4 Приклад виконання курсового проекту

Цей розділ уключено до складу методичних вказівок для того, щоб показати студентові, як необхідно правильно оформляти курсовий проект.

У додатку Ю.1 показано приклад оформлення титульного аркуша пояснювальної записки курсового проекту. На наступній сторінці викладається зміст пояснювальної записки курсової роботи, як показано у п. 1.1.

Далі студент повинен заповнити бланк-завдання згідно з прикладом, який наводиться в додатку Ю.2, і далі іде текст пояснювальної записки.

1. Вступ

У курсовій роботі для житлової будівлі запроектована система центрального опалення з нижньою розводкою з теплопостачанням від ТЕЦ та природною витяжною вентиляцією.

Теплотехнічний розрахунок виконано згідно з будівельними вимогами, які викладені у [5].

У курсовому проекті за допомогою гідравлічного розрахунку системи опалення визначено діаметри трубопроводів при відомих теплових навантаженнях (витратах теплоносія) та наявному перепаді тиску на вводі. Виконана ув’язка тисків, якi витрачаються у стояках та магістральних трубопроводах.

За розрахунками опалювальних приладів визначено типорозміри та марка опалювальних приладів, необхідних для компенсації втрат теплоти приміщень.

У курсовому проекті визначено необхідний повітрообмін (тобто об’єм витяжного повітря) та кількість витяжних каналів для квартир одного типу, які розташовані на одній вертикалі будівлі.

2. Вихідні дані для проектування

- пункт будівництва – м. Одеса;

- температурна зона - третя;

- вологісний режим приміщення – нормальний;

- розрахункова температура внутрішнього повітря – tв = +20ºС;

- температура зовнішнього повітря:

- абсолютна мінімальна температура tа= -29ºС;

- середня найбільш холодних діб t х.д.= -21ºС;

- середня найбільш холодних п’яти діб t х.п.= -18ºС;

- кількість градусо- діб опалювального періоду – 2805;

- умови експлуатації огороджувальних конструкцій – Б.

3. Опалення

4.3.1 Теплотехнiчний розрахунок огороджувальних конструкцiй

Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій виконується для холодного періоду року.

Мета теплотехнічного розрахунку – визначення опору теплопередачі та коефіцієнта теплопередачі зовнішних огороджувальних конструкцій будівлі.

4.3.1.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни будівлі

Конструкція стіни: 1 – зовнішня штукатурка з цементно-піщаного розчину λ₁=0,81 Вт/(м·К), S₁=9,76 Вт/(м²·К), δ₁=0,02м; 2 – цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині γ= 1800 кг/м³, λ₂=0,81Вт/(м·К), S₂=10,12Вт/( м²·К), δ₂=0,12м.; 3 – шар утеплювача з пінополіуретану γ = 80 кг/м³, λ₃=0,05Вт/(м·К), S₃=0,70Вт/( м²·К), δ₃ = ?; 4 – цегляна кладка з цегли глиняної звичайної на цементно-піщаному розчині γ=1800 кг/м³, λ₄=0,81Вт/(м·К), S₄=10,12Вт/( м²·К), δ₄=0,38м.; 5 –внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину λ₅=0,93 Вт/(м·К), S₅=11,09 Вт/(м²·К), δ₅=0,01м.

Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни за додатком Б для третьої температурної зони для м.Одеса R_{q min} = 2,2 (м² ·К)/Вт. Розрахунок проводиться за умовою: R_Σпр ≥ R_{q min}.

Величина опору теплопередачі термічно однорідної багатошарової огороджувальної конструкції зовнішньої стіни R_∑, (м²·К)/Вт визначається:

R_∑ = 1/_в + R₁+ R₂+R₃+R₄+R₅+ 1/_з.

При умові R_qmin = R_∑ = 1/_в + R₁ + R₂+R₃+R₄+R₅ + 1/_з , з цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в зовнішній стіні _Х = ₃ :

За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,07м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:

R₃ = ₃ : ₃ = 0,07: 0,05= 1,4 (м² ·К)/Вт.

Тепер підраховується опір теплопередачі зовнішньої стіни:

.

Умова R_Σпр ≥ R_{q min} витримана R_Σ =2,211> R_{q min} =2,2. Підраховується коефіцієнт теплопередачі зовнішньої стіни: К=1: R_Σ =1:2,211=0,452Вт/(м²К).

4.3.1.2 Теплотехнічний розрахунок безгорищного покриття будівлі

Конструкція безгорищного покриття: 1 – водоізоляційний килим (три шари руберойду на бітумній мастиці) λ₁=0,17 Вт/(м К), S₁=3,53 Вт/(м²К), δ₁= = 0,015м; 2 – вирівнюючий шар з цементно-піщаного розчину δ₂=0,02м, λ₂=0,81Вт/(м·К), S₂=9,76Вт/(м²·К); 3 – шар утеплювача з плит пінополістірольних екструзійних λ₃= 0,037 Вт/(м·К), S₃= 0,40 Вт/( м² ·К), δ₃ = ?; 4 – пароізоляція з руберойду λ₄ = =0,17Вт/(м·К), S₄ = 3,53Вт/( м² ·К), δ₄= 0,01м; 5 – збірна залізобетонна плита λ₅=2,04 Вт/(м·К), S₅=18,95 Вт/(м² ·К), δ₅=0,16м; 6 – внутрішня штукатурка з вапняно-піщаного розчину δ₆=0,01м, λ₆ = 0,93 Вт/(м·К), S₆ =11,09 Вт/(м² ·К).

Виписується мінімально допустиме значення опору теплопередачі для зовнішньої стіни за додатком Б для третьої температурної зони для міста Одеса: R_{q min} = 2,6 (м² ·К)/Вт. Розрахунок проводиться за умовою: R_Σпр ≥ R_{q min}.

Величина опору теплопередачі безгорищного покриття, R_∑, (м²·К)/Вт, визначається:

R_∑ = 1/_в + R₁+ R₂+R₃+R₄+R₅+R₆+ 1/_з.

При умові R_qmin = R_∑ = 1/_в + R₁ + R₂+R₃+R₄+R₅ + R₆+1/_з , з цього рівняння визначається товщина невідомого шару утеплювача в конструкції безгорищного покриття _Х = ₃, м:

За уніфікованими розмірами приймається товщина утеплювача 0,1м. Тоді підраховується дійсний термічний опір шару утеплювача:

R₃ = ₃ : ₃ = 0,1: 0,037= 2,702 м²К/Вт.

Тепер підраховується опір теплопередачі безгорищного покриття:

.

Умова R_Σпр ≥ R_{q min} витримана R_Σ =3,121> R_{q min} =2,6. Підраховується коефіцієнт теплопередачі безгорищного покриття:

К=1: R_Σ =1:3,121=0,320Вт/(м²К).

4.3.1.3 Теплотехнічний розрахунок перекриття над неопалювальним підвалом

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони міста Одеса для п’ятиповерхової житлової будівлі R_qmin =2,0(м² ·К)/Вт.

Вибираємо за додатком Ж тип перекриття з умови R_Σпр ≥ R_{q min}. Конструкція перекриття буде наступна: дубовий паркет – 0,020м; бетонна стяжка – 0,040м;

утеплювач - плита STROPROCK товщиною 0,080м; залізобетонна плита - 0,12м; штукатурка вапняно-піщана – 0,015м.

Опір теплопередачі конструкції перекриття над неопалювальним підвалом - R_Σ =2,17 > R_{q min} =2,0.

Коефіцієнт теплопередачі також випусуємо з додатка Ж для підібраної конструкції: К=0,46Вт/(м²К).

4.3.1.4 Теплотехнічний розрахунок вікон будівлі

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вікон визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони м. Одеса: R_qmin =0,5(м² ·К)/Вт.

Вибираємо за додатком К тип заповнення світлових перерізів, орієнтуючись за умовою R_Σпр ≥ R_{q min}. Приймаються для проекту вікна з склопакетів двокамерних з СПО з алюмінієвою рамкою ( “Інтерпром” м.Київ) з опіром теплопередачі R_Σ = 0,51(м² ·К)/Вт > R_{q min} = 0,5.

Коефіцієнт теплопередачі випусуємо також з додатка К для підібраного типу вікна К=1,961Вт/(м²К).

4.3.1.5 Теплотехнічний розрахунок вхідних дверей до будинку

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі вхідних дверей до будинку визначаємо за додатком Б для третьої температурної зони м. Одеси: R_qmin = 0,39(м² ·К)/Вт.

Вибираємо за додатком К двері, орієнтуючись за умовою R_Σпр ≥ R_{q min}. Приймаються зовнішні дерев’яні подвійні двері з опіром теплопередачі R_Σ = =0,58(м² ·К)/Вт > R_{q min} = 0,5. Коефіцієнт теплопередачі також випусуємо з додатка К для підібраного типу дверей К=1,724Вт/(м²К).