2.5. Вікова періодизація психічного розвитку

Психічний розвиток людини поділяється на певні періоди, послі­довна зміна яких необоротна і передбачувана. Кожний період (вік) — це своєрідний ступінь психічного розвитку з властивими для нього відносно стійкими якісними особливостями.

Відомо, що вікові психологічні особливості розвитку зумовлені конкретно-історичними умовами розвитку, спадковістю, певною мірою характером виховання, особливостями діяльності та стосунків з іншими людьми, що впливає передусім на специфіку переходу від одного вікового періоду до іншого. Саме тому, що навчання і вихо­вання організовують діяльність дітей поетапно, керують нею на ос­нові нагромадженого досвіду, прагнучи враховувати наявні психо­фізіологічні можливості, періоди психічного розвитку дитини вияв­ляються тісно пов'язаними зі ступенями навчання і виховання.

За критерії визначення основних періодів індивідуального психіч­ного розвитку треба брати якісні і суттєві ознаки в їх системному зв'яз­ку, який виявляє характерні для кожного віку цілісні новоутворення. Такими є ті психічні й соціальні зміни в житті дитини, які визначають її свідомість і діяльність, її ставлення до середовища, весь хід роз­витку на певному етапі (Л. Виготський).

У вітчизняній психології основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління визначають за психолого-педагогічними критеріями, які включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність в її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний їй рівень розвитку свідомості і самосвідомості особис­тості (центральне вікове новоутворення).

Такими періодами є ранній (від народження до трьох років) і до­шкільний (з трьох до семи років) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий, вік (з десяти до п'ятнадцяти років); старший шкільний, або юнацький, вік (з п'ятнад­цяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді до того ж вирізняють стадії і фази, які не мають однозначних назв.

Кожному періоду відповідають також свої характерні особливості фізичного розвитку індивіда.

Така періодизація є найпоширенішою у вітчизняній психології. Саме її покладено в основу тієї характеристики вікових періодів, яка наводиться далі.