Перелік рекомендованої навчальної та навчально-методичної літератури основна л1тература:

1. Паращак Г.П., Баран С.В., Стасишин О.С.,Ткачук Г.П., Бородайкевич Г.Д. Внутрішні хвороби. – К.: Здоров'я, 1994. – 254 с.

2. Левченко ВА.,Середюк Н. М., Вакалюк І.П., Малиновська О.І., Мудрак М.В., Коваль Н.М. Внутрішні хвороби. - Львів: Світ, 1995. - 437 с.

3. Шевчук М.Г. Сестринська справа. -К.: Здоров'я, 1992. - 482 с.

4. Нетяженко В.З., Сьоміва А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. - К.: Здоров'я, 1993. - 304 с.

5. Мурашко В. В., Шуганов Е.Г., Панченко О.В. Общий уход за больными. - М.: Медицина, 1988 - 290 с.

6. Шуліпенко І.М. Загальний і спеціальний догляд за хворими з основами валеології: навчально-методичний посібник для студентів медичних вузів. – МОЗ України ЦМК з ВМО, національний медичний університет ім. О.О. Богомольця – К.: , 1998. - 384 с.

Додаткова л1тература:

1. ВасиленкоВ.Х., Гребенева А.Л. Проподевтика внутренних болезней. -М.: Медицина,1993. - 512 с.

2. Чазов Е.И. Неотложные состояния и экстренная медицинская помощь. - М-: Медицина, 1989. - 586 с.

3. Маколкин В.И., Овчарснко С.К. Внутренние болезни. Руководство к практическим занятиям. - М.: Медицина, 1989. - 518 с.

4. Мухина С.А., Тарнавская И. И. Общий уход за больными. - М.: Медицина, 1989. -310 с.

5. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. — М.: Медицина, 1996. -415 с.

6. Веденко Б.Г., Тарасюк В.С., Гунько П.М. Старшая медицинская сестра. - Черновцы, 1992. -205 с.

Довідник для студентА

з дисципліни “Історія медицини та медсестринства”

на 2007-2008 навчальний рік

Тематичний план лекцій з дисципліни “історія медицини та медсестринства ” для студентів

І-го курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа ”

(ОКР – "молодший спеціаліст")

№п/п	Тема лекцій	К-ть год
	Вступ. Витоки медицини.	2
	Первісна медицина – емпірична медицина.	2
	Медицина Єгипту, Індії, Китаю.	2
	Медицина Стародавньої Греції та Риму.	2
	Медицина Візантії, Сходу, Тібету, середньовічної Європи.	2
	Медицина в епоху Відродження (пізнє середньовіччя)	2
	Медицина трипільців, скіфів і словянських племен.	2
	Медицина України часів Київської Русі.	2
	Медицина України в середні віки.	2
	Медична справа в Україні ХУІІ та ХУІІІ ст.	2
	Медицина ХУІІ та ХУІІІ ст. у Європі.	2
	Медицина ХІХ століття	2
	Медсестринство ХІХ століття.	2
	Медицина та медсестринство в ХХ і на початку ХХІ століть.	2
	Історія медицини регіону та навчального закладу.	2
	Всього:	30 год

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З дисципліни “ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ та медсестринства ” для студентів І-го курсу медичного факультету №4 з відділенням ММФФ за спеціальністю “сестринська справа ”(молодший спеціаліст).

№п/п	Тема	К-ть год
	Витоки медицини. Медицина стародавнього світу	2
	Медицина середньовіччя.	2
	Розвиток медицини на Українських землях, від стародавніх слов'ян до сьогодення.	2
	Розвиток медсестринства	2
	Розвиток медицини від нового часу до сьогодення.	2
	Всього	10 год

Перелік тем, які виділені для самостійного вивчення з дисципліни “ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ та медсестринства ” для студентів І-го курсу медичного факультету №4 з відділенням молодших медичних і фармацевтичних фахівців за спеціальністю “сестринська справа ”

(ОКР –"молодший спеціаліст")

№№	Тема	К-ть год
	Організація медичної допомоги у Стародавньому Римі.	2
	Боротьба з епідеміями у середньовічній Європі (ХІІ-ХІУ ст.)	2
	Медичні знання трипільців, скіфів, слов'янських племен.	2
	Діяльність Георгія (Юрія ) Дрогобича, Н. Горбачевського.	2
	Медична допомога в козацькому війську.	2
	Медицина ХІХ ст. Знеболення.	2
	Місія Товариства Червоного Хреста, його значення в створенні шкіл сестер милосердя.	2
	Етичний Кодекс медичної сестри в Україні.	2
	Організація медичної допомоги на сучасному етапі.	2
	Андрей Крупинський – засновник медичної освіти, його роль у розвитку медицини в Західній Європі.	2
	Всього:	20 год

ЗАСОБИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ПОЧАТКОВОГО, ПОТОЧНОГО, ПРОМІЖНОГО ТА ЗАКЛЮЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З дисципліни “ ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ та медсестринства ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДІЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “Сестринська справа”

(ОКР – "молодший спеціаліст")

Початковий контроль знань студентів здійснюється на першому занятті і включає в себе перевірку знань теоретичного та практичного матеріалу, який вивчався на попередніх курсах, що проводиться методом фронтального усного опитування.

Поточний контроль студентів здійснюється під час проведення практичних занять і включає перевірку знань теоретичного матеріалу та контроль оволодіння практичними навичками, які передбачені методичними розробками занять з відповідних тем. Перевірка знань студентів здійснюється за допомогою усного фронтального опитування, вирішування тестових завдань різного ступеня важкості.

Підсумковий контроль знань студентів, а також методику засвоєння практичних навичок проводиться на останньому занятті у формі письмової контрольної роботи.

Залік з відміткою "зараховано" в заліковій книжці виставляється студентам, які ви­ко­на­ли вимоги навчального плану з історії медицини, підготували реферати лекцій, пропущених без поважних при­чин.

Залік виставляється студенту, який добре засвоїв теоре­тич­ний матеріал, вільно володіє термінологією, вміє використовувати першо­джерела та історичну літературу в процесі аналізу та оцінки історичних подій і фактів, який не має заборгованості занять.

Оцінка “не зараховано” виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки у відповідях, не може оцінити значення отриманих знань з історії медицини у підготовці медичної сестри і її майбутній практичній діяльності.

КРИТЕРІЇ ОЦІНОК ТЕОРЕТИЧНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ З ДИСЦИПЛІНИ ”ІСТОРІЯ МЕДИЦИНИ та медсестринства ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДІЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “Сестринська справа”

(ОКР – "молодший спеціаліст")

Знання і вміння студента оцінюються викладачем за загальноприйнятою 4-х бальною системою (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, “незадовільно”) з виставленням оцінки в журнал відвідування та успішності.

Оцінку "відмінно" отримує студент, який показав глибокі знання теоретичного матеріалу, передбаченого програмою, досконало володіє практичними навичками.

Оцінку "добре" отримує студент, який показав добрі знання теоретичного матеріалу по темі заняття, оволодів практичними навичками згідно програми.

Оцінку "задовільно" одержує студент, який показав задовільні знання теоретичного матеріалу, оволодів більшістю практичних навичок по програмі.

Оцінка "незадовільно" виставляється студенту, якщо він показав незадовільні знання теоретичного матеріалу, не володіє більшою частиною передбачених програмою практичних навичок.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНЕСЕНІ НА ЗАЛІК З ДИСЦИПЛІНИ “історія медицини та медсестринства ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ І КУРСУ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ №4 З ВІДДІЛЕННЯМ МОЛОДШИХ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФАХІВЦІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “Сестринська справа” (ОКР - рівень "молодший спеціаліст")

на 2007-2008 навч. рік

1. Історія медицини як наука і предмет викладання. Періодизація історії медицини і джерела її вивчення.

2. Методи і принципи історико – медичних досліджень. Значення історії медицини у підготовці лікаря.

3. Визначення поняття “медицина”, складові медицини та зміст медичної діяльності. Що визначають поняття “народна медицина”, “традиційна медицина”, “класична медицина”, “біомедицина”.

4. Періодизація і основні етапи становлення первісного суспільства та первісного лікування. На якому етапі розвитку людства зародилась медицина, і які чинники спонукали появу лікувальної справи.

5. Виникнення зачатків медичної діяльності у первісному суспільстві. Перші емпіричні засоби і навички лікування. Становлення народної медицини й гігієни. Поява зуболікування.

6. Зародження культів і релігійних вірувань: тотемізм, фетишизм, анімізм, магія. Використання культових методів лікування. Чи можна віднести культові методи лікування до медицини.

7. Народна медицина як джерело традиційної і наукової медицини. Особливості української народної медицини.

8. Коротка характеристика епохи Стародавнього Світу. 10 ознак цивілізації (за Г. Чайдлом) і як вони могли вплинути на розвиток медицини у країнах Стародавнього Світу (5 тис. до н. е. – 5 ст. н. е.).

9. Загальні риси розвитку медичної діяльності у країнах Стародавнього Світу. Джерела вивчення. Чому медицину Стародавнього Світу називають храмовою.

10. Медицина у країнах Месопотамії (Шумер, Вавілонія, Ассирія). Погляди на причини захворювань, методи діагностики, напрямки в лікуванні (асуту і ашипуту), медична освіта, медична література, спроби регламентації лікарської діяльності.

11. Характерні риси в розвитку і здобутки медицини Єгипту. Джерела інформації. Досягнення в зуболікуванні. Як вплинула вузька спеціалізація лікарів на подальший розвиток медицини?

12. Характерні особливості розвитку і досягнення медицини в Стародавній Індії. Джерела інформації.

13. Розвиток медичних знань у Індії. Медична етика, вимоги до учнів медичних шкіл та давніх індійських лікарів.

14. Давня китайська медицина, особливості розвитку і досягнення. Організація медичної справи в країні. Профілактичний напрямок. Варіоляція.

15. Традиційні методи діагностики і лікування давньокитайської медицини.

16. Храмова медицина Стародавньої Греції. Грецька міфологія про лікарську діяльність і міфічних героїв-лікарів (Аполлон, Асклепій, інші).

17. Медичні школи Греції (Коська, Кротонська, Кнідська та інші) і їх роль у розвитку медицини й медичної науки.

18. Гіппократ ІІ Великий, його діяльність і значення в історії медицини. Чому Гіппократа називають батьком медицини? Він батько якої медицини?

19. “Гіппократів збірник” як перша медична енциклопедія: його структура, зміст і значення в історії медицини.

20. “Гіппократів збірник” про медичну етику. Клятва Гіппократа, її зміст і значення в історії медицини. Яких принципів за Гіппократом зобов'язаний дотримуватись лікар у своїй повсякденній діяльності?

21. Олександрійська наукова школа, мусейон, олександрійська бібліотека і їх значення для подальшого розвитку медицини. Еразистрат і Герофіл та їх роль у розвитку анатомії, хірургії, фармації.

22. Особливості розвитку і досягнення медицини в Стародавньому Римі. Періодизація, джерела інформації. Зародження державної медицини і елементи її прояву.

23. Медична система Асклепіада і його принципи лікування. Корнелій Цельс і значення його праці “Про медицину”.

24. Гален із Пергама як найвидатніший представник медицини Римської імперії та його значення в історії подальшого розвитку медицини.

25. Становлення християнства і його вплив на розвиток медицини й медичної науки. Благочинність, догляд за хворими і немічними, притулки і перші лікарні при храмах і монастирях.

26. Характеристика епохи Середньовіччя (5 - 15 ст. н. е.). Які фактори раннього і розвинутого середньовіччя найбільше вплинули на розвиток медицини в епоху Середньовіччя? Джерела історії медицини середньовіччя.

27. Медицина Візантії: основні напрямки розвитку, досягнення. Поява монастирської медицини.

28. Яку роль відіграла Візантія у збереженні античної культури і медицини та в розвитку культури й медицини Київської Русі?

29. Особливості розвитку і досягнення медицини в арабських країнах. Медичні школи, лікарні, аптеки, бібліотеки, клінічна підготовка лікарів. Яку роль відіграли арабські лікарі у подальшому розвитку медичної науки й медичної справи?

30. Абу Алі Ібн – Сіна як видатний вчений - енциклопедист та його значення в історії медицини.

31. “Канон лікарської науки” Авіценни, його структура і короткий зміст та значення для розвитку медицини.

32. Аль – Біруні, його праця “Фармакогнозія” і її значення в історії медицини й фармації.

33. Монастирська і світська медицина періоду раннього середньовіччя в Європі. Релігійні братства і їх турбота про хворих (Орден Святого Бенедикта, Орден Святого Лазаря та інші). Правове регулювання діяльності лікарів. Підготовка лікарів у Салернській школі.

34. Заснування перших у Європі університетів (Болонський, 1158; Оксфордський, 1167; Кембріджський, 1209; Паризький, 1215 та інші). Організація й порядок підготовки лікарів в університетах. Структура середньовічного наукового і медичного знання. Чому було заборонено практикувати хірургію?

35. Розвиток медицини в Західній Європі в епоху Відродження (16-17 ст.). Утвердження дослідного методу в науці. Ятрофізика і ятрохімія та їх роль у розвитку медицини. Якою стає медична література періоду Ренесанса?

36. Падуанський університет і роль його науковців (Везалій, Коломбо, Гарвей, Батіста Монтано, Фракасторо Джованні Морганьї, Рамацціні) у розвитку медичної науки й в підготовці лікарів.

37. Розвиток медичної науки в період Відродження. Становлення анатомії, фізіології, ембріології як наук. Початок мікроскопії і її значення в медицині.

38. Розвиток хірургії в епоху Середньовіччя. Довгополі і короткополі цирульники. Цехова організація хірургів – ремісників. Амбруаз Паре і його значення в історії хірургії, стоматології та медицини в цілому.

39. Медична система Парацельса. Роль Парацельса у розвитку клінічної медицини, фармації, медичної хімії, токсикології, деонтології.

40. Медицина Нового часу (18 – 19 ст.). Загальна характеристика новочасної доби. Чому лікарні та тюрми стають центральною темою тогочасних салонних дискусій? Які фактори цього періоду найбільше вплинули на розвиток медицини?

41. Які великі наукові відкриття кінця 18 та першої половини 19 століть і як вплинули на розвиток медичних теорій та медицину в цілому?

42. Які найважливіші відкриття та нові теорії появились у Новочасну добу в анатомії, фізіології, гігієні, біології, хімії, мікробіології? Що вони дали для подальшого розвитку клінічної медицини?

43. Наукова систематизація знань і диференціація клінічної медицини. Які нові методи і прилади фізичного обстеження хворих були запроваджені у медичну практику у Новочасну добу і як вони вплинули на діагностику захворювань?

44. Розвиток терапевтичних дисциплін і досягнення терапії у Новочасний період. Які причини породили нігілізм в терапії наприкінці ХІХ століття?

45. Розвиток хірургічних дисциплін і досягнення хірургії в Новочасний період. Які найважливіші проблеми хірургії були успішно вирішені на цьому історичному етапі її розвитку?

46. Коли лікарі наділи білі халати, а білий колір став символом чистоти в медицині? Назвіть найвидатніших вчених та їхні наукові відкриття, причетні до цієї події.

47. Медицина ХХ століття. Найважливіші фактори, що суттєво вплинули на розвиток медицини у ХХ столітті.

48. Подальша диференціація і інтеграція медичних наук у ХХ столітті. Причини виникнення понять “екологія людини”, “соціальна екологія”, “хвороби адаптації”, “хвороби цивілізації”, “соціальна медицина”.

49. Основні досягнення у ХХ столітті терапії, хірургії, мікробіології, імунології, загальної та соціальної гігієни.

50. Нові технології функціональної діагностики (УЗД, магніто резонансна томографія тощо) та лікування захворювань. Комп’ютерні технології в медицині. Синтетичні лікувальні засоби й антибіотики тощо.

51. Історія появи медичної емблеми. Трактування найвідоміших символів медичних емблем.

52. Історія створення Товариства Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та його призначення. Найважливіші завдання цього товариства.

53. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я (ВООЗ). Історія створення та основні напрямки діяльності цієї організації. Міжнародні гуманітарні рухи із участю медичних працівників (наприклад, “Лікарі світу проти насильства і тероризму” (2003) тощо) та їх призначення.

54. Медична етика, медичний етикет і деонтологія. Історія їх виникнення та значення у підготовці та наступній повсякденній діяльності медичних працівників різного профілю.

55. Історія медицини України: періодизація, хронологія. Із яких джерел пізнаємо історію медицини України? Врачування в період Трипілля.

56. Медицина на теренах України в родово-племінні часи. Медицина скіфів. Впливи античної медицини й медицини Сходу на народну медицину України.

57. Медицина на теренах України в княжий період. Медицина Київської Русі та впливи на її розвиток медицини Візантії і Арабських Халіфатів.

58. Монастирська і світська медицина Русі. Санітарна справа. Медична література. Спеціалізація руських лікарів. Регламентація медичної діяльності в Русі.

59. Розвиток медицини у Галицько-Волинському князівстві. Реміснича (цехова) медицина. Стан громадської та монастирської медицини і фармації. Гігієна та санітарний стан міст.

60. Медицина в Україні в період входження її земель до Великого Литовського князівства і Польщі. Утвердження ренесансно-реформаційних ідей в Україні. Виникнення братств, друкарської справи та їх вплив на розвиток медицини.

61. Медична освіта в Україні. Роль Острозької, Києво-Могилянської та Замойської академій у підготовці медичних кадрів для України.

62. Болонський, Падуанський, Краківський, Празький і Віденський університети та їх вплив на культуру і медицину України. Юрій Дрогобич (1450-1495) як один із видатних лікарів України і як ректор Падуанського університету.

63. Медицина України в період гетьманського правління (Козацької держави). Медичне обслуговування населення й забезпечення походів козаків.

64. Становлення вищої медичної освіти в Російській імперії у 18 ст. Вклад українських лікарів і науковців у цю справу (М.М.Тереховський, О.М.Шумлянський, П.А.Загорський, Н.Максимович-Амбодик та інші).

65. Медична освіта на теренах України у 18-19століттях. Становлення наукових медичних шкіл при університетах, наукових товариств медиків. Медичне просвітництво в Україні.

66. Медичне забезпечення населення в Російській імперії у 18-19 століттях. Земська медицина і її значення в історії медицини.

67. Основні принципи державної системи охорони здоров'я. Досягнення системи охорони здоров'я України за радянський період (1917-1991).

68. Внесок вчених України в розвиток медичної науки у дорадянський період (Д.С.Самойлович, І.І.Мечніков, А.М.Філомафітський, В.Чаговець, Т.Г.Яновський, Д.К.Заболотний, інші)

69. Видатні лікарі-науковці вихідці із Буковини І.Мікулич-Радецький, Н. Монастирський та їх внесок у розвиток медичної науки.

70. Історія заснування, розвиток і здобутки Буковинського державного медичного університету. Славнозвісні випускники університету.