3. Протокол № 25

Загальних зборів студентів І курсу Красноградсь-кого медичного коледжу

15.05.2007 р.

Голова: С. І. Луценко

Секретар: В. І. Луговий

Присутні: директор медичного коледжу П. Р. Куліш, заступник директора з виховноїроботи В. О. Петренко, викладачі А. Л. Федорова, В. Ю. Доскальчук, С. Т. Москаленко, студенти І курсу.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Підготовка студентів до літньої виробничо-польової практики.

2. Робота з озеленення й благоустрою міського парку.

I. СЛУХАЛИ:

Петренко В. О. Інформація керівника виробничої практики.

ВИСТУПИЛИ:

Федорова А. Л. Запропонувала поділити студентів на групи, визначити кожному завдання і години роботи в парку.

Москальчук В. Ю. Зазначив, що треба підготувати інвентар для роботи в парку до початку практики.

УХВАЛИЛИ:

1. Усім студентам І курсу взяти участь у літній виробничій практиці.

2. Доручити керівникові практики скласти графік робіт.

3. Поділити студентів на групи і визначити час роботи у парку.

II. СЛУХАЛИ:

Голова зборів (підпис) С. І. Луценко

Секретар (підпис) В. І. Луговий

ВАРИАНТ №13

1.) Після числівника один, навіть якщо він входить до складе­них числівників, іменник ставиться в однині: 31 день, 71 кіло­грам, 1 191 кілометр. Після числівників два та більше іменник стоїть у множині: два дні, три тижні, чотири місяці, п 'ять років, десять століть. Причому при числівниках два, три, чотири (навіть якщо вони входять до складених числівників) іменник має форму назив­ного відмінка, а при числівниках п 'ять та більше — родового: три брати, чотири будинки, дев'яносто чотири проценти; п 'ять братів, шістдесят будинків, дев 'яносто дев 'ять відсотків. У сполученнях із числівниками два, три, чотири іменник нерідко дістає такий самий наголос, як у родовому відмінку однини: матері (множина) — дві мйтері, сини — три сини, села — чотири сели. Іноді особливий наголос іменники мають і в сполученні з числівниками п 'ять та більше: книжок (родо­вий відмінок множини) — п 'ять книжок, сторінок — шість сторінок, голок — десять голок, круків — сім круків, черепів — п 'ять черепів. Тільки іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, при числівниках два, три, чотири стоять у формі родового відмінка однини: двадцять два киянина, тридцять три селяни­на, сорок чотири заробітчанина. Це стосується також іменників їм 'я, тем 'я: два імені, три племені. Якщо ж кількість нази­вається в межах одиниць, то при таких іменниках слід вжива­ти збірні числівники: двоє киян, троє селян, четверо заробіт­чан, двоє імен, троє племен. Якщо іменник стоїть перед числівниками два, три, чотири і вказує на приблизність, то він також ставиться в родовому відмінку множини: днів два, тижнів три, місяців чотири. Прикметники після числівників два, три, чотири мають переважно форму називного відмінка множини (як і іменник): два рідні брати, три цікаві книжки. Однак при іменниках се­реднього роду прикметник у цій позиції частіше вживається у формі родового відмінка множини: два нових (нові) відра, три гірських (гірські) озера. У непрямих відмінках іменник і числівник стоять у тому самому відмінку: трьох братів, трьом братам, із трьома бра­тами', шістдесяти будинків, шістдесяти будинкам, шістдесять­ма будинками, у шістдесяти будинках. Після числівників тисяча, мільйон, мільярд іменник стоїть незмінно в родовому відмінку множини: тисяча років, тисячі років, тисячею років; мільйон гривень, мільйона гривень, мільйоНУ гривень, мільйоном гривень. Після дробових числівників іменник стоїть постійно в ро­довому відмінку однини: півтора місяця, півтора року; дві де­сяті відсотка, двох десятих відсотка, двом десятим відсотка, двома десятими відсотка. Рідко іменник може мати форму родового відмінка множини: дві п 'яті виробів, одна десята за­пасів нафти. Якщо є вислів із половиною, із чвертю, то іменник при ньому набуває форми, якої вимагає власне кількісний числів­ник: два з половиною тижні, чотири з половиною місяці, п 'ять із чвертю років. Збірні числівники поєднуються: а) з іменниками чоловічого роду, що означають назви осіб, тварин та птахів: двоє киян, троє школярів, четверо коней, п'ятеро орлів;             б)  з іменниками середнього роду: двоє вікон (і два вікна), троє відер (і три відра), двоє лошат, четверо телят,  n 'ятеро хлоп 'ят; в)  з іменниками, що мають лише множину: двоє воріт, троє окулярів, четверо ножиць (а також: три пари окулярів, чотири пари ножиць). Після збірних числівників (крім обидва) іменник стоїть у родовому відмінку множини: двоє селян, троє татар, троє голубів, четверо дверей. У непрямих відмінках іменник і чис­лівник стоять у тому самому відмінку: двох селян, двом селянам, з двома селянами.У датах назви місяців вживаються тільки в родовому від­мінку: перше (число місяця) лютого, першому (числу місяця) лютого, з першим (числом місяця) лютого, з двадцять четвертим серпня, з першим вересня.

1.)д2.)б3.)д4.)а5.)г6.)д7.)а8.)а9.)в10.) в

3.)

Довідка

Видана Ворошиловій Ганні Сергіївні в тому, що вона є студенткою 2 курсу економічного факультету Запорізького національного університету.

Декан економічного

факультету (підпис) А.В. Череп

Секретар (підпис) Т. К. Котофейович

Печатка

ВАРИАНТ №14

1.)

1. Прийменник (рос. предлог) – це службова частина мови, яка уточнює граматичне значення іменника і виражає зв’язки між словами у реченні.

Грамотність речень документа значною мірою залежить від правильно вибраного прийменника, який пов’язує слова у словосполучення. Виділяють такі особливості функціонування прийменника у офіційно-діловому мовленні:

1. У більшості випадків вибір прийменника визначається мовною традицією, наприклад: їхати у Крим – їхати на Кавказ; відпочивати у санаторії – відпочивати на туристичній базі.

Прийменник завдяки вживається з давальним відмінком: завдяки ректору, завдяки зусиллям колективу (у значенні дякуючи). Коли йдеться про причини, вживається прийменник через: через хворобу, через різні обставини, через неврожай.

Прийменник всупереч вживається лише з давальним відмінком: всупереч розпорядженню, всупереч вимогам, всупереч прогнозам, всупереч старанням. Вживання з родовим відмінком – ненормативне. Прийменник проти у діловому мовленні вживається із значенням «порівнюючи з чимось»: Збільшити обсяг виробництва у два рази проти 1996 року. Якщо ж у реченні один з порівнюваних компонентів стоїть у вищому ступені, тоді прийменник проти не вживається: Ярових посіяно на 20 га більше проти (треба ніж, чим) озимих. Кількість населення м.Запоріжжя зросла в два рази проти 1930 року.

Прийменники $s___з, до, після вживаються з родовим відмінком: з ініціативи, підготуватися до іспиту, прагнути до покрашення результатів, після проведення.

Прийменники згідно з, за вимагають орудного відмінка: працювати за сумісництвом, виконувати за розпорядженням, згідно з законом. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п’ять метрів на (треба за) секунду, враження про (треба від вистави) виставу, застерігати про (треба від небезпеки) небезпеку.

2. Вживаючи прийменники, важливо вказувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв’язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії, властиві діловому мовленню. Прийменники проміж, побіч, насупроти, попри функціонують у розмовному мовленні.

3. Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд), не поступатися за красою (замість не поступатися красою), зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступатися ідеалів (замість відступатися від ідеалів), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття) тощо.

4. Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем (замість всупереч проблемам), завдяки опитування (замість завдяки опитуванню), всупереч рішень (замість всупереч рішенням), згідно плану (замість згідно з планом), відповідно з інструкцією (замість відповідно до інструкції). Треба пам'ятати, що місцевий відмінок ніколи не вживається без прийменника: стоїть при дорозі, піднімається по драбині, встає о шостій годині.

5. Недоліком є нагромадження у вузькому контексті однакових прийменників, як-от: На наступному тижні на честь свята

на сценах театрів, на відкритих майданчиках, на Центральному стадіоні відбудуться найрізноманітніші заходи, на які ми

запрошуємо киян і гостей столиці.

6. Пропуск прийменника може спричинити двозначність тексту: лист організації – від організації, чи до організації?

7. В усному діловому мовленні є тенденція скорочувати деякі прийменникові словосполучення: замість на засіданні бюро, на зборах правління та ін. замінюються на бюро, на правлінні. Використання останніх у мові документів небажане і недоречне.

8. У діловому стилі української мови є ряд словосполучень дієслівного типу, де заміна прийменників неможлива: витрати на, відрахування на, винагорода за, покладатися на, у відповідності з, відповідно до, у зв’язку з, згідно з, на додаток до, залежно від, виходячи з, у відповідь на, винагорода за.

9. Недоліком є неправильне використання форм похідних прийменників: на протязі (замість протягом), не дивлячись (замість незважаючи ).

10. Як засіб створення милозвучності використовується в українській мові чергування прийменників у – в, з – із – зі (зо).

Прийменник у і в вживається у таких випадках:

- між приголосними вживається у, між голосними – в: Справу передали в арбітражний суд; Сплатив податок у розмірі 1000 грн.

- на початку речення або після паузи у вживається перед приголосним, в – перед голосними: У законодавстві відбулись

значні зміни; В оголошенні зазначено…; В акт записали…;

- після приголосного перед голосним переважно вживається в: Як результат, в обласному суді…; Зустріч в аудиторії;

- після голосного перед приголосним залежно від темпу, ритму мови, вживається і у і в: зафіксовано в документі, зазначено у контракті;

- перед літерами в, ф, а також буквосполученнями тв, хв, льв, зв, ст вживається прийменник у: у зв’язку, у відповідності, у

статуті, у тваринництві, у Львові;

- перед числовим показником вживається у: У 2000 році….

Прийменники з, із, зі (зо) вживаються:

- прийменник з уживається на початку речення, після паузи, перед голосним незалежно від сполучення приголосних: З наступного року…; міністр з економічних питань; з врожаєм; згідно з інструкцією;

- прийменник із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ), а також між групами

приголосних (після або перед ними): Лист із прокуратури; Вийшов із скрутного становища;

- прийменник зі вживається перед сполученням приголосних, найчастіше перед словами на з, с, ш, щ: Розмова зі звичайної

робилась політичною; Продаж товарів зі знижкою; Переказати гроші зі свого рахунку; Робота зі злочинцями.

Прийменник зо вживається:

- завжди при числівниках два, три, та займенником мною:

Позичив зо три сотні; Вирішив зо мною укласти угоду (можлива також форма зі).

Тести 1.)г2.)в3.)д4.)а5.)г6.)б7.)д8.)б9.)в10.)б(не точно)

3.)

Деканові економічного

факультету ЗНУ

проф. Череп А.В.

студентки 2-го курсу гр. 3530-1

Ворошилової Ганни

Пояснювальна записка

Доводжу до Вашого відома, що 5 жовтня 2011 року я була відсутня на заняттях через хворобу.

6 жовтня 2011 року (підпис Ворошилової Г.С.)

ВАРИАНТ 15

1. Використовуючи абревіатури і графічні скорочення, слід дотримуватися таких вимог: 1. Скорочення повинно бути зрозумілим, загальноприйнятим. Бажано використовувати стандартні скорочення. 2. Скорочення не повинно збігатися за формою зі словом або скороченням, уже наявним у мові: ДДУ (Дніпропетровський державний університет). 3. Скорочене слово чи словосполучення повинно зберігати однакову форму в одному тексті: скорочуючи слово пан один раз формою п., другий пан, порушується  однотипність  документа.  4. Не можна перевантажувати текст графічними скороченнями: н/п, що сталася на ПУ півн.-схід. Міської РМС через порушення ПТБ інженером п. Маруном. 5. Не можна скорочувати імена та імена по батькові (крім ініціалів): Ол-др Петров.; псевдоніми: П.Мирний - Панас Мирний, Л.Українка - Леся Українка; подвійні прізвища: К.-Карий - Карпенко-Карий.

1 д) 2 г) 3 д) 4 д) 5 в) 6 б)7 б)8 в) 9 в) 10 г)

3.

Резюме

Прізвище, ім’я, по батькові: Меркулов Костянтин Олегович

Дата і місце народження: 13 грудня 1993 р., м. Бердянськ

Сімейний стан: неодружений

Адреса: вул. Залізнична, 24, кім. 706-2, м. Запоріжжя, 71140

Телефон: 099-90-90-741

Мета: робота економістом

Навчання: 2000-2010 рр. – бердянська ЗОШ №5;

2010-2015 рр. – Запорізький національний університет ( економічний факультет, спеціальність «міжнародна економіка», присвоєно кваліфікацію «молодший економіст»);

Досвід роботи: серпень 2015 р. – червень 2016 р. – молодший спеціаліст ВАТ «ПриватБанк» у м. Запоріжжя;

Додаткові відомості: маю досвід роботи на ПК, знаю необхідні прийоми роботи з MS Office, володію англійською та німецькою мовами.

У разі потреби можу надати рекомендації.

12.07.2016 (підпис К.О. Меркулова)

ВАРИНАТ 16

1) закінчення кличного відмінка

Залежно від співвіднесення іменника до однієї з чотирьох відмін, закінчення кличного відмінка має свої особливі форми.

Іменники чоловічого і жіночого роду І та ІІ відмін мають в однині у кличному відмінку такі закінчення:

а) для твердої групи –о: Катерино Петрівно, Миколо, Микито, Олено, дівчино, Людмило, подруго, Ганно;

б) для м’якої – е, є, є пестливим значенням –ю: Надіє, Ілле, Розаліє, Ліліє, земле, Наталю, Лесю, Олю;

в) для мішаної – е, зрідка –о: листоноше, меже, площе, мереже, Мишо, Машо, вельможо;

Іменники чоловічого роду ІІ відміни у кличному відмінку мають закінчення:

а) для твердої групи – -е, -у: Петре, Степане, Іване, пане, директоре, Вікторе, інженере, Олегу, провіднику. У деяких іменниках з основою на –г, -к, відбувається чергування приголосних: друг – друже, козак – козаче;

б) для м’якої – -ю: Олексію, Віталію, Лікарю, вчителю, токарю, Андрію, секретарю, Юрію, добродію;

в) для мішаної – -у, -е: товаришу, Петровичу, газетяре, Миклоше.

Іменники ІІІ відміни жіночого роду у кличному відмінку мають закінчення –е: Любове, Нінеле, молодосте, радосте.

У звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові) обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Олено Петрівно, Лідіє Миколаївно, Лесю Семенівно, Борисе Васильовичу, Михайле Климовичу.

У звертаннях, що складаються з двох загальних назв в однині, кличний відмінок можуть мати обидва слова: пане бригадире (бригадир), Добродію директоре (директор), пане лікарю (лікар).

У звертаннях, що складаються із загальної назви і власного імені, форму кличного відмінка має загальне слово, а власне ім’я може мати і кличну форму, й форму називного відмінка: Друже Ярослав (Ярославе), пане Андрію (Андрій).

2) 1ад 2г 3д 4д 5г 6б 7в 8г 9д 10д