- •383. Теорії походження Київської Русі
- •384. Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •385. Київська Русь за правління Володимира Великого
- •386. Прийняття Християнства на Русі та його наслідки.
- •387. Розквіт Київської Русі: Правління Ярослава Мудрого.
- •388. Політична трансформація Київської Русі другої половини XI ст. Тріумвірат
- •389 Феодальні війни та княжні зїзди Руських князів другої половини IX-поч. Хіі.
- •392 . Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель
- •393. Культура київської Русі
- •394.Соціальний устрій Київської Русі
- •395. Галицьке князівство: друга половина XI-1199
- •396) Галицько-Валинське кинязівство 1199-1264.Правління Романа Мстиславича та Данила Романовича.
- •397.Причими занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •399. Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •400. Українське козацтво за гетьманування п.Сагайдачного.
- •401. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •402.Берестейська церковна унія,причини і наслідки
- •405. Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •406. Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •407. Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи
- •412. Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •413. Громадівський рух в Україні
- •414. Пожвавлення національного руху в Україні напри. 8о-х рр.. ХХст. Формування багатопартійної системи.
- •416. Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •417. Лібералізація суспільного життя в Україні сер.50-х – поч..60-х рр.. ХХст. Шістдесятники
- •418. Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їхні програмні цілі та діяльність.
- •420. Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період
- •425. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр,
- •426. Антигетьманське повстання його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •Хронологія
- •427. Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п,Скоропадського
- •428. Боротьба зунр проти польської агресії
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько-польсько-радянська війна
- •431. Листопадове 1918 повстання у Львові. Утворення зунр.
- •432. Дайте короткі історичні відомості про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •[Ред.] Війна і полон
- •434. Розкрийте суть операції Вісла
- •436. Переяславський договір 1654р. З Москвою: причини укладання, зміст та наслідки для України
- •438. Брестський мирний договір унр з державами четверного союзу 1918 причини підписання, умови, наслідки.
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі
- •442.Початки національного відродження в Галичині. Руська Трійця
- •443. Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України.
385. Київська Русь за правління Володимира Великого
Вололдимир (980 -1015) Після смерті Святослава між його синами почалася жорстока боротьба за владу, в якій переміг Володимир Святославич. Одним із головних завдань, що постали перед князем на початку його правління, було утримання понад двох десятків племен під владою Києва. Протягом 981 — 984 рр. Володимир приборкав повстання в'ятичів, радимичів, встановив для них данину, також приєднав землі Червенської Русі — міста Червень, Бузьк, Белз, Перемишль, що належали полякам, і землі ятвягів між Німаном та Західним Бугом, а потім землі білих хорватів. Володимир непокоївся печенізькою загрозою і постійно намагався її відвернути. Для протидії цьому була потрібна сильна армія. Отож Володимир розпочав військову реформу, замінивши племінну організацію війська на феодальну — службу за право володіти земельною власністю. Це зміцнило і владу князя. Окрім цього, була створена система фортець, валів, опорних пунктів тощо на річках Ступні, Сулі, Трубежі. Адміністративна реформа передбачала ліквідацію племінних княжінь, поділ усієї країни на 8 округів. Округи ділилися на волості, на чолі яких були поставлені довірені особи або князівські сини. Судова реформа запровадила окремий князівський суд, який був світським і відокремлений від єпископського. Була проведена й релігійна реформа, щоб упорядкувати систему язичницьких вірувань в державі і тим самим сприяти згуртуванню слов'янських племен. З цією метою він створив язичницький пантеон із 6 богів і зробив обов'язковим поклоніння їм. Проте, переконавшись в неможливості таким чином об'єднати державу і запровадити єдину релігію, він ознайомився з іншими релігіями і вирішив прийняти християнство за візантійським обрядом. Для піднесення авторитету свого роду та значення своєї держави Володимир забажав одружитися з візантійською принцесою Анною, сестрою візантійського імператора. Після того, як дружина Володимира захопила в Криму Корсунь (Херсонес), імператор погодився на шлюб своєї сестри з Володимиром, але за умови, що той прийме християнство. Охрестившись сам, Володимир зробив християнство державною релігією і влітку 988 р. наказав жителям Києва прийняти хрещення. Обряд хрещення було здійснено в усіх містах і селах держави. Після прийняття християнства в Київській Русі розпочалося церковне будівництво: найбільшу церкву було споруджено в Києві на честь Богородиці та названо Десятинною, оскільки на її утримання князь виділив десяту частину свого майна. Київ став духовним центром поширення християнства та діяльності православної церкви. Там знаходилась резиденція митрополита, якого висвятив константинопольський патріарх — найвища духовна особа православної церкви. Першим митрополитом був грек Феофілакт (988—1018). Духовній владі київського митрополита підлягали єпископи: вони правили єпархіями (церковними округами), куди входили численні парафії (церковні общини на чолі із священиками), що засновувались в містах і селах. Після прийняття християнства в Київській Русі виникли численні монастирі. Першими монастирями стали Межигірський, Печерський, Видубицький та ін. На утримання вищого православного духовенства і монастирів київські князі давали великі грошові пожертвування, а також орні землі, ліси, сіножаті і рибні озера. Селяни і міщани для утримання місцевих церков сплачували десятину. Прийняття християнства на Русі справило величезний вплив на подальший розвиток держави: • воно зміцнило центральну владу князя, оскільки християнська релігія наголошує, що влада правителя дана Богом; • сприяло формуванню єдиного світогляду та єдиної ідеології для різноплемінного населення держави і його згуртуванню у єдину давньоруську народність; • дало можливість Київській Русі як рівноправній увійти в коло наймогутніших держав Європи; • сприяло бурхливому розвиткові культури, торгівлі, кам'яного будівництва, а також культурним зв'язкам з християнським світом.