостей і настройок відеоадаптора, хоча граничні можливості визначає монітор, вимірюється у герцах (Гц).
Клас захисту монітору визначається стандартом, якому відповідає монітор з точки зору вимог техніки безпеки. На сьогоднішній день загальновизнаними вважаються такі міжнародні стандарти: MPR-II, ТСО-92, ТСО-95, ТСО-99 (наведені у хронологічному порядку). Стандарт MPR-II обмежив рівні електромагнітного випромінювання величинами, безпечними для людини. У стандарті ТСО-92 ці норми були збережені, а в стандартах ТСО-95, ТСО-99 стали більш жорсткими. Ергономічні та екологічні норми вперше з’явились у стандарті ТСО-95, а стандарт ТСО-99 встановив найжорсткіші норми за параметрами, що визначають якість зображення (яскравість, контрастність, миготіння, властивості покриття для попередження бликів).
Клавіатура – клавішний пристрій управління персональним комп’ютером. Призначена для введення алфавітно-цифрових (знакових) даних і команд управління. Комбінація монітора і клавіатури забезпечує найпростіший інтерфейс користувача. З допомогою клавіатури керують комп’ютерною системою, а з допомогою монітора отримують від неї відгук.
Клавіатура відноситься до стандартних пристроїв персонального комп’ютера. Її основні функції не потребують підтримки спеціальних програм (драйверів).
Стандартна клавіатура має більше 100 клавіш, функціонально поділених на групи. Крім того, для різних мов існують різні розкладки клавіатури.
Розкладка клавіатури – це схема закріплення символів національних алфавітів за конкретними алфавітно-цифровими клавішами. У Windows перемикання між розкладками найчастіше відбувається натисненням комбінації клавіш Ctrl–Shift.
Миша – пристрій керування маніпуляторного типу. Переміщення миші по плоскій поверхні синхронізовано з переміщенням графічного об’єкту – вказівника миші на екрані монітору.
На відміну від клавіатури, миша не є стандартним органом керування. Тому потребує підтримки спеціальної системної програми – драйвера миші.
Керування комп’ютером відбувається переміщенням миші по площині і короткочасними натисненнями правої і лівої кнопок (клацання). Принцип керування миші – подійний. Переміщення миші і клацання її кнопок є подіями з точки зору її програми-драйвера.
Комбінація монітора і миші забезпечує найбільш сучасний тип інтерфейсу користувача, який називається графічним.
Існують миші з двома, трьома кнопками. Зараз розробляються нові ергономічні конструкції.
Параметри миші, які регулюються:
чуттєвість – виражає величину переміщення вказівника на екрані при заданому лінійному переміщенні;
функції лівої і правої кнопок;
чуттєвість до подвійного натиснення – максимальний інтервал часу, при якому два клацання кнопкою миші розглядаються як одне подвійне клацання.