- •Методичні вказівки
- •1. Ряди розподілу
- •2. Характеристики центра розподілу
- •3. Статистичні характеристики варіації
- •3.1 Абсолютні показники варіації
- •3.2 Відносні показники варіації
- •4. Дослідження асиметрії розподілу
- •5. Визначення ступеню зв`язку між ознаками
- •5. Приклад
- •Розподіл грошового місячного доходу домогосподарств
- •П обудуємо гістограму, полігон, кумуляту грошового доходу домогосподарств.
- •Визначимо характеристики центру розподілу.
- •Визначимо медіану і моду графічно.
- •Розрахуємо показники варіації.
- •Визначимо відносні характеристики варіації, показники асиметрії.
- •Визначимо міжгрупову, внутрішньогрупову і загальну дисперсії, коефіцієнт детерміації.
- •Розподіл доходу господарств
- •9. На основі одержаних абсолютних, відносних і середніх величин проведемо якісний аналіз кількісних оцінок.
- •6. Оформлення роботи
- •Список рекомендованої літератури
2. Характеристики центра розподілу
Щоб визначити значення ознаки, характерне для всієї досліджуваної сукупності одиниць, виконують розрахунок середніх величин.
Середньою величиною у статистиці називається узагальнюючий показник, що характеризує типовий рівень явища в конкретних умовах місця і часу, що відображає розмір варіюючої ознаки у розрахунку на одиницю якісно однорідної сукупності.
В статистичній практиці в кожному конкретному випадку застосовується одна із середніх величин: арифметична, гармонійна, геометрична, квадратична, кубічна і т.д.
Перераховані середні відносяться до класу статистичних середніх і поєднуються загальною формулою (при різних значеннях m):
де - середнє значення досліджуваного явища;
m – показник ступеню середньої;
х – поточне значення (варіанта) ознаки, що усереднюється;
n – кількість ознак.
В залежності від значення показника ступеню m розрізняють наступні види статистичних середніх:
при m = -1 – середня гармонійна ;
при m = 0 – середня геометрична ;
при m = 1 – середня арифметична ;
при m = 2 – середня квадратична ;
при m = 3 – середня кубічна .
Кожна з даних середніх може приймати дві форми: просту і зважену. Якщо середня розраховується за первинними (незгрупованими) даними застосовується проста форма, якщо по вторинним (згрупованим) - застосовується зважена середня.
Так, середня арифметична зважена обчислюється за формулою:
,
де - сума добутків величини ознак на їхні частоти; - загальна кількість одиниць сукупності.
Структурні середні застосовуються для вивчення внутрішньої побудови і структури рядів розподілу.
Мода (Мо) - це найбільш розповсюджене значення ознаки, тобто варіанта, що у ряді розподілу має найбільшу частоту (частку). В дискретному ряду Мо визначається візуально по максимальній частоті. В інтервальному ряді по найбільшій частоті визначається модальний інтервал.
,
де Хмо – нижня межа модального інтервалу;
і – розмір інтервалу;
fi , fi-1 , fi+1 – частоти модального, передмодального і наступного за модальним інтервалів.
Медіана (Ме) - це варіанта, що випадає на середину упорядкованого чи ранжованого ряду розподілу і поділяє його на дві рівні за обсягом частини. В дискретному ряду медіаною буде значення ознаки, для якого кумулятивна частота St перевищує половину обсягу сукупності, чи кумулятивна частина (частка) Sdj>=0,5. В інтервальному ряді в такий спосіб визначається медіанний інтервал.
де Хме - нижня межа медіанного інтервалу; і – розмір інтервалу; fi - частоти; fМе - частота медіанного інтервалу; Sме-1 – кумулятивна (накопичена) частота передмедіанного інтервалу.
3. Статистичні характеристики варіації
Варіація – характеризує коливання значень ознаки, розходження значень будь-якої ознаки різних одиниць сукупності в один і той самий момент часу. Середня не показує, як розташовуються біля неї варіанти (окремі значення) ознаки. Необхідні показники, що характеризують відхилення окремих значень від загальної середньої, - показники варіації.