Марксистська філософія

Виникла як складова більш широкого вчення – марксизму. Марксизм – одна з небагатьох спроб в історії людства дати цілісне розуміння об’єктивного світу, місця і ролі людини в ньому, розкрити закони розвитку природи, суспільства, людського мислення. Маркси́зм — філософське, економічне і політичне вчення, ідеологічною метою якого є покращення суспільства й побудова комунізму. Вчення позиціонує себе як ідеологія робітничого руху.

Передумови виникнення

• Промисловий переворот у 19 ст. (нові класи – буржуазія і пролетаріат) – виникають питання про перспективи розвитку суспільства.

• Розвиток природознавства (відкриття закону збереження і перетворення енергії, речовини)

• Створення клітинної теорії живої речовини --- філософський висновок про єдність усіх живих організмів і про те, що основою цієї єдності є клітина.

• Вчення Дарвіна.

Основні поняття

• По-новому трактуються філософські ідеї Фейербаха щодо об’єктивності матерії, сутності людини, критики релігії

• Успадкувала раціоналізм як спосіб пояснення і осягнення дійсності

• Представлена віра в силу розуму, наукове знання, соціальний прогрес

• Марксизм відмовляється від багатовікової традиції, яка визнавала філософію наукою наук, всезагальною теорією, знання про все.

• Крім найзагальніших закономірностей розвитку природи, суспільства і пізнання, включають до предмета філософії людину, практику, відношення «людина-світ».

• Енгельс висуває основне питання філософії: відношення мислення до буття: 1)що існувало раніше – свідомість, дух чи матерія? 2)чи спроможна людина за допомогою власної свідомості пізнати навколишній світ?

Матеріалісти – філософи, які визнають матерію первинною, а свідомість вторинною (марксизм). Ідеалісти – ті, хто визнає первинність духу та свідомості. Об’єктивний ідеалізм проголошує незалежність ідеї, духу, ідеального начала і від матерії, і від свідомості людини. Суб’єктивний ідеалізм – залежність зовнішнього світу, його властивостей і відношень від свідомості людини. Матеріалізм стає діалектичним (виникла можливість застосовувати діалектику при аналізі не лише свідомості, а й природи, економічних, соціальних, політичних процесів. Матеріальне буття, економічний базис визначають суспільну свідомість (мораль, право, ідеї, теорії). Маркс та Енгельс відкрили феномен повторюваності у суспільних процесах; довели, що і суспільство, а не тільки природа, розвивається за певними законами; виділили окремі етапи в його розвитку (суспільно-екон. формації); дали своє розуміння причинам виникнення і функціонування держави, соц.. класів, їх боротьби між собою).

Власність , комунізм

Проблема людини пов’язана з осмисленням суспільного феномена – відчуження – складне явище, змістом якого є перетворення процесу людської діяльності і її результатів в силу, що панує над людиною, тисне на неї. Причиною відчуження є експлуатація людини людиною, в основі якої лежить приватна власність на засоби виробництва. Шлях виходу: знищення приватної власності на засоби виробництва через утвердження нового типу – власності всіх і кожного водночас.

Комунізм: 1)світле суспільство майбутнього, мета пригноблених; 2)дійсний, реальний рух, що послаблює стан відчуження. Пролетаріат (робітничий клас) – соц.. сила, здатна кардинально змінити суспільні відносини, забезпечить перехід від приватної до суспільної власності. Комуністичний суспільний ідеал не знайшов адекватної реалізації.

Ленін

Намагається максимально використати філософію марксизму для створення теорії боротьби робітничого класу.

• Об’єктивна діалектика – розвиток дійсності, навколишнього світу в тому вигляді, як він відбувається сам по собі, незалежно від впливу людей, об’єктивно. Суб’єктивна – відображення, відтворення реального процесу розвитку в свідомості людей.

• В своїй основній філософській праці «Матеріалізм і емпіріократизм»(1908) Ленін робить висновки гносеологічного характеру; обґрунтовує ідею, що в основі матерії лежить відображення – атрибут матерії, одна з її найзагальніших характеристик.

• Розрізняють відображення на рівні неживої, живої природи і на рівні свідомості. Пізнання світу – процес відображення, відтворення властивостей об’єкта пізнання у свідомості людини.

• Проблема матерії. Визначальні характеристики матерії = об’єктивність, здатність відображатись.

• Ленін намагається розібратись, яку роль у житті окремих індивідів відіграє свідомість, суб’єктивний фактор.

• Питання функціонування суспільства. Бачить рушійну силу суспільного розвитку у класовій боротьбі.

• Шлях практичного подолання експлуатації пролетаріату – соціалістична революція, диктатура пролетаріату. Революція – якісний стрибок, що забезпечує перехід суспільства на новий ступінь свого розвитку і передбачає кардинальну зміну форм та характеру власності на засоби виробництва, соц., полі., і духовного життя суспільства.

• Держава розглядається як спеціальний орган, машина, за допомогою якої здійснюється управління суспільством в інтересах пануючого класу.

• Відстоював принцип партійності

• Дотримувався думки, що марксистська філософія виступає як форма самоусвідомлення робітниками свого місця і ролі в суспільстві.