Тема 12.

Контроль і ревізія ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства

1. Перевірка правильності ведення обліку та складанния фінансової звітності на підприємстві.

2. Організація ревізій (перевірок) внутрігосподарської діяльності.

1. Перевірка правильності ведення обліку та складанння фінансової звітності на підприємстві

Залежно від завдань ревізії і контролю бухгалтерського обліку визнача­ються його об'єкти, джерела інформації і методичні прийоми (див. рис. 2).

Об'єкти контролю — облікова політика підприємства, перспективні і поточні плани удосконалення обліку та превентивного і поточного кон­тролю, їх обґрунтованість і прогресивність, виконання цих планів, органі­зація і стан обліку та контролю, зміст і достовірність звітності, плани внутрігосподарського контролю, аудиту та їх виконання, застосування автоматизації обліку і контролю, плани підвищення кваліфікації праців­ників обліку, їх виконання.

Джерела інформації — законодавство з питань фінансово-господар­ської діяльності, обліку і контролю, нормативні документи про бухгал­терську звітність, державну контрольно-ревізійну службу, нормативно-мстодичні документи з інвентаризації, обліку, звітності і контролю, мате­ріали контрольних перевірок і рішень щодо них, рішення за результата­ми господарської діяльності, первинні документи і облікові регістри, по­точні та річна звітності підприємства.

Особливості методичних прийомів контролю, узагальнення і реалі­зації його результатів полягають у суцільних і вибіркових перевірках стану оперативного (внутрігосподарського, управлінського), бухгалтерсь­кого і статистичного обліку, його організації і методології, а також: без­посереднього контролю якості стану обліку і звітності.

Важливе місце у перевірці стану бухгалтерського обліку займає ви­вчення облікової політики, тобто взаємозв'язку обліку з управлінням ви­робництвом, зокрема його інформаційного забезпечення. З'ясовуються можливості інтеграції різних видів бухгалтерського, статистичного і оперативного (управлінського) обліку в єдиній системі господарського облі­ку на базі швидкодіючої елсктронно-обчислювальїюї техніки, що дуже ва­жливо в умовах створення АСОЇ (автоматизованої системи обробки інфо­рмації) різних рівнів та АРМ бухгалтера. У цьому зв'язку контроль до­сліджує стан централізації обліку як у межах підприємства, так і створен­ня централізованої бухгалтерії для ряду однорідних малих підприємств, кооперативів, бюджетних організацій та інших, визначаючи при цьому до­цільність різних форм централізації бухгалтерського обліку.

Для встановлення своєчасності подання документів до бухгалтерії та обчислювального центру зіставляють дати фактичного надходження до­кументів з датами, передбаченими у графіку документообігу. Одночасно перевіряють записи в оперативному і бухгалтерському обліку господар­ських операцій на основі суцільного і безперервного документування.

Насамперед перевіряється застосування в обліку господарських опе­рацій типової первинної документації, затвердженої в установленому порядку Держкомстатом України, а також міністерствами і відомствами, правильність оформлення цієї документації і своєчасність ЇЇ подання до бухгалтерії підприємства, додержання методичних вказівок Міністерст­ва фінансів України, Держкомстату України та інших органів з відобра-І жения господарських операцій і процесів на рахунках бухгалтерського | обліку і звітності. Встановлюється достовірність звітності, яка подасть-І ся у різні органи господарського і державного управління, а також стро-I ки її складання. Особливій перевірці підлягає використання даних об-I ліку і звітності у маркетингу, управлінні підприємством.

Практика показує, що нерідко на підприємствах порушуються графіки І документообігу. Це призводить до того, що не завжди своєчасно переві-1 ряються дані складського обліку товарів і матеріалів з бухгалтерським і обліком, а виявлені розбіжності усуваються із запізненням, тобто облік І не сприяє збереженню цінностей та раціональному використанню їх.

Важливим завданням ревізії і контролю є встановлення того, як пра-

| Півники обліку виконують покладені па них обов'язки щодо забезпечення

І контролю за достовірністю поданих документів і своєчасністю їх обробки.

Достовірність первинних документів встановлюється різними прийо-

I нами контролю (за ([юрмою і змістом, зустрічна перевірка документів,

І взаємний контроль операцій, аналітична і логічна перевірка). Ревізор

1 перевіряє, наскільки доцільно застосовувати ту чи іншу форму органі-

I ИЙЇ обліку (централізовану, децентралізовану), чи відповідає вона кон-

I крешм умопам роботи підприємства.

Велике значення мають вибір і застосування форм бухгалтерського • обліку. Тому ревізор повинен зробити свої висновки щодо форми бухга-1 Горського обліку, яка застосовується на підприємстві. Перевіряється, як

на підприємстві дотримується єдиний план рахунків бухгалтерського обліку. Неправильна кореспонденція рахунків призводить до заплуту­вання обліку, викривлення результатів господарської діяльності.

Ревізор також перевіряє, як на підприємстві впроваджуються прогре­сивні методи і форми обліку, наукова організація обліку, використання ЕОМ.

Особливу увагу слід приділяти перевірці взаємозв'язку показників господарської діяльності в різних видах обліку. Важливо, щоб показники різних видів обліку доповнювали один одного і взаємно контролювались.

Перевіряється також етап синтетичного обліку і його зв'язок з дани­ми аналітичного обліку. Показники розрахункових статей балансу по­винні обов'язково мати розгорнуте сальдо по активу і пасиву та повніс­тю відповідати даним оборотних відомостей, журналів-ордерів.

Найважливішим завданням контролю стану бухгалтерського обліку е перевірка, наскільки облік забезпечує збереження цінностей і контроль за їх витрачанням та як головний бухгалтер здійснює покладені на нього функції контролю за збереженням і законністю витрачання грошових коштів і матеріальних цінностей. При цьому з'ясовують, яким чином бухгалтерія здійснює превентивний контроль за господарськими опера­ціями при лімітуванні витрат матеріальних і фінансових ресурсів, офор­мленні документів, що дають право на витрачання цінностей.

Серед основних завдань контролю стану бухгалтерського обліку важли­вою є перевірка додержання на підприємстві нормативних актів з бух­галтерської звітності і балансів державних, орендних, кооперативних і гро­мадських підприємств та організацій. На підставі первинної документації аналітичного і синтетичного обліку перевіряється достовірність поданої зві­тності про результати фінансово-господарської діяльності як за окремі пері­оди, так і в цілому за рік. Особливу увагу зосереджують на виявленні фактів викривлення у звітності дійсного стану діяльності підприємства: чи не було приписок невиконаних робіт, фальсифікації основних показників — прибутку, рентабельності та ін.Користуючись документальними методи­чними прийомами, ревізор перевіряє правильність відображення у бухгал­терському обліку результатів інвентаризації відповідно до Інструкції по інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріаль­них цінностей, коштів, документів та розрахунків, затвердженої Мінфіном. Виявлені недоліки у проведенні інвентаризації та відображенні її резуль­татів у бухгалтерському обліку ревізор висвітлює в акті (висновку).

Перевіряються також права і обов'язки головного бухгалтера, оскіль­ки вони стосуються стану обліку і контролю на підприємстві. Зокрема, ревізор перевіряє, як головний бухгалтер забезпечує контроль за відо-| враженням на рахунках господарських операцій, подає інформацію І управління підприємством, провадить економічний аналіз і виявляє невикористані резерви поліпшення діяльності підприємства та сприяс їх використанню. Крім того, ревізор перевіряє виконання функції голо­вним бухгалтером щодо контролю виконання договірних зобов'язань під­приємством, відповідність матеріально відповідальних працівників за­йманим посадам та їх підзвітність тощо.

Одним із завдань ревізії достовірності даних обліку с з'ясування того, наскільки дані первинного документа відповідають дійсності за усі­ма реквізитами, а саме: за терміном здійснення операції, місцем, за нату­ральними та ціновими показниками, підписами осіб тощо.

Здійснюючи ревізію, треба перевірити безпосередньо на підприємстві за документами правильність відображення на бухгалтерських рахунках результатів попередньої ревізії.

Якщо перевірками встановлено допущені у минулому році помилки, то виправлення за минулий рік не вносяться, а відображаються у поточно­му році як прибутки (збитки) минулих років, що виявлені у звітному періоді, в кореспонденції з відповідними рахунками у звіті за формою №2 та виділяються у відповідному рядку в декларації податку на прибуток. Якщо у звітності поточного року встановлено помилки ще до моменту подання та затвердження річного звіту за поточний рік, то виправлення здійснюються у бухгалтерських звітах сторнуванням неправильних запи­сів та заміною їх правильними у тому місяці, у якому вони виявлені.

Якщо за результатами перевірок виявлено факти заниження прибут­ку, то донараховані за результатами ревізій (перевірок) відповідно до чинного законодавства суми податків, штрафи за це порушення і пеня у податковому обліку відносяться на зменшення прибутку, що залишився у розпорядженні підприємства, а у бухгалтерському -- на витрати.

Для здійснення ревізії достовірності обліку та звітності користують­ся методом зіставлення конкретного факту із даними бухгалтерського обліку та звітності. Так, наприклад, перевіряючи достовірність викона­них робіт із ремонту житлових чи інших будинків, треба зіставити обся­ги робіт (площа поверхні, об'єм кладки тощо), які вказані в актах і наря­дах із нарахування заробітної плати за проведену роботу.

Одним із найефективніших методів є контрольні обмірювання, які здійснюються у присутності замовника та виконавця робіт і за наслідка­ми яких складається акт. За допомогою каталогів перевіряється прави­льність застосування розцінок на окремі види роботи.

Для підвищення ефективності таких перевірок велике значення має знання технологічних особливостей господарських операцій, які перевіря­ються, а також уміння ревізора максимально пов'язати один документ з іншим, який теж стосується складання документа, що перевіряється. Тобто ревізорові треба документально поновити рух того чи іншого матеріалу.

Практично перевірка за різними питаннями е перевіркою достовірності обліку та звітності. Тому головною вимогою ревізора має бути вимога щодо правильності й достовірності складання первинного документа. Відсутність на ньому навіть незначного реквізиту -- дати, штампа підприємства, оди­ниці вимірювання — потребує здійснення детальної перевірки, що в кінце­вому підсумку може сприяти виявленню значних порушень.

Крім того, перевіряються графіки подання звітності і примітки до фінансових звітів, а також тс, як па підприємстві виконуються зауважен­ня податкових служб, пропозиції і рішення вищої організації, фінансо­вих органів, банків щодо поточної і періодичної звітності.

Для визначення правильності складання бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про влас­ний капітал підприємства ревізору обов'язково необхідно перевірити взаємну погодженість показників фінансової звітності.

2. Організація ревізій (перевірок) внутрігосподарської діяльності

Контроль господарської діяльності здійснюється не тільки оператив­ним методом, а й подальшим контролем фінансових органів, що пов'яза­но в основному з дотриманням питань оподаткування. Разом з тим у рамках підприємства можуть функціонувати різні виробничі підрозділи, які працюють на основі внутрігосподарського розрахунку, підряду, орен­ди. У підприємства можуть бути дочірні підприємства. У таких випад­ках організовують ревізії (перевірки) діяльності цих господарських під-і розділів. Основним завданням ревізій (перевірок) є визначення прави­льності дій службових осіб щодо керівництва господарством. На відмі­ну від оперативного бухгалтерського контролю пси контроль є подаль­шим, оскільки здійснюється після проведення операцій.

Особливість подальшого контролю у формі перевірок (ревізій) поля­гає у тому, що він проводиться на основі даних первинних документів, записів у облікових реєстрах та за даними звітних форм. Перевірці під­лягає фактичний стан: наявності грошей, товарно-матеріальних ціннос­тей у натуральному виразі. Такий контроль дає змогу виявити недоліки, помилки, а іноді й зловживання, які не могли бути визначені у процесі поточного (оперативного) контролю бухгалтерською службою відповід­ного підрозділу господарства.

Об'єктами контролю у цих випадках є контрольний процес відпошд-ного господарського підрозділу і робота виконавців цих підрозділів. У процесі контролю визначають номенклатуру, носії контрольної номенк­латури та їх рух.

При виборі номенклатури подальшого контролю господарської діяль­ності, яка здійснюється у вигляді ревізії (перевірки), особливу увагу при­діляють вирішенню таких питань:

• обгрунтованості розрахункових програм у господарських підрозді­лах та господарських показників (обсяг виробництва, сума реалізації продукції, прибутку, витрат на виробництво, особливо матеріальних);

• виконанню достовірних зобов'язань за основними якісними та кі­лькісними параметрами;

¹ змісту господарських операцій за даними облікових документів, ре­єстрів, розрахункових таблиць;

¹ відповідності цих операцій законам, нормам, плану, квотам, кошто­рису тощо;

• додержанню порядку здійснення касових операцій;

• повноті і правильності оприбуткування матеріалів та інших цінностей;

• стану економічної роботи (планової, фінансової, облікової).

Крім зазначених питань, вибираючи контрольні номенклатури, при то­пологічних завданнях визначають особливості їхнього складу. Так, напри­клад, при перевірці (ревізії) складського господарства підрозділу для ви­бору контрольних номенклатур необхідно дослідити такі питання:

• контрольна інвентаризація матеріальних цінностей;

• стан, зберігання матеріальних цінностей;

• якість та надійність зберігання;

• етап складських приміщень, відповідність призначенню;

• забезпечення збереженості матеріальних цінностей (наявність до­говору про матеріальну відповідальність);

• перевірка документів, що свідчать про надходження і витрачання матеріалів;

• повнота оприбуткування;

• правильність обліку наявності та руху матеріалів на складах.

Аналогічно відбирають контрольні номенклатури і на інших ділян­ках обліку: основних засобів, праці та її оплати, витрат виробництва продукції та її реалізації.

У зв'язку з тим, що практично неможливо повністю перевірити усю діяльність підрозділу, при проведенні перевірок необхідно визначити критичні точки (моменти господарської діяльності). Контролю насам­перед підлягають:

• види діяльності, які е вирішальними для конкретного підрозділу;

• важливі моменти, що їх можна реально перевірити.

Такий підхід важливий ще й тому, що обмеження центрів відповіда­льності за результати як роботи, так і контролю е дуже важливими.

Об'єкти ревізії і контролю

•N1

о

Облікова політика І стандарти

Плани удосконалення

обліку, превентивного

і поточного контролю,

'їх обгрунтованість і

прогресивність

Виконання планів

удосконалення обліку превентив­ного і поточного контролю

Організація і стан обліку пре­вентивного і поточного контролю

Плани внутріго­сподарського контролю

Зміст і до­стовірність

ЗВІТНОСТІ

Використання

АРМ в обліку й

управлінській

діяльності

Плани підвищення кваліфікації праців­ників обліку і внут­рішнього аудит>' та їх виконання

Джерела інформації

Законодавство з питань фінансово-господарської ДІЯ­ЛЬНОСТІ, обліку і контролю

Нормативно-правові докумен­ти про бухгалтер­ські звіти і балан-

Норматнвна документація з обліку, кон­тролю, аудиту

Нормативно-методичні докумен­ти з Інвентаризації, обліку, звітності, контролю

Матеріали кон­трольних пере­вірок та рішення про них

Рішення про ре­зультати фінансо­во-господарської діяльності

Первинна документа­ція, облікові реєстри

Поточна і річна звіт­ність під­приємства

Методичні прийоми контролю

Органолептичні

Розрахунково-аналітичні

Документальні

Суцільні та вибіркові спостере­ження

Експерти­зи різних видів

Службо­ве роз­сліду­вання

Економіч­ний аналіз

Статистичні розрахунки

Інфор­маційне моделю­вання

Норматив­но-правове регулю­вання

Дослідження документів

За фор­мою та змістом

Зустрічна перевірка документів

Взаємний контроль операцій

Аналітична і логіч­на перевірка

Методичні прийоми узагальнення і реалізації результатів контролю

Групування недоліків			Документуван­ня результатів проміжного контролю	Аналіти­чне гру­пування недоліків	Економічне обґрунтуван­ня виявлених недоліків	Систематизоване групування недо­ліків в акті ком­плексної ревізії	Прийняття рішень за результа­тами ревізії	Контроль виконання прийнятих рішень
Хроноло­гічне	Система­тизоване	Хронологічно-систематизо­ване

т

Рис. 2. Модель псрепліркт* стріну обліку, звітності і внутрігосподарського контролю

ЧАСТИНА III. РЕВІЗІЯ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ