III. Підготовка до гри

Студенти повинні старанно підготуватися до проведення ділової гри. При цьому вони повинні вивчити рекомендовану літературу і законодавство, ознайомитися зі змістом трудового конфлікту. Відповідно до визначеної ролі підготувати необхідні документи, довідки, проекти рішень, висновки експертів тощо. Учасники гри попередньо повинні продумати процедури розгляду спору на різних етапах.

IV. Проведення гри

Гра проводиться протягом одного практичного заняття за етапами.

Гра починається з того, що викладач оголошує її цілі і завдання, формулює умови, у котрих вона буде проводитися, і відповідальність кожного з учасників. При цьому викладач може вдатися до конкретних вказівок кожному учаснику окремо, індивідуально і конфіденційно. У такий спосіб підкреслюється певна лінія поведінки учасника, робляться "підказки", як саме треба поводитися, щоб стимулювати активний хід гри.

1. Укладання колективного договору

Відповідно до поданого вище сценарію було двічі проведено збори трудового колективу. На перших зборах учасники гри:

• обґрунтовують доцільність укладення колективного договору;

• формулюють і пояснюють положення законодавства, які надають можливість працівникам брати участь в управлінні підприємствами;

• уповноважують Маркіяна розпочати переговори з власником підприємства.

У процесі цього етапу учасники зборів і уповноважена особа Маркіян повинні сформулювати і дати відповідь на всі можливі запитання, які виникають з цього приводу. Наприклад, можуть бути поставлені такі запитання.

• Чи можливо не укладати колективний договір?

• Хто є сторонами колективного договору?

• Що дає укладення колективного договору його сторонам, які питання можна врегулювати за його допомогою?

• Чи можна не укладати договору і як, у такому разі, мають регулюватися відносини на підприємстві?

• Яка практика укладання колективних договорів на підприємствах міста?

• Чи відома учасникам зборів практика укладання договорів у зарубіжних країнах?

• Яка процедура укладення колективного договору?

Можуть бути сформульовані й інші запитання.

2. Переговори з власником підприємства

У процесі переговорів кожна зі сторін намагається відстоювати свою позицію. При цьому застосовується метод, описаний у попередньому етапі: формулюються правові питання і дається на них ґрунтовна відповідь із посиланнями на відповідне законодавство.

3. Формулювання вимог працівників

Провадяться збори найманих працівників, на яких уповноважений представник доводить до відома працівників результати переговорів. Письмово формулюються вимоги працівників і подаються власнику. Визначається особа, яка буде представляти інтереси працівників. При цьому з'ясовуються відповіді, зокрема, на такі питання:

• Які вимоги у законодавстві щодо процедури формування вимог?

• Чи додержані вони були в цій ситуації?

• В які строки, в якій формі і кому подаються вимоги?

4. Розгляд вимог найманих працівників і виникнення колективного трудового спору

Власник підприємства розглядає вимоги працівників, приймає відповідне рішення і доводить його до відома представника. Студенти мають звернути увагу на такі питання:

• Коли саме виникає колективний трудовий спір? Що можна назвати колективним трудовим спором?

• Чи є у законодавстві норма про момент виникнення колективного трудового спору? Доцільно порівняти це із вирішенням індивідуального трудового спору.

• Які подальші дії сторін колективного трудового спору?