5. Засоби виявлення та знешкодження комп’ютерних вірусів.

Хочеться наголосити увагу на необхідності захисту від потрапляння вірусів через мережу.

На сьогодні задокументовано 4500 комп’ютерних вірусів і щомісяця з’являється біля 300 нових. Збитки від вірусних атак обраховуються мільярдами доларів.

Необхідно відслідкувати безліч можливих шляхів проникнення вірусів у мережу. Вирішенням може бути комплексна багаторівнева антивірусна система, яка забезпечувала б захист всіх потенційно можливих точок проникнення вірусів у комп’ютерну мережу.

Можна назвати такі антивіруси, які намагаються виконати дану задачу: McAfee, AVP, Dr Web для Win 32 (Dr Web 32) (Діалог наука).

6. Методи запобігання інфікуванню пеом.

Дії по захисту:

• перевірити ПК у кінці роботи;

• зберігати найбільш цінну інформацію в архівах;

• не колекціонувати непотрібні програми;

• іграшки є часто супутниками вірусів;

• обов’язково перевіряти „чужі” носії інформації (дискети, СD) на віруси;

• при роботі на „чужому” ПК з власною дискетою по можливості ставити захист від запису (тільки для читання).

Лекція 8.

Розділ 3. Системи обробки інформації

Тема 3.1. Системи обробки тексту

Мета: Ознайомитись з текстовим редактором MS Word та графічними редакторами.

План.

1. Загальні функції систем підготовки текстів та їх класифікація.

2. Можливості текстового редактора Word.

3. Вікно програми Word.

4. Склад та функції головного меню, палітра інструментів.

5. Адаптація до вимог користувача (Настроювання робочої області).

6. Прийоми і засоби автоматизації розробки документів.

7. Графічні редактори, різновиди і сфери застосування

Даний розділ вивчається на прикладі представників програмного продукту Microsoft Office, до якого входять текстовий процесор Word, табличний процесор Excel, СУБД Access, засіб для створення презентацій Power Point.

Почнемо з засобів роботи з текстами.

1. Загальні функції систем підготовки текстів та їх класифікація.

Текст – це будь-яка інформація, зображена символами клавіатури комп’ютера.

Для роботи з такою інформацією використовуються спеціальні програми – системи підготовки текстів, серед яких найбільш поширені – текстові процесори.

Основні функції текстових процесорів:

• введення тексту в комп’ютер.

• виділення частин тексту (способи і методи).

• редагування тексту.

• перенесення та копіювання фрагментів тексту; їх знищення (способи і методи).

• форматування (шрифтів, абзаців тощо).

• розмітка тексту на сторінки з певною кількістю рядків та інтервалів між рядками.

• пошук необхідної інформації в тексті.

• друк тексту із заданою щільністю, якістю тощо.

• зберігання тексту на магнітних дисках.

• робота з декількома документами одночасно.

Класифікація текстових процесорів:

1.1. За кількістю алфавітів.

Одноалфавітні – допускають одночасну роботу з текстом тільки на одній мові. Найбільш часто їх використовують в операційних системах та їх оболонках.

Багатоалфавітні – робота може одночасно вестись на різних мовах.

1.2. За формою тексту.

Лінійні – подається тільки “чистий” текст, тобто текст, який відображається символами алфавітів, що використовуються, і синтаксичними знаками. Такі системи не допускають індексів, показників степенів, математичних формул тощо.

Нелінійні – крім алфавіта, синтаксичних знаків і символів псевдографіки використовують ще широкий набір спеціальних знаків, а – саме знаки інтеграла, кореня квадратного, символи для побудови малюнків тощо.

1.3. За способом використання.

Автономні – використовує кожний користувач окремо для вирішення своїх задач. Текстова інформація в таких системах є індивідуальною.

Мережеві – використовують підприємства, заклади, контори, фірми.

Текстова інформація може передаватися по локальній мережі, тобто вона доступна багатьом користувачам.

1.4. За призначенням.

Системи загального призначення – орієнтовані на широке коло користувачів. Вони прості в роботі і не потребують спеціальних знань. Ці системи часто використовують у повсякденній діяльності службових закладів, вчителів, аспірантів тощо. У більшості випадках це автономні системи з лінійною формою зображення тексту.

Системи спеціального призначення – до них, перш за все, слід віднести системи, орієнтовані на роботу з науковим текстом, а також видавничі системи. Робота з такими системами потребує спеціальної підготовки.

Вони мають великий набір символів різних алфавітів, шрифтів і спеціальних знаків, що дозволяє відображати різну інформацію.