- •Розділ і. Геологічна та гірничо-технічна характеристика родовища
- •1.1.Вихідні дані курсового проекту
- •1.2.Характеристика корисної копалини
- •1.3.Умови залягання покладу.
- •1.4.Кути відкосів бортів кар’єрів та уступів
- •Розділ іі. Розрахунок вихідних даних курсового проекту
- •Розділ ііі.Розрахунок виймально-навантажувальних робіт
- •3.1.Розрахунок параметрів елементів системи розробки
- •3.2.Розрахунок продуктивності виймального обладнання
- •4.1.Показник буримості
- •4.2.Вибір бурильного обладнання
- •Розділ V. Розкриття родовища та об’єми гірничо-капітальних робіт
- •Розділ VI. Транспортні роботи на кар’єрі
- •Розділ VII. Відвалоутворення
- •Розділ VIII. Рекультивація земель
- •Розділ іх. Охорона праці
- •Основні вимоги правил безпеки на автотранспорті
- •Література
4.1.Показник буримості
Показник буримості будемо рахувати за формулою академіка В.В. Ржевського:
де
– опір
породи на стиск,
– опір породи на зсув
– густина
породи
Оскільки у нас кварцит, то:
=
15,0
МПа
= 2,5 МПа
= 2,6 т/м3
Пб = 0,07·(15 + 2,5) + 0,7·2,6 = 3,045
4.2.Вибір бурильного обладнання
За показником бури мості вибираємо буровий верстат і діаметр свердловини
СБУ
– 200
м
Верстат СБУ – 200 застосовується в породах з показником бури мості Пб≤6. Тривалість чистого буріння верстату протягом зміни складає 50-55% тривалості зміни. Змінна продуктивність верстата у породах з показником Пб=3-5 складає 120 м і більше.
Станок СБУ – 200 найбільше застосування знайшов на кар’єрах будівельних гірничих порід.
4.3.Питомі витрати вибухової речовини
Ефективне дробіння гірських порід в першу чергу досягається на основі правильно установленої питомої витрати вибухової речовини. Ця величина залежить від вибуховості гірських порід.
Для конкретних умов питома втрата вибухової речовини визначається за формулою:
q = qe·kпер
–
питома витрата вибухової речовини на
1 м2
породи
=0,54
-Для розкривних порід
-Для корисної копалини
4.4.Місткість одного метра свердловини
Місткість вибухової речовини в одному метрі свердловини визначається для обрахування довжини свердловини.
-щільність
заряджання , для ігданіт Т-80
=1,2
т/м3=1,2∙103кг/м3
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.5.Величина лінії опору за підошвою
Основним параметром місця знаходження свердловини є опір по підошві, який залежить від діаметра свердловини, висоти уступа та кута відкосу уступа, потужності вибухової речовини.
де m – коефіцієнт зближення свердловин
m=1
W=
м
W=
м
Мінімальне значення лінії опору по підошві уступа, що забезпечує умови безпечного ведення бурових робіт визначається за формулою:
де С – мінімальна відстань від верхньої бровки уступа до бурового верстату
4.6.Перебур свердловини
Перебур свердловини потрібний для доброї проробки підошви уступа при вибуху заряду вибухової речовини з метою створення нормальних умов для роботи транспорту.
,
м;
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.7. Довжина набивки суцільного заряду
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.8.Глибина свердловини
,
м;
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.9.Довжина заряду в свердловині
Lзар = Lсв - Lнаб
- Для розкривних порід
Lзар = 9,7 – 4,2 = 5,5 м
- Для корисної копалини
Lзар = 18,7 – 5 = 13,7 м
Визначимо повітряний прошарок між зарядами вибухової речовини
,кг
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
При наявності повітряного проміжку в заряді ВР, конструкція заряду буде влаштовуватись наступним чином: 2/3 заряду ВР в нижній частині заряду, потім влаштовується повітряний проміжок, після повітряного проміжку розміщується решта заряду ВР (1/3).
4.10.Параметри
сітки свердловин
Розташування свердловин на уступі може бути однорядним і багаторядним. Основними параметрами розташування є відстань α між свердловинами в ряду, відстань в між рядами і лінія опору по підошві уступу W. Великий вплив на результат вибуху надає величина W, яка залежить від діаметру свердловин, висоти уступа і кута похилу його відкосу, потужності вибухової речовини.
4.10.1.Відстань між свердловинами в ряду
Значення α і в підбирають таким чином, щоб найбільш рівномірно розподілити вибухову речовину в масиві. Вони залежать від підриває мості порід, діаметра свердловин, потрібної кускуватості, висоти уступа, схеми підривання.
,
м;
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.10.2.Відстань між рядами
- Для розкривних порід
м
- Для корисної копалини
4.10.3.Необхідна кількість свердловин в ряду для підривання блоку, який забезпечує місячну роботу виймального обладнання.
де Кр – коефіцієнт роз рихлення (1,1 ÷ 1,4)
Пр – число рядів свердловин (3 ÷ 5)
- Для розкривних порід
-
Для корисної копалини
4.11.Фактичний об’єм гірської маси, що підлягає підриванню
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.12.Об’єм взірваної гірської маси в розрихленому стані
– коефіцієнт розрихлення
=1,1…1,4
- Для розкривних порід
- Для корисної копалини
4.13.Визначення парку бурових верстатів
4.13.1.Змінна продуктивність бурового верстату
До допоміжних операцій при бурінні свердловин відносять опускання, піднімання, нарощування і роз’єднування бурового ставу, очищення свердловин від бурового шламу, заміна породоруйнівних інструментів, переміщення станка на місце буріння нової свердловини і т.д. Для даних умов буріння і прийнятого станка можна вважати, що час буріння скважин є величиною постійною. Тоді змінна продуктивність бурового станка:
і - час виконання основних і допоміжних операцій бурового верстату, які приходяться на 1м свердловини
=0,01…0,06 годин
– коефіцієнт використання бурового
верстата в часі
і - час виконання підготовчо-заключних операцій і регламентних перерв
година
- тривалість позапланових простоювань
верстату
=0…0,5 годин
- тривалість основних процесів
-Для
розкривних робіт
Обираємо буровий верстат: СБР-160 Технічна швидкість буріння – 10 м/годину
-Для корисної копалини
4.13.2.Місячна продуктивність бурового верстату
-Для розкривних порід
-Для корисної копалини
4.13.3.Вихід взірваної гірської маси з одного метру свердловини
-Для розкривних порід
-Для корисної копалини
4.13.4.Робочий
парк бурових верстатів
.
-Для розкривних порід
-Для корисної копалини
Приймаємо один запасний буровий верстат для розкривних порід і один для корисної копалини.
4.13.5.Інвентарний парк бурових верстатів з врахуванням 20% резерву
Nб = 1,2· Nб,
-Для розкривних порід
Nб = 1,2 · 1 ≈ 2 шт
-Для корисної копалини
Nб = 1,2 · 1 ≈ 2 шт
4.14.Параметри розвалу взірваної породи
4.14.1.Ширина розвалу взірваної породи
– коефіцієнт який характеризує підриваємість гірських порід - для важкопідриваємих порід
- коефіцієнт який враховує кут нахилу
свердловини до горизонту, для вертикальних
свердловин
-Для розкривних порід
-Для корисної копалини
Визначимо ширину розвалу при багаторядному уповільненому підриванні
– коефіцієнт дальності викиду зірваної
породи, який залежить від часу сповільнення
між рядами зарядів
4.14.2.Висота
розвалу взірваної породи
-Для розкривних порід
-Для
корисної копалини
4.15.Основні показники правил безпеки при веденні буровибухових робіт
Місце вибуху на границі небезпечної зони огороджується сторожовими постами і умовними знаками. Всі пости інструктуються керівником вибуху по: степені небезпеки, порядку огородження, застосованих мірах безпеки, недопустимості проходу по сторонніх до місця виконання вибуху. При цьому охорона організується так, щоб вісі шляхи руху людей та тварин знаходилися в полі зору постів охорони. При кожному масовому вибуху повинні встановлюватися спеціальні пости, які контролюють вміст отруйних продуктів вибуху в кар’єрі. Необхідність постів та їх кількість встановлюється головним інженером.
В закритій від огляду території, а також при виконанні регулярних вибухових робіт на границі небезпечної зони в (300 м і більше) і на відстані 1000 м від місця вибуху встановлюються щити з попереджуючими написами, з зазначенням попереджувальних сигналів, які подаються, і часу виконання вибухових робіт.
Про всі види вибухових робіт, які можуть загрожувати будівлям і спорудам і працюючим людям, а також непередбачені проектом на виконання вибухових робіт підприємство повинно попереджувати міліцію.
4.15.1.Радіус небезпечної хвилі, що діє на людину
- діаметр заряду
- величина набивки
-Для розкривних порід
-Для
корисної копалини
