Політико-правове середовище мед
Сукупність політико-правових факторів, що впливають на функціонування та ефективність участі країни в цілому та окремих суб’єктів підприємницької діяльності у МПП, можна класифікувати за такими напрямами:
1) політико-правове середовище своєї країни;
2) політико-правове середовище країни-партнера;
3) законодавче регулювання, прийняте у світовому співтоваристві.
Політичний ризик – вірогідність для компаній мати матеріальні збитки, спричинені діями уряду приймаючої країни, які обумовлені політичними міркуваннями чи обставинами непередбачуваного характеру. |
Види політичних ризиків:
ризик країни: втрати власності іноземцями внаслідок національних обмежень, ризик введення преференції для національного бізнесу, ризик невиконання домовленостей місцевого партнера;
ризик невідповідності: втрати, пов’язані із неможливістю швидко змінити напрям та сферу діяльності на конкретному зарубіжному ринку (бар’єри на виході);
валютні ризики: втрати, пов’язані із обмеженням вивозу валюти при коливаннях валютного курсу при оформленні взаєморозрахунків через кредит;
банківські ризики: втрати, пов’язані із нестабільною діяльністю банківської системи приймаючої країни, слабкістю банківської інфраструктури;
фінансові ризики: пов’язані із зміною фіскального законодавства в країні, фіскальні втрати.
Складові політико-правового середовища |
Характеристика |
Міжнародна політика |
Сукупність методів і засобів, спрямованих на досягнення цілей та завдань, що випливають з інтересів суб’єктів міжнародних відносин |
Зовнішня політика |
Діяльність держави у сфері регулювання зовнішніх відносин, яка витікає з інтересів країни та її суб’єктів |
Політичні інтереси суб’єктів МЕВ – держав |
|
Механізми міжнародного регулювання |
Звичаї, поширені в міжнародній практиці, міжнародні норми, норми приватного та громадського права, теократичне право (для мусульманського світу) |
Механізми національного регулювання щодо вітчизняних та іноземних суб’єктів |
|
Соціокультурне середовище мев
Об’єкти соціокультурного середовища МЕВ |
Характеристика |
Засоби комунікації в окремих країнах світу |
Вербальні (мова) та невербальні (ритуали, жести, міміка) |
Цінності, що мають поширення в тому чи іншому суспільстві |
Ставлення до матеріального успіху, кар’єри, колективу, сім’ї, здоров’я, людей похилого віку та дітей, релігії, довкілля |
Моделі споживання |
Орієнтованість на якість продукції, на низькі витрати при купівлі |
Освіта |
Загальноосвітні характеристики населення |
Інтегрованість в світові комунікаційні процеси |
Інформаційна грамотність населення, інтенсивність користування Інтернетом |
Ідейні кумири та лідери |
Орієнтованість у формуванні комунікаційних заходів іноземних компаній |
Методика моніторингу соціокультурного середовища за Гофштеде, 25 країн:
всі країни світу можна поділити на певні групи за кількома критеріями;
ставлення в країні до нерівності (індекс владної дистанції);
ставлення між індивідом та колективом (індекс індивідуалізму);
ставлення до невизначеності (індекс передбачуваності).