- •383. Теорії походження Київської Русі
- •384. Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •385. Київська Русь за правління Володимира Великого
- •386. Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •387. Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •388. Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат
- •389 Феодальні війни та княжні зїзди Руських князів другої половини IX-поч. Хіі.
- •392 . Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель
- •393. Культура київської Русі
- •394.Соціальний устрій Київської Русі
- •395. Галицьке князівство: друга половина XI-1199
- •396) Галицько-Валинське кинязівство 1199-1264.Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •397.Причими занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •399. Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •400. Українське козацтво за гетьманування п.Сагайдачного.
- •401. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •402.Берестейська церковна унія,причини і наслідки
- •405. Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •406. Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •407. Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи
- •412. Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •413. Громадівський рух в Україні
- •414. Пожвавлення національного руху в Україні напри. 8о-х рр.. ХХст. Формування багатопартійної системи.
- •416. Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •417. Лібералізація суспільного життя в Україні сер.50-х – поч..60-х рр.. ХХст. Шістдесятники
- •418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їхні програмні цілі та діяльність.
- •420. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період
- •425. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр,
- •426. Антигетьманське повстання його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Хронологія
- •427. Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п,Скоропадського
- •428. Боротьба зунр проти польської агресії
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько-польсько-радянська війна
- •431. Листопадове 1918 повстання у Львові. Утворення зунр.
- •432. Дайте короткі історичні відомості про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •[Ред.] Війна і полон
- •434. Розкрийте суть операції Вісла
- •436. Переяславський договір 1654р. З Москвою: причини укладання, зміст та наслідки для України
- •438. Брестський мирний договір унр з державами четверного союзу 1918 причини підписання, умови, наслідки.
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі
- •442.Початки національного відродження в Галичині. Руська Трійця
- •443. Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
394.Соціальний устрій Київської Русі
Маючи, за різними підрахунками, від 3 до 12 млн. населення й величезну територію, що обіймала близько 800 тис. кв. км (майже половина її — в межах сучасної України), Київськась була найбільшою політичною формацією середньовічної Європи. До того ж ця формація швидко розвивалася. Попри поступове зростання відмінностей між простим людом і новосформованою племінною знаттю землеробське суспільство східних слов'ян IX ст. залишалося порівняно однорідним в етнічному та соціальному відношенні, але внаслідок швидкої розбудови Києва до слов'янського середовища потрапляють варязькі воїни-купці. фінські мисливці, тюркські найманці, грецькі ремісники, вірменські та єврейські торгівці. З піднесенням міст стали просипати купці та ремісники. Нарешті, прийняття християнства спричинилося до появи нового класу — духовенства. Словом, населення Київської Русі стало більш космополітичним за культурною орієнтацією. етнічно строкатим і дедалі глибше розшарованим соціально.Найвище місце в суспільній ієрархії, що народжувалася, посідали численні члени різних відгалужень династії Рюриковичів. Княжі воїни, старші Й молодші дружинники і місцева знать утворювали клас бояр, яких ще називали мужами. З часом знать скандинавського походження слов'янізувалася; це відбилося у перетворенні таких суто скандинавських імен, як Хельгі. Хельга. Інгвар та Вальдемар на відповідні слов'янські еквіваленти — Олег. Ольга. Ігор та Володимир. Постійні напади кочовиків на торгові шляхи, а також економічний занепад Константинополя у XII ст. Призвели до обмеження можливостей займатися торгівлею, внаслідок чого колишні воїни-купці поступово перетворилися на великих землевласників. Знайти собі землю не становило труднощів, оскільки князі мали в достатку незайманих угідь і роздавали їх дружині. На відміну від Західної Свропи, де феодальне землеволодіння уталежнювалося службою своєму сюзерену, на Русі бояри користувалися правом спадкового володіння частками (вотчинами), зберігаючи його навіть з переходом від одного князя до іншого. Багато бояр проживали у містах, здаючи свою землю селянам, за шо брали частину їхньої продукції та продавали її на ринку. Власне, орієнтованість на місто, заінтересованість у комерції та рухливість відрізняли бояр Київської Русі від західноєвропейських феодалів. На щабель нижче від бояр стояла міська знать. або. як її ще називали. — люди, що часто вважались «середнім класом Києва. Проте у XII—XIII ст. початком лихолітті зявляються ознаки зростаючого «зарбленям селянства феодалами. що набувало різних форм. Вільний селянин мав право звертатися до суду. переїжджати з місця на місце, передавати землю у спадщину синам (якщо ж вій мав тільки дочок, то князь мав право претендувати на його землю). Основним обов'язком смердів була салата данини та відбування військової повинності (як правило. допоміжного характеру) під час війни, західні історики схильні розглядати Київську Русь скоріше як унікальну й самобутню соціальну систему, а не підводити її під загальну категорію феодальних суспільств.