- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх – початок хх ст.)…41
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хіх – початок хх ст.)…………………………………………………………………………………..50
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільства Європейської цивілізації (перша половина хх ст.)…………………………………………………………………56
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революції (друга половина хх ст.)…………………………………………………………64
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх–початок ххі ст.)…………………………………………………………………………………..72
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці…………………………76
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.)………………………………………………………………………………83
- •2. Місце історії економіки та економічної думки в системі наук
- •3. Критерії періодизації економічної історії
- •2. Провідні центри первинних цивілізацій, риси їх економічного розвитку.
- •3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •4. Господарство первісних племен на території України
- •2. Особливості та фактори розвитку господарства Риму
- •3. Розвиток економічної думки античного світу
- •4. Економічний розвиток східнослов'янських племен та його особливості
- •2. Особливості аграрних відносин в українських землях
- •3. Розвиток міст, ремесел торгівлі та фінансів у Європі в середні віки
- •4. Розвиток ремесел, торгівлі, грошового обігу та фінансів в українських землях
- •5. Економічна думка періоду середньовіччя
- •2. Сутність та особливості процесу первісного нагромадження у провідних країнах світу. Мануфактурне виробництво
- •3. Меркантилізм
- •4. Особливості розвитку господарства України в хvі - хvіі ст.
- •2. Вплив розвитку ринкової економіки на європейську економічну думку. Зародження класичної політичної економії
- •3. Економічна система Адама Сміта
- •4. Промисловий переворот, його суть та особливості здійснення в країнах Європейської цивілізації
- •5. Розвиток ідей класичної політекономії в умовах фабричного капіталізму
- •6. Завершальний етап розвитку класичної школи
- •2. Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •3. Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія
- •4. Марксистська економічна теорія
- •5. Формування теорії ринку. Маржиналістська революція
- •2. Утворення української самостійної держави. Економічна політика перших українських урядів
- •3. Економічні ідеї революційної та радикальної демократії в українській економічній думці
- •4. Розвиток політичної економії в Україні
- •2. Світова економічна криза 1929-1933рр. В сша, Німеччині, Англії, Франції. Початок державного регулювання економіки
- •3. Економічні причини та наслідки Другої світової війни для провідних країн світової економіки
- •4. Еволюція неокласичної теорії на початку XX століття
- •5. Зародження кейнсіанської школи. Теоретична система Дж.М.Кейнса
- •2. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •3. Еволюція кейнсіанської економічної теорії. Неокейнсіанство. Посткейнсіанство
- •4. Розвиток економічного неоконсерватизму
- •5. Подальша еволюція інституціоналізму
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххі ст.).
- •2. Нове кейнсіанство
- •3. Нова інституціональна теорія. Неоінституціоналізм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •1. Економіка України в 20-ті – 30-ті роки хх ст.
- •2. Економіка України в роки Другої світової війни та післявоєнна відбудова народного господарства
- •3. Україна в умовах кризи радянської тоталітарної системи і спроб її модернізації
- •4. Становлення довоєнної радянської економічної думки
- •5. Післявоєнна радянської економічна думка
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90–ті роки хх ст.).
- •1. Економіка незалежної України. Напрями ринкової трансформації економічної системи України
- •2. Інтегрування господарства економіки України до у світовий економічний простір
- •3. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
6. Завершальний етап розвитку класичної школи
Серед найортодоксальніших послідовників Рікардо були Дж. Мілль та Джон Мак-Куллох. Вони не лише визнали його систему, пропагували її, а й застосували для аналізу економічних процесів капіталістичного суспільства.
Дж. Мілль (1773-1836). З його ім'ям пов'язано багато культурних та наукових починань того часу: він був першим із засновників Лондонського університету. Його основні праці, в яких знайшли відображення його економічні погляди, такі: «Історія британської Індії» (1817); «Елементи політичної економії» (1821). У першій праці міститься конкретний економічний аналіз основ капіталістичного господарства, а друга є популяризацією вчення Рікардо.
Певний внесок у розвиток економічної теорії зробив Насао Сеніор (1790-1864) - професор політекономії в Оксфорді. Теорія викладена в його книзі «Політична економія» (1850 р.). Об'єктом дослідження у Сеніора є багатство, яке виступає у вигляді речей, що мають вартість і можуть обмінюватися. Він розрізняє 3 властивості речей: вартість, корисність та обсяг пропозиції. По суті вони визначають цінність багатства. Розглядаючи корисність, Сеніор дає визначення поняття граничної (спадаючої) корисності: «існує межа задоволення потреб, що може дати товар відповідного типу і, більше того, задоволення швидко зменшується задовго до досягнення цієї межі. Два предмети одного типу рідко приносять вдвічі більше задоволення ніж один предмет і ще рідше 10 принесуть вп'ятеро більше задоволення ніж два». Але хоча Сеніор приділяє увагу граничній корисності, його ще не можна вважати засновником теорії граничної корисності. Корисність визначається попитом. Його пропозиція визначається рівнем доступності блага. Обсяг пропозиції залежить від витрат виробництва, які включають два елементи: працю та капітал.
Найбільш відомим послідовником класичної традиції був Джеймс Стюарт Мілль (1806-1873). Його праці були присвячені популярізації вчення класичної школи, узагальненню та упорядкуванню її теоретичних положень. Основною його працею є «Принципи політичної економії» (1848) - ця книга протягом другої половини XIX ст. була основним навчальним посібником для економістів. Вона була своєрідним підсумком розвитку політичної економії першої половини XIX ст. Ця праця складається з 5 книг:
1. Виробництво.
2. Розподіл.
3. Обмін.
4. Вплив суспільного прогресу на виробництво та розподіл.
5. Вплив уряду.
Політичну економію Мілль визначав як науку, «що досліджує закони тих суспільних явищ, які є результатом сумісних дій людства з створення багатства...» Велике значення він надає співвідношенню факторів виробництва – праці та природних ресурсів, а також капіталу.
Мінілексикон
Трудова теорія вартості – основна теорія класичної школи, згідно з якою, вартість товару вимірюється витратами праці на його виробництво.
Концепція економічної людини – теоретична концепція, запропонована А.Смітом, згідно якої в самій природі людини закладено устремління до власної вигоди та схильність до обміну.
«Невидима рука» ринку – закладений, на думку А.Сміта, в основу ринку механізм саморегулювання, який спрямовує людину до мети й використовуючи її егоїстичний інтерес автоматично сприяє досягненню суспільного блага.
Промисловий переворот – процес переходу від мануфактури з її ремісничою технікою до великого машинного виробництва.
Теорія трьох факторів виробництва – теорія запропонована Ж.Б.Сеєм, згідно з якою у створенні вартості товару беруть участь усі три фактори виробництва: праця, капітал, земля, власники яких одержують відповідні доходи у формі зарплати, прибутку, ренти.
Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.).
Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції.
Формування світового господарства та міжнародні економічні відносини у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
Розвиток альтернативної течії економічної теорії в умовах посилення конкуренції та поглиблення суперечностей ринкової економіки. Національна політична економія
Марксистська економічна теорія.
Формування теорії ринку. Маржиналістська революція.
1. Індустріалізація господарства країн Європейської цивілізації та становлення ринку монополістичної конкуренції
Індустріалізація характеризується:
структурними змінами в економіці;
появою нових і модернізацією старих галузей;
зміною долі галузей в ВВП;
перемогою машинного виробництва в усіх галузях;
змінами в організації і управлінні виробництвом;
монополізацію економіки;
утворенням фінансового капіталу;
зміною енергетичної фази економіки;
електрифікацією виробництва, транспорту, збуту.
В основі індустріалізації лежить цілий ряд технічних винаходів.
Провідними галузями стали:
виробництво електроенергії;
хімічна;
добувна;
металургійна;
машинобудівна;
транспортна промисловість;
сталеливарна;
нафтодобувна.
Особливо швидко розвивалось транспортне будівництво і верстатобудування.
У кінці XIX ст. високими темпами розвивалася економіка США. Вони вийшли на перше місце у світі за обсягом промислової продукції, обігнали Великобританію, яка втратила роль "фабрики світу". Прискорений розвиток США пояснюється рядом факторів, серед яких важливе місце займають політичні, соціальні, географічно-кліматичні, природні. (Про них було сказано у попередній лекції).
В кінці XIX ст. США зайняли перше місце в світі за обсягами промислового виробництва.
Великобританія відстала від США, Німеччини спочатку за темпами, а потім і за абсолютними показниками.
В Німеччині індустріалізація проходить в .останній треті XIX - п. XX ст. Індустріалізація. вивела Німеччину на друге місце у світі (після США) та перше місце у Європі. Цьому сприяло ряд факторів, серед яких найголовнішим можна вважати перемогу у франко-прусськіи війні 1870—1871 рр. Після завершення війни відбулося об'єднання Німеччини навколо Пруссії, консолідація німецької нації. Було ліквідовано політичну роздрібненість, митні бар'єри, сформувалася єдина грошово-фінансова система, прийнята загальнодержавна система міри і ваги, залізничного і поштового права. Все це сприяло розвитку єдиного внутрішнього ринку країни.
В останній третині XIX ст. в Англії почали знижуватися темпи промислового виробництва. Інтенсивний процес індустріалізації США, Німеччини, Росїї, Японії зумовив виникнення нових центрів промислового виробництву. Англійська промисловість почала втрачати іноземні ринки збуту. Водночас американські та німецькі товари, дешевші та кращі за якістю, потрапляли на внутрішній ринок країни.
Впродовж XIX ст. Франція займала друге місце у світі за рівнем промислового виробництва,, поступаючись лише Англії. Однак в кінці XIX ст. вона опинилася на четвертому місці.
Причиною цього була, перш за все, поразка у франко-пруській війні та її наслідки. Мирний договір 1871 р. був невигідним для Франції. Вона зобов'язана була сплатити Німеччині 5 млрд. франків контрибуції і як гарантію виплати віддавала частину своєї території — провінції Ельзас та Лотарінгію. Ці землі були економічно найрозвиненіші, багаті на залізну руду, вугілля, тут добре розвивалася текстильна та інші галузі промисловості. Втрата Ельзасу та Лотарінгії примусила Францію ввозити велику кількість залізної руди і чорних металів.
Відсталою у порівнянні із США та Німеччиною була й структура французької економіки. Скорочувалися потужності металургії, вугільної та інших галузей промисловості. Успішно розвивалася легка промисловість. Перед першою світовою війною Франція залишалася аграрно-індустріальною країною. Існування гострих проблем у сільському господарстві також не стримувало розвиток економіки.