Тема 9. Міжпредметні зв'язки на уроках правознавства

Зрозуміло, що в програмі не могли знайти відображення зв'язки з усіма предметами, які містять реальні можливості для оптимізації викладання курсу. Аналіз змісту обов'язкових у базовій школі дис­циплін, а також вивчення передового педагогічного досвіду свідчить про широкі можливості використання зв'язків з такими предме­тами, як «Рідний край» (природознавство, 5 кл.), фізична геогра­фія (6 кл.), географія материків (7 кл).

Міжпредметні зв'язки сприяють посиленню педагогічного ін­струментарію уроку, в комплексі з іншими засобами допомагають найбільш ефективному засвоєнню знань про право, формуванню пра­вових уявлень. Однак у різних умовах викладання права встанов­лення міжпредметних зв'язків виявляється складним чи немож­ливим у зв'язку з низкою об'єктивних, а також суб'єктивних обставин: відсутністю необхідного матеріалу в програмах і підручниках з ін­ших предметів, невідповідністю викладання суміжних питань у ча­сі, недоцільністю з методико-педагогічної чи виховної точки зору використання навіть відповідного за змістом і спрямованістю ма­теріалу тощо.

Перший урок курсу правознавства присвячений праву. Перед вивченням нового матеріалу учням пропонується питання: «Які за­кони вам відомі»? Учні мають уявлення про «закони Хаммурапі», « закони брахманів », « закони Солона », про англійське криваве за­конодавство проти жебраків, про «Руську правду», «Конституцію Пилипа Орлика» тощо. Поряд із нагадуванням загальних положень про ці юридичні джерела і коротку характеристику їхньої спрямо­ваності доцільно запропонувати учням дати визначення поняття «закон». Після корекції вчителем запропонованих визначень можна перейти до формування поняття «право» як системи загальнообов'яз­кових правил поведінки, встановлених державою.

При повторенні матеріалу учням можна поставити питання: «Які стародавні джерела права вам відомі? Яке призначення права в сус­пільстві? Яке призначення правових норм, записаних у стародавніх джерелах права?». На уроці «Право, мораль, культура» вчитель у процесі розповіді, бесіди підводить учнів до засвоєння моралі як сис­теми принципів і правил, норм поведінки, що відображають уста­лені в суспільстві погляди на добро і зло, честь і совість, обов'язок і справедливість. Тут найважливішим моментом є формування уяв-

105

Гуз А.М. Методика викладання правознавства в школі

лення про мораль як засіб оцінки вчинків людей. У цій частині уро­ку ефективним є використання наявних у школярів загальних уяв­лень про мораль, отриманих ними після вивчення деяких літера­турних творів.

Одним із ключових завдань учителя на уроці «Правоохоронні ор­гани» є ознайомлення учнів з діяльністю державних органів, ство­рених для забезпечення законності і правопорядку. З курсу історії 8 і 9 класів школярі одержали окремі уявлення про деякі форми забез­печення законності за часів царської Росії і країнах Західної Європи. Облік і активізація цих знань сприяють підготовці школярів до глибшого усвідомлення ролі правоохоронних органів України, їх основних завдань і функцій.

На початку уроку можна звернути увагу учнів на організацію су­дової справи в царській Росії часів посилення самодержавства в XVII ст. Школярі пригадують про діяльність приказів, багато з яких керували не тільки визначеною галуззю управління, а й збирали по­датки, здійснювали судочинство, призначали покарання.

До змісту вступної бесіди можна включити вивчений раніше ма­теріал про судову реформу в Росії другої половини XIX ст. Тут учи­тель нагадує основні моменти: скасування станового й негласного суду реформою 1864 р.; проголошення незалежності суду від адмініс­трації; впровадження змагальності процесу за участю прокурора й адвоката; розгляду справ за участю присяжних засідачів; установ­лення декількох судових інстанцій, тобто тих компонентів судової реформи, що повинні були підвищити законність у суді, підсилити вплив громадськості на судовий процес.

З огляду на відносну новизну отриманих із різних предметів знань з цього питання можна запропонувати учням дати оцінку прогре­сивного значення судової реформи 1864 р. у порівнянні із судочин­ством XVII ст.

При використанні учнями знань з інших предметів уроки звіль­няються від схематичності, наповнюються конкретними фактами, яскравими образами. Учні демонструють підвищений інтерес до вивчення правових питань, прагнуть самостійно встановлювати зв'язки між проявами повсякденного життя і правом. Проблемні питання міжпредметного характеру сприяють мобілізації творчих здібностей учнів, стимулюють їхню розумову діяльність.

106