1. Загальна характеристика систем табличної обробки даних, можливості їх застосування в економіці для виконання розрахунків і створення документів.

Табличний процесор (або електронна таблиця) – це пакет програм, призначений для:

• проведення математичних, економічних, фінансових, статистичних, інших розрахунків;

• обробки таблиць, зведень, реєстрів та інших документів різної структури;

• проведення аналізу даних з використанням механізмів пошуку і сортування даних і різних функцій, вбудованих в електронні таблиці;

• отримання зведених таблиць;

• створення бази даних;

• побудови діаграм і графіків за даними таблиць;

• друкування створених таблиць і звітів.

Крім того, вони (ТП, ЕТ) мають широкі можливості додатків математики до економіки. Для цього у них є великий набір математичних, статистичних та інших функцій, з деякими з яких ми з Вами познайомимось.

У MS Office, як уже було зазначено, засобом для створення ЕТ є табличний процесор Excel. Але є і інші ТП, які мають аналогічні функції, наприклад, Quattro Pro фірми Novell; Lotus 1 – 2 – 3 фірми Lotus Development.

2. Поняття електронної таблиці ( ет ), основні її елементи. Типи даних в ет.

Зупинимось детальніше на елементах ЕТ. Основою будь-якого ТП є ЕТ, яка розміщується у пам’яті ПК після його завантаження. Електронна таблиця, як і звичайна, складається з рядочків і стовпчиків, на перетині яких утворюється мінімальна структурна одиниця ЕТ – комірка. Крім того, таблиця може містити формули, списки (посилання) і параметри форматування, які можуть бути використані для створення різних об’єктів.

Так як комірка – мінімальна структурна одиниця,то є вказівник комірки, який представляє собою рамку, за допомогою якої назначається активна комірка. У будь-який момент часу активна тільки одна комірка. У неї можна вносити дані і виконувати над нею операції. Вказівник комірки можна переміщувати з допомогою миші або клавіш управління курсом.

У програмі Excel електронна таблиця називається робочим листом, а сукупність робочих листів, розміщених в одному файлі – робочою книгою. Файл, створений програмою Excel має розширення .xls.

У Excel 97 до складу книги може входити від одного до 256 листів. Їх можна “виривати” і “вставляти”. А скільки ж елементів містить один лист? Стандартна таблиця Excel має 65536 рядків і 256 стовпців.

Рядки таблиці ідентифікуються числами від 1 до 65536, а стовпці – літерами латинського алфавіту від A до Z, від AA до AZ, від BA до BZ, від IA до IV. Відповідно кожна комірка таблиці має свою адресу та ім’я, яке задається послідовністю заголовку стовпця і номера рядочка, на перетині яких знаходиться комірка.

Наприклад: С6, В14, IV65536.

В Excel адресуються не лише окремі комірки таблиці, а й діапазони комірок.

Діапазон комірок може включати частину рядка, частину стовпця або блок сусідніх комірок.

Наприклад: А3:F3; – частина рядка 3 з шести комірок . D8:D11 – частина колонки D з 4 комірок. С1:F11 – блок комірок, заданий адресами лівої верхньої та правої нижньої комірок з 33 комірок.

Стандартна ширина стовпця, що призначається системою за замовчуванням, дорівнює 9 позиціям (символам). Вона може змінюватись користувачем від 1 до 32000 символів.

Поговоримо про дані, з якими працює наш чудовий Excel.

Комірка може містити:

• числа. включаючи дату і час;

• текст;

• формулу;

• бути порожньою.

Основні форми числа (пригадаємо з математики):

• ціле;

• дійсне;

• з експонентою;

• дробове.

Для цілого числа допустимо використовувати числа 0 – 9, знаки “ + “, “ – “.

Дійсне число включає додатково крапку, яка розділяє цілу і дробову частини.

Число з експонентою складається з мантиси і порядку, розділених латинською літерою е або E. Мантиса – ціле або дійсне число, порядок – ціле.

Число з експонентою трактується, як мантиса, помножена на 10 у степені, що дорівнює порядку.

Для введення дробового числа слід ввести цілу частину числа, потім символ пропуску, далі чисельник, символ “/” і знаменник. Якщо ціла частина числа відсутня, то на її місце ввести 0.

Наприклад:

1; 3.0; 3Е05; 5 ½; 0 ¾.

Дата вводиться у форматі:

ДД / ММ / РРРР

Час вводиться у форматі:

ГГ: ХХ: СС.

Можна поєднати в одній чарунці дату і час. Якщо дані вводяться не у форматі числа, то Excel сприймає їх як текст. Якщо програма може інтерпретувати введені дані як число або формулу, то спочатку необхідно ставити апостроф.

Наприклад: запис ’1234 Excel сприйме як текст. Формула починається із символу “=“ і являє собою сукупність операндів, з’єднаних знаками математичних і логічних операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса комірки, функція.

Якщо в результаті введення числа або обчислень за формулою комірка заповнюється символами “ # “, то це означає, що ширина колонки недостатня для виведення значення.

Ще хотілось би звернути Вашу увагу ось на що.

Адреса комірки, про яку говорилось вище, є основним елементом посилання на комірку.

Можливі такі види посилань;

• відносні;

• абсолютні;

• змішані посилання.

Відносне посилання включає назву колонки і № рядка. При копіюванні формули і редагуванні листа буде модифікуватись (змінюватись).

Наприклад:

Якщо у комірці С1=А1+В1, то при переміщенні у С2=А2+В2 і т.д.

В абсолютних посиланнях перед назвою колонки і № рядка стоїть символ $. Такі посилання не модифікуються.

Наприклад:

С1=$A$1+$B$1

C2=$A$1+$B$1

У змішаних посиланнях абсолютною є назва колонки і відносною – номер рядка ($AA66) і навпаки (A$66). У них модифікується тільки відносна частина посилання.

Для того, щоб змінити відносні адреси на абсолютні потрібно, виділити адресу комірки у формулі і натиснути F4.