- •Структура індивідуального навчально-дослідного завдання
- •1. Загальні інформаційні дані про підприємство
- •2. Аналіз основних засобів та інших необоротних активів
- •3. Оцінка структури оборотних засобів
- •4. Аналіз власних оборотних засобів
- •5. Поглиблений аналіз стану дебіторської заборгованості
- •6. Аналіз кредиторської заборгованості
- •7. Аналіз прибутковості підприємства
- •8. Аналіз витрат на виробництво
- •9. Аналіз наявності (відсутності) ознак фіктивного, приховуваного банкрутства або доведення до банкрутства підприємства
- •Список рекомендованої літератури
3. Оцінка структури оборотних засобів
Першим етапом аналізу оборотних активів підприємства є проведення горизонтального та вертикального аналізу цього розділу активів балансу.
За результатами аналізу необхідно заповнити таблицю 4 “Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства”.
Таблиця 3 – Аналіз стану основних засобів підприємства
Показник |
Станом на 01.01.__ |
Станом на 01.01.___ |
Станом на 01.01.__ |
Зміни (+/-) |
% |
% |
% |
||
Частка основних засобів в активах підприємства |
|
|
|
|
Частка активної частини основних засобів |
|
|
|
|
Коефіцієнт зносу основних засобів |
|
|
|
|
Коефіцієнт зносу активної частини основних засобів |
|
|
|
|
Коефіцієнт оновлення основних засобів |
|
|
|
|
Коефіцієнт вибуття основних засобів |
|
|
|
|
Співвідношення суми основних засобів основної діяльності із сумою основних засобів у цілому по підприємству станом на кінець року |
|
|
|
|
Питома вага повністю зношених основних засобів |
|
|
|
|
Ступінь придатності основних засобів у межах нормативного строку служби |
|
|
|
|
Ефективність роботи підприємства визначається швидкістю обороту оборотних засобів: чим більша швидкість, тим ефективніше працює підприємство (табл. 5).
Таким чином, у разі збільшення розміру оборотних засобів можна зробити висновок не тільки про збільшення розмірів виробництва або цін на товарно-матеріальні запаси, але і про зменшення швидкості обороту оборотних засобів підприємства.
При збільшенні розміру запасів підприємства необхідно проаналізувати, за рахунок чого це сталося: тобто, чи не виводяться активи з виробничого обороту, що, у свою чергу, призводить до збільшення кредиторської заборгованості та погіршення фінансового стану підприємства.
Крім того, слід звернути увагу на зміни в розмірі та структурі дебіторської заборгованості підприємства.
Таблиця 4 – Вертикальний та горизонтальний аналіз оборотних активів підприємства
Назва статті |
Станом на 01.01.___ |
Станом на 01.01.___ |
Станом на 01.01.___ |
Зміни (4-2) |
||||
тис.грн. |
У % |
тис.грн. |
У % |
тис.грн. |
У % |
тис.грн. |
У % |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
Оборотні активи – усього |
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Запаси |
|
|
|
|
|
|
|
|
1.1. Виробничі запаси |
|
|
|
|
|
|
|
|
1.2. Тварини на вирощуванні та відгодівлі |
|
|
|
|
|
|
|
|
1.3. Незавершене виробництво |
|
|
|
|
|
|
|
|
1.4. Готова продукція |
|
|
|
|
|
|
|
|
1.5. Товари |
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Векселі одержані |
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: |
|
|
|
|
|
|
|
|
3.1. Чиста реалізаційна вартість |
|
|
|
|
|
|
|
|
3.2. Первісна вартість |
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3. Резерв сумнівних боргів |
|
|
|
|
|
|
|
|
4. Дебіторська заборгованість за розрахунками: |
|
|
|
|
|
|
|
|
4.1. З бюджетом |
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2. За виданими авансами |
|
|
|
|
|
|
|
|
4.3. З нарахованих доходів |
|
|
|
|
|
|
|
|
4.4. Із внутрішніх розрахунків |
|
|
|
|
|
|
|
|
5. Інша поточна дебіторська заборгованість |
|
|
|
|
|
|
|
|
6. Поточні фінансові інвестиції |
|
|
|
|
|
|
|
|
7. Грошові кошти та їх еквіваленти |
|
|
|
|
|
|
|
|
7.1. У національній валюті |
|
|
|
|
|
|
|
|
7.2. В іноземній валюті |
|
|
|
|
|
|
|
|
8. Інші оборотні активи |
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 5 – Аналіз швидкості обороту оборотних засобів
Показник |
За 20__р. |
За 20__р. |
Зміни |
оборотність коштів у розрахунках, оборотів |
|
|
|
час обороту коштів у розрахунках, днів |
|
|
|
оборотність запасів, оборотів |
|
|
|
час обороту запасів, днів |
|
|
|
тривалість операційного циклу, днів |
|
|
|
тривалість фінансового циклу, днів |
|
|
|
коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості |
|
|
|
У разі збільшення цього показника можна зробити висновок про те, що підприємство кредитує своїх покупців (не отримує грошових коштів за реалізовану продукцію), але в той же час використовує кредити банків для здійснення своєї фінансово-господарської діяльності, що, у свою чергу, призводить до збільшення кредиторської заборгованості та погіршення платоспроможності підприємства.