- •383. Теорії походження Київської Русі
- •384. Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •385. Київська Русь за правління Володимира Великого
- •386. Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •387. Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •388. Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат
- •389 Феодальні війни та княжні зїзди Руських князів другої половини IX-поч. Хіі.
- •392 . Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель
- •393. Культура київської Русі
- •394.Соціальний устрій Київської Русі
- •395. Галицьке князівство: друга половина XI-1199
- •396) Галицько-Валинське кинязівство 1199-1264.Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •397.Причими занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •399. Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •400. Українське козацтво за гетьманування п.Сагайдачного.
- •401. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •402.Берестейська церковна унія,причини і наслідки
- •405. Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •406. Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •407. Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи
- •412. Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •413. Громадівський рух в Україні
- •414. Пожвавлення національного руху в Україні напри. 8о-х рр.. ХХст. Формування багатопартійної системи.
- •416. Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •417. Лібералізація суспільного життя в Україні сер.50-х – поч..60-х рр.. ХХст. Шістдесятники
- •418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їхні програмні цілі та діяльність.
- •420. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період
- •425. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр,
- •426. Антигетьманське повстання його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Хронологія
- •427. Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п,Скоропадського
- •428. Боротьба зунр проти польської агресії
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько-польсько-радянська війна
- •431. Листопадове 1918 повстання у Львові. Утворення зунр.
- •432. Дайте короткі історичні відомості про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •[Ред.] Війна і полон
- •434. Розкрийте суть операції Вісла
- •436. Переяславський договір 1654р. З Москвою: причини укладання, зміст та наслідки для України
- •438. Брестський мирний договір унр з державами четверного союзу 1918 причини підписання, умови, наслідки.
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі
- •442.Початки національного відродження в Галичині. Руська Трійця
- •443. Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення
Мюнхенська угода 1938 р. примусила уряд ЧСР реорганізувати країну на федеративних засадах. Перед Закарпаттям відкрилась можливість врешті-решт дістати автономію. 11 жовтня 1938 р. уряд ЧСР доручив сформувати автономну адміністрацію лідеру русинського руху А. Бродію. До адміністрації автономії увійшли і представники народовського (українського) руху. Через деякий час сформувати адміністрацію автономії було доручено лідеру народовського руху А. Волошину. А. Бродій був звинувачений у співробітництві з угорською розвідкою і в прагненні приєднати край до Угорщини. Нова адміністрація краю опинилась у скрутному становищі. Населення краю в основній своїй масі підтримувало русофільський рух. Від краю за рішенням Першого віденського арбітражу були відторгнуті найбільш економічно розвинуті райони і міста: Ужгород, Мукачево, Берегове та ін., які були передані Угорщині. Державотворчі процеси в краї стали розгортатися згідно теорії інтегрованого націоналізму. Так, у краї було заборонено діяльність всіх політичних партій, крім Українського національного об'єднання. Усіх незгодних було ізольовано у концентраційному таборі (це не був табір смерті, які утворювали фашисти). Вибори у січні 1939 р. були фальсифіковані, в результаті було оголошено, що за УНО проголосувало 86% виборців. Спроби створення збройних загонів "Карпатська Січ" викликали конфлікти з чехами. Так, 14 березня 1939 р. частини чехословацької армії завдали поразки загонам "Карпатської Січі", які намагались оволодіти складами зі зброєю, а згодом усунули помірковане керівництво Карпатської України. Цей конфлікт виник напередодні вторгнення на територію краю угорських військ. 15 березня 1939 р. у приміщенні гімназії м. Хуста зібрався Сейм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність. Сейм ухвалив закон, який містив такі положення: 1. Карпатська Україна є незалежна Держава. 2. Назва Держави є: Карпатська Україна. 3. Карпатська Україна є республіка на чолі з президентом, вибраним Сеймом Карпатської України. 4. Державна мова Карпатської України є українська мова. 5. Барвами державного прапора Карпатської України є синя і жовта..." Президентом обрано А. Волошина. Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, проте залишила свій слід у боротьбі за національну державність. Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було ще раз продемонстроване непереборне прагнення українського народу до створення власної держави. Крім того, західноукраїнське населення пересвідчилось у неспроможності й небезпечності орієнтації на підтримку чужих держав. Стало незаперечним, що зацікавленість "українським питанням" продиктована бажанням Німеччини використати його у власних загарбницьких цілях. Незважаючи на морок окупації, який знову оповив Закарпаття, проголошення незалежної держави мало велике історичне значення. Воно продемонструвало непереборне прагнення українського народу до створення власної держави, його готовність до жертв заради досягнення цієї світлої мети.
