Тема 2. Національні економіки та їх взаємодія

1. Підходи щодо систематизації кран світу Класифікація країн світу за економічними критеріями

Міжнародна організація, що запрова­дила класи­фікацію	Класифіка­ційна ознака	Показник, що лежить в основі класи­фікації	Групи країн
Світовий банк	за доходом на душу населення	ВНД на душу населення	з високим доходом; з середнім доходом; з доходом вище се­реднього з доходом нижче се­реднього з низьким доходом
МВФ	за ступенем відкритості економіки	експортна квота	закрита економіка; відносно закрита еко­номіка; відносно відкрита економіка; відкрита економіка
ЮНКТАД	за ступенем інвестиційної привабливості	показник інвестиційної привабливості	інвестиційно приваб­ливі країни; інвестиційно непривабливі країни
МБРР	за рівнем зовнішнього боргу	частка зовнішнього боргу у ВВП	держави з високим рівнем зовнішньої заборгованості; держави із середньою величиною зовнішнього боргу; держави з найменшою зовнішньою заборго­ваністю.

Недоліки класифікації країн міжнародними організаціями:

• систематизують не всі країни світу, а тільки ті, о є членами організації;

• статистичні дні країн часто неповні та мають різні мето­дики збирання;

• класифікація завжди відображує певні завдання, що цікав­лять міжнародну організацію.

Характеристика місця і ролі груп країн в сучасній світовій економіці

Ознаки ЕРК:

• високий рівень розвитку продуктивних сил на основі інформаційно-технологічного способу виробництва;

• інтенсивний тип відтворення економіки;

• розвинута ринкова економіка;

• високий рівень соціальної захищеності населення, добробуту.

Критерії НІК:

1. Високі темпи зростання економіки.

2. Частка переробної промисловості у ВНП – більше 20 %.

3. Широке використання іноземного капіталу.

4. Зростаючий дохід на душу населення.

Найменш розвинуті країни світу потребують допомоги світової спільноти для подолання проблем економічного розвитку.

Критерії віднесення до НРК (за методологією ЮНКТАД):

1. Низький дохід на душу населення (нижчий ніж 750 дол. США ВНД на душу населення в середньому за три останні роки).

2. Низький рівень індексу розвитку людського потенціалу.

3. Економічна вразливість.

Напрями розвитку МЕВ між різними групами країн:

	Північ – Південь	Відносини багатих економічно розвинених країн (ЕРК) «Півночі» і бідних країн, що роз­виваються (КР) «Півдня». Основа діалогу – боротьба КР за здійснення НМЕП.
	Схід – Захід	Діалог ЕРК («Заходу») з новими незалежни­ми державами (ННД), тобто з країнами з трансформаційною економікою («Схід»). Особ­ливість – відсутність протистояння, інтеграція «Сходу» до СГ за допомогою «Заходу».
	Південь – Південь	Відносини між регіонами КР (Африка, Азія, Латинська Америка), що характеризуються не­розвиненістю через низький рівень економічного розвитку більшості країн і подібності спеціалізації господарства.
	Захід – Захід	Відносини між ПРК в умовах міжнародної конкуренції та ринкової економіки.
	Схід – Схід	Відносини між ННД в умовах перебудови їх господарського механізму та інтеграції до СГ.

НМЕП – Новий міжнародний економічний порядок – кон­цепція ^{перебудови МЕВ, усунення будь-яких проявів нерівно­мірності і дискримінації у світових зв’язках.}

^{Принципи НМЕП:}

1. ^{Дотримання національного суверенітету щодо своїх при­родних ресурсів і економічної діяльності.}

2. ^{Усунення «ножиць цін».}

3. ^{Введення торговельних преференцій на ринках економічно розвинутих країн для товарів з країн, що розвиваються.}

4. ^{Прискорення економічного розвитку країн, що розвиваються.}

5. ^{Усунення відсталості КР шляхом відрахування 1 % ВВП економічно розвинутих країн на користь країн, що розви­ваються.}

6. ^{Обмеження негативних наслідків діяльності ТНК, збільшення відрахувань від прибутків ТНК на користь країн, які їх приймають.}

7. ^{Передача розвинутими країнами передових технологій на пільгових комерційних умовах.}