
- •Список літератури
- •Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •Диференціальне числення функцій багатьох змінних
- •Зразок виконання індивідуальних завдань. Диференціальне числення функцій однієї змінної
- •Інтегральне числення функцій однієї змінної
- •Диференціальне числення функцій багатьох змінних
Зразок виконання індивідуальних завдань. Диференціальне числення функцій однієї змінної
Задача 1. Знайти похідну першого порядку заданої функції
,
;
;
.
Розв’язання
1). Користуючись правилами диференціювання складної функції та таблицею похідних, маємо
.
2). Користуючись правилами диференціювання складної функції, маємо
.
3). Представимо функцію у вигляді, що дає можливість застосувати правило диференціювання складної функції, маємо
,
.
4). Диференціюємо співвідношення , розглядаючи як функцію від :
.
Розв’яжемо
одержане рівняння відносно
:
.
Задача 2. Знайти похідні та диференціали першого та другого порядків заданої функції
.
Розв’язання
Знайдемо першу похідну заданої функції, користуючись правилами диференціювання складної функції. Маємо
.
Диференціал
першого порядку знайдемо за формулою
.
Підставляючи знайдену вище похідну,
маємо
.
Знайдемо похідну другого порядку заданої функції:
.
Диференціал
другого порядку знайдемо за формулою
:
.
Задача
3.
Скласти
рівняння дотичної до кривої
у точці з абсцисою
.
Розв’язання
Диференціюємо
функцію, користуючись таблицею похідних
.
Обчислюємо
.
Обчислюємо
.
Рівняння
дотичної до кривої:
.
Підставляючи числові значення, дістанемо:
або
.
Задача
4.
Скласти
рівняння дотичної до кривої
у
точці
.
Розв’язання
Похідна
функції, заданої параметрично, обчислюється
за формулою
.
Знайдемо спочатку
Тоді
.
Далі обчислимо
.
Другу
похідну знайдемо за формулою
.
Отже,
.
Рівняння дотичної до кривої має вигляд:
.
Знайдемо
.
,
,
.
Підставляючи числові значення у рівняння дотичної, дістанемо:
.
Задача 5. Обчислити границі функцій, користуючись, коли це можливо, правилом Лопіталя.
;
;
;
.
Розв’язання
1).
Маємо невизначеність
.
Застосовуючи правило Лопіталя, дістанемо:
.
Знов маємо невизначеність . Застосовуємо ще раз правило Лопіталя:
.
2).
Маємо невизначеність
.
Представимо функцію у вигляді дробу:
.
Тепер ми маємо невизначеність , до якої застосуємо правило Лопіталя:
.
Застосувавши ще раз правило Лопіталя, остаточно дістанемо:
3).
Маємо невизначеність
.
Представимо функцію у вигляді
.
Перейдемо до границі у показнику степеня, користуючись правилом Лопіталя:
.
Враховуючи,
що за наслідком з першої визначної
границі
,
маємо:
.
Отриману невизначеність вигляду , розкриваємо за правилом Лопіталя:
.
Остаточно дістанемо
.
4).
Маємо невизначеність
,
до якої неможна застосувати правило
Лопіталя, бо границя похідної знаменника
дробу не існує. Розділимо чисельник і
знаменник дробу на
.
Враховуючи,
що
та
за теоремою про добуток обмеженої
функції на нескінченно малу, маємо:
.
Задача
6.
Знайти
найбільше і найменше значення функції
на відрізку
.
Розв’язання
Знайдемо першу похідну:
.
Критичними
точками є
,
та
,
бо в цих точках похідна дорівнює нулю
або не існує. Функція може приймати
найбільше та найменше значення на
відрізку у точках екстремуму, якщо вони
належать відрізку, або на кінцях відрізка.
Усі
критичні точки належать відрізку
.
Обчислимо значення функції у критичних
точках та на кінцях відрізку:
,
,
,
,
.
Отже,
свого найбільшого значення
функція досягає у точці
,
а найменшого
відразу у двох точках:
та
.
Задача 7. З квадратного листа картону зі стороною а вирізують по кутах однакові квадрати. З решти листа склеюють прямокутну коробку. Яка має бути сторона вирізаного квадрата, щоб об’єм коробки був найбільшим?
Розв’язання
Позначимо
через
сторону вирізаного квадрата. Одержана
коробка буде мати висоту
.
Її основою буде квадрат зі стороною
.
Отже, об’єм коробки
.
Дослідимо цю функцію на екстремум, для
чого знайдемо її похідну:
.
Функція
має дві стаціонарні точки
та
.
Для визначення характеру екстремуму
знайдемо другу похідну та її значення
у стаціонарних точках:
.
Значення другої похідної у точці від’ємне, тому ця точка є точкою максимуму функції. Таким чином, коробка буде мати найбільший об’єм, якщо вирізати квадрат зі стороною .
Задача
8.
Побудувати
графік функції
за допомогою похідної першого порядку.
Розв’язання
Функція визначена на всій числовій осі. Знайдемо її похідну:
.
Рівняння
має два розв’язки
та
,
які є стаціонарними точками функції.
Для визначення точок екстремуму та
інтервалів монотонності складемо
таблицю:
|
|
|
|
|
|
|
+ |
0 |
– |
0 |
+ |
|
|
Локальний максимум |
|
Локальний мінімум |
|
Обчислимо
значення функції у точках екстремуму
.
За даними дослідження будуємо графік функції.
Задача
9.
Провести
повне дослідження та побудувати графік
функції
.
Розв’язання
Функція визначена і неперервна на всій числовій осі.
Знайдемо
точки перетину графіка функції з осями
координат. При перетині з віссю Ох
(
)
маємо рівняння
,
звідки
або
.
Отже, графік функції перетинає вісь Ох
у точках
та
.
З метою визначення точок перетину
графіка з віссю Оу
покладемо
.
Маємо
.
Графік функції проходить через початок
координат та точку
.
Функція
не є ні парною, ні непарною, бо
,
що не дорівнює ні
,
ні
.
Знайдемо
проміжки знакосталості функції:
для усіх
та
для усіх
.
Визначимо
проміжки монотонності і знайдемо точки
екстремуму функції. Для всіх
и
маємо
Рівняння
має єдиний розв’язок
,
тому стаціонарна точка
.
Похідна не існує в точках
та
,
отже, критичні точки
,
,
.
Оскільки
для
і
для
,
то функція
зростає на проміжках
та спадає на проміжку
.
У
точці
функція досягає мінімуму
.
У точці
функція досягає максимуму
.
Зведемо одержані результати у таблицю
|
|
|
|
|
|
0 |
|
|
+ |
Не існує |
– |
0 |
+ |
Не існує |
|
|
|
Локальний максимум |
|
Локальний мінімум |
|
|
|
Визначимо проміжки опуклості і точки перегину функції. Для та маємо
.
Для
,
тому функція опукла вниз на
та
.
Для
,
тому функція опукла вверх на
.
При переході через точку
друга похідна змінює знак і при цьому
не існує, тому точка
є точкою перегину графіка функції.
Складемо ще одну таблицю.
|
|
|
|
0 |
|
|
+ |
Не існує |
+ |
Не існує |
– |
|
|
|
|
Точка перегину |
|
Вертикальних
асимптот графік функції не має, бо
функція визначена та неперервна при
всіх значеннях аргументу. Рівняння
похилих асимптот будемо шукати у вигляді
,
де
,
,
причому
знак “+” беремо для правосторонньої,
а “–” для лівосторонньої асимптоти.
Знайдемо спочатку рівняння правосторонньої
похилої асимптоти. Для цього обчислимо
и
:
;
.
Рівняння
правосторонньої асимптоти
.
Для лівосторонньої асимптоти також
та
,
отже її рівняння
.
За даними дослідження будуємо графік функції.