- •Методичні вказівки
- •« Опалення та вентиляція житлової будівлі »
- •Харків 2009
- •Методичні вказівки
- •« Опалення та вентиляція житлової будівлі »
- •Харків 2009
- •1 Склад і оформлення курсового проекту
- •1.1 Розрахунково-пояснювальна записка
- •1.2 Графічна частина
- •1.3 Вибір вихідних даних для проектування
- •2 Проектування опалення
- •2.1 Теплотехнічний розрахунок огороджувальних конструкцій будівлі, яка проектується
- •Визначення втрат теплоти приміщеннями будівлі, яка проектується
- •2.3 Конструювання системи опалення будівлі, яка проектується
- •2.4 Гідравлічний розрахунок системи опалення будівлі, яка проектується
- •2.5 Розрахунок опалювальних приладів приміщень будівлі, яка проектується
- •3 Проектування вентиляції
- •3.1 Визначення повітрообміну у будівлі
- •3.2 Визначення числа вентиляційних каналів у будівлі
- •4 Приклад виконання курсового проекту
- •Вихідні дані для проектування
- •Опалення
- •4.3.1 Теплотехнiчний розрахунок огороджувальних конструкцiй
- •Визначення втрат теплоти приміщеннями
- •Опис прийнятої системи опалення
- •Гідравлічний розрахунок системи опалення
- •Розрахунок опалювальних приладів
- •4.4 Проектування вентиляції
- •Додаток у Технічні характеристики опалювальних приладів
- •До курсового проекту Опалення та вентиляцiя житлової будiвлі
- •Завдання
- •Навчальне видання
- •Хдтуба, 61002, Харків, вул. Сумська, 40
3 Проектування вентиляції
Житлові будівлі обладнуються витяжною природньою канальною системою вентиляції з улаштуванням каналів у внутрішніх стінах. Витяжна вентиляція влаштовується в кожній квартирі з кухонь, ванних кімнат, туалетів або суміщених санвузлів. Припливне повітря надходить неорганізовано через кватирки, фрамуги, двері, крізь пори та нещільності огороджувальних конструкцій.
У курсовому проекті належить визначити потрібний повітрообмін (тобто обсяг витяжного повітря) і кількість витяжних каналів для квартир одного типу, розташованих по одній вертикалі будівлі.
3.1 Визначення повітрообміну у будівлі
Визначення повітрообміну в квартирі будівлі ведуть на підставі [11]. Кількість повітря, що усувається з квартири Lкв, м3/год, знаходять виходячи з норми вилучення повітря 3 м3/год на 1 м2 площі підлоги житлових кімнат:
Lкв = 3Fп, (3.1)
де Fп - сумарна площа житлових кімнат квартири, м2.
Отриманий повітрообмін повинен бути не меншим за потрібний для вентиляції санвузла Lс і кухні Lк , що визначають за додатком Л. В противному випадку приймають:
Lкв = Lс + Lк . (3.2)
Повітря, необхідне для вентиляції санвузла Lс, усувають через витяжний канал, розташований в санвузлі. Іншу кількість витяжного повітря Lв усувають через витяжні канали кухні:
Lв = LквІ Lс , (3.3)
де LквІ - більше зі значень повітрообміну Lкв, м3/год, отриманих за наведеними вище формулами (3.1) і (3.2).
3.2 Визначення числа вентиляційних каналів у будівлі
Після розрахунку повітрообміну визначаємо переріз витяжних каналів, їхню кількість і розміщення на планах.
Вентиляційні канали розміщуються у внутрішніх стінах або виконуються приставними до внутрішніх стін і перегородок. Приставні канали виробляються з шлакогіпсових або шлакобетонних плит. На виході витяжного каналу встановлюємо жалюзійні решітки.
Виходячи з отриманого повітрообміну і рекомендованих швидкостей руху повітря в каналах розраховуємо для кухонь на кожному поверсі потрібну площу витяжних каналів Fв, м2:
(3.4)
де Lв - кількість повітря, що усувається через кухню, м3/год;
- швидкість руху повітря в каналах, м/с; при природній вентиляції приймають для верхнього поверху = 0,6 м/с з наступним збільшенням на 0,1 м/с для кожного поверху, що лежить нижче, але не більшою за 1 м/с.
Число каналів на кожному поверсі n, шт., обчислюють за формулою:
n = Fв : f , (3.5)
де f - площа перерізу одного каналу, м2.
Розміри каналів приймають:
У залізобетонних вентиляційних блоках, мм: 240 х 120 (f = 0,029 м2), 210х200 (f = 0,042 м2), 200х150 (f = 0,030 м2); d =140 (f = 0,015 м2) і т. і.;
У внутрішніх цегляних стінах, мм: 140х140 (f =0,02 м2), 140х270 (f = 0,038 м2).
Розміри приставних каналів (шлакогіпсових і шлакоалебастрових), мм, встановлюють: 150х220 (f = 0,033м2), 150х320 (f = 0,048м2), 250х220 (f =0,055м2), 250х320 (f = 0,08м2) і т. і.
У санвузлах приймаємо по одному витяжному каналу на кожному поверсі, необхідну площу витяжного каналу для санвузла знаходимо:
(3.6)
де Lс - кількість повітря, що усувається через санвузол, м3/год.
Виходячи з отриманої величини Fс вибирають розміри стандартного каналу.
Розраховані вентиляційні витяжні канали наносять на плани поверхів будівлі в графічній частині курсового проекту. Біля кожного каналу проставляють арабською цифрою порядковий номер поверху, з якого усувається повітря через цей канал.