Тема 2. Джерела світової філософії

Соціально-історичні та духовні умови виникнення філософії. Значення філософії Стародавнього Сходу в розвитку світової філософії. Специфіка філософії Стародавнього Сходу в порівнянні з західноєвропейською філософією. Філософія Стародавньої Індії. Філософія Стародавнього Китаю.

Становлення філософії як науки. Значення античної філософії в розвитку західноєвропейської філософії, науки і культури. Періодизація античної філософії. Перехід від «міфу до логосу». Натурфілософія Мілецької школи (Фалес). Школа Піфагора. Геракліт, Демокріт, Парменід, Зенон. Анаксагор. Сократ і софісти: звернення до людини, пошуки абсолютного та відносне знання. Філософська система Платона. Енциклопедична філософська система Арістотеля. Елліністична філософія (стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм).

Тема 3. Філософія епохи Середньовіччя та Відродження

Загальна характеристика середньовічної філософії. Вплив християнства на середньовічну філософію. Співвідношення віри та розуму в середньовічній філософії. Патристика (А. Аврелій) і схоластика (Ф. Аквінський). Реалізм та номіналізм.

Особливості філософії епохи Відродження. Вплив розвитку мистецтв (живопису, літератури), математики, механіки на уявлення про Всесвіт та творчу природу людини. Натурфілософія М. Кузанського, Телезіо, М. Коперника, Г. Галілея. Соціальна філософія епохи Відродження. Образ государя у М. Макіавеллі. Пошуки ідеального суспільства (Т. Мор, Т. Кампанелла). Філософські роздуми Д. Мірандоли, М. Фічіно, М. Пальмієрі про чесноти людини.

Тема 4. Філософія Нового часу та Просвітництва

Філософія Нового Часу та розвиток математичних і природничих наук. Віра у розум та прогрес в суспільстві. Гносеологія (суб’єкт та об’єкт пізнання). Індуктивний та дедуктивний методи пізнання. Емпіризм (Ф. Бекон, Д. Локк, Д. Юм). Раціоналізм (Р. Декарт, Г. Лейбніц, Б. Спіноза). «Cogito ergo sum» та вчення про метод Р. Декарта. Ірраціоналізм Б. Паскаля.

Соціальна філософія Просвітництва (людина-громадянин, теорії виникнення держави та ін.). Прагнення у Просвітництві до свободи, рівності та братерства. Французький матеріалізм, концепція детермінізму.

Тема 5. Німецька класична філософія та марксизм

Загальна характеристика німецької класичної філософії. Гносеологічна філософська теорія І. Канта (апріорне та апостеріорне знання; пізнавальні здатності людини: розсудок, здатність судження, розум) і категоричний імператив. Науковчення І. Фіхте. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Філософська система Г. Гегеля (абсолютна ідея, енциклопедія філософських наук). Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.

Філософія марксизму. Основні поняття. Розуміння розвитку суспільства (суспільно-економічні формації). Проблема відчуження людини. Значення та етапи розвитку філософії марксизму. Неомарксизм.

Тема 6. Традиції філософської думки в Україні

Місце вітчизняної філософії у світовій філософії. Періодизація і особливості вітчизняної філософської думки. Джерела розвитку вітчизняної філософії. Філософія Київської Русі. Філософія у братських школах (Острозький культурно-освітній центр). Діяльність Києво-Могилянської академії (Ф. Прокопович). Філософія Г. Сковороди. Філософська ідея П. Юркевича. Д. Чижевський – історик української філософії. Загальні тенденції розвитку сучасної вітчизняної філософії в єдності з розвитком наукового знання (В. Вернадський та ін.).