- •Прокурорський нагляд в україні
- •І. Є. Марочкін, к.Ю.Н., професор – розділ і; ш; розділ у §5; розділ vіі §5; розділ іх §4; розділ х, підрозділ і §1; розділ х, підрозділ і §5 (у співавторстві з к.Ю.Н., ас. Трагнюк р.Р.)
- •Загальна частина
- •Особлива частина
- •Розділ і. Предмет, система та основні поняття курсу “прокурорський нагляд в україні”
- •§2. Предмет та система курсу “Прокурорський нагляд”.
- •§3. Основні поняття курсу “Прокурорський нагляд в Україні”
- •§4. Завдання та функції прокуратури України.
- •§5. Принципи організації та діяльності прокуратури України.
- •Розділ іі. Система та структура органів прокуратури україни
- •§1. Система органів прокуратури України
- •§2. Структура Генеральної прокуратури України.
- •§3. Колегії органів прокуратури.
- •§4. Міські, районні, міжрайонні прокуратури
- •Розділ ііі. Кадри органів прокуратури україни
- •§ 1. Вимоги, що пред’являються до кадрів органів прокуратури
- •§ 2. Атестація прокурорських працівників
- •§ 3. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорських працівників
- •Розділ іv. Робота прокурора із зверненнями громадян
- •§ 1. Сутність та завдання роботи із зверненнями в органах прокуратури
- •§ 2. Організація роботи прокуратури з розгляду звернень громадян
- •Розділ V. Нагляд за додержанням і застосуванням законів
- •§ 1. Сутність та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§2. Предмет і межі нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§ 3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§ 4. Методика і тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів.
- •§ 5. Акти нагляду за додержанням і застосуванням законів
- •§ 6 .Нагляд за відповідністю правових актів органів місцевого самоврядування вимогам Конституції України та чинному законодавству
- •Органів місцевого самоврядування
- •В) Особливості реагування прокурора на порушення законів при виданні правових актів органами місцевого самоврядування
- •§ 7. Нагляд за додержанням законів про звернення громадян в органах місцевого самоврядування
- •1. Завдання та організація прокурорського нагляду за виконанням
- •3. Особливості реагування прокурора на виявлені порушення законодавства про звернення громадян в органах місцевого самоврядування
- •§ 1. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів про захист прав неповнолітніх
- •§ 2. Нагляд за додержанням законів про права неповнолітніх, які потребують підвищеного соціального захисту
- •§ 3. Нагляд за додержанням трудових прав неповнолітніх
- •§ 4. Нагляд за додержанням законодавства
- •§5. Захист майнових прав неповнолітніх засобами прокурорського нагляду.
- •§ 6. Нагляд за додержанням законів про попередження правопорушень серед неповнолітніх.
- •§ 7. Особливості нагляду за розслідуванням кримінальних справ про злочини, а також суспільно-небезпечні діяння скоєні неповнолітніми.
- •Розділ vіі. Підтримання державного обвинувачення в суді. § і. Сутність та значення державного обвинувачення.
- •§ 2. Підготовка прокурора до участі в судовому процесі.
- •§ 3. Участь прокурора у судовому слідстві.
- •§ 4. Завдання прокурора при підготовці до судових дебатів.
- •§ 5. Структура та зміст промови прокурора в суді.
- •§ 6. Репліка прокурора.
- •§ 7. Відмова прокурора від обвинувачення.
- •§ 8. Апеляційне подання прокурора.
- •Глава vііі. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді. § і. Сутність і завдання представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді.
- •§ 2. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави у цивільному судочинстві.
- •§ 3. Представництво прокуратурою інтересів держави у господарському судочинстві.
- •§4. Підготовка і пред’явлення прокурором позову (заяви).
- •§ 1. Предмет і завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудового слідства
- •§ 2. Повноваження прокурора по нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства.
- •§3. Нагляд за додержанням законів при прийманні, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
- •§4. Нагляд прокурора за додержанням законів при порушенні кримінальної справи
- •§5. Нагляд за додержанням законів при притягнення особи як обвинуваченого.
- •§6. Нагляд за додержанням законів при застосування запобіжного заходу – взяття під варту.
- •§7. Нагляд за законністю продовження строків досудового слідства і тримання під вартою
- •§8. Нагляд за законністю зупинення досудового слідства.
- •§9. Нагляд за законністю дій і рішень при закінченні провадження по кримінальній справі.
- •§1. Предмет і завдання нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.
- •§2. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів в оперативно-розшуковій діяльності.
- •Розділ х. Координація діяльності прокуратури по боротьбі із злочинністю
- •§ 1. Сутність і значення координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю
- •§ 2. Правові та організаційні основи координаційної діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю
- •§ 3. Принципи та форми координації діяльності правоохоронних органів у боротьбі зі злочинністю
- •§4. Взаємодія судових та правоохоронних органів щодо удосконалення системи соціальної профілактики злочинності
- •§ 5. Контроль за виконання узгоджених дій правоохоронних органів
- •§ 1. Предмет і завдання нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру.
- •§ 3. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях тримання затриманих та попереднього ув’язнення.
- •§ 4. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях позбавлення або обмеження волі.
- •§ 5. Прокурорський нагляд за додержанням законів при виконанні покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.
- •Розділ хіі. Міжнародне співробітництво органів прокуратури україни.
- •§ 1. Сутність міжнародного співробітництва органів прокуратури України.
- •§2. Правове регулювання міжнародного співробітництва органів прокуратури України.
- •§3. Форми міжнародного співробітництва органів прокуратури України.
- •§4. Порядок підготовки та виконання органами прокуратури клопотань про передачу (порушення) кримінального переслідування осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
- •§5. Порядок підготовки та виконання органами прокуратури доручень про проведення процесуальних дій відповідно до міждержавних угод про надання правової допомоги.
- •Розділ xііі прокуратура в зарубіжних країнах.
- •§ 1. Моделі прокуратури в сучасному світі
- •§ 2. Мета і функції прокуратур в зарубіжних країнах.
- •§ 3. Система органів прокуратури зарубіжних країн.
- •§ 4. Статус прокурорів зарубіжних країн.
§ 3. Прокурорський нагляд за додержанням законів у місцях тримання затриманих та попереднього ув’язнення.
Тримання затриманих і взятих під варту осіб здійснюється на засадах неухильного додержання Конституції України, Закону "Про попереднє ув'язнення", норм КПК України. Підставами утримання осіб, затриманих за підозрою у вчинені злочину, а також під вартою обвинувачених, відповідно до норм КПК України є протокол затримання (ст. 106, 115 КПК) і постанова судді (ст. 1652 КПК).
Відповідно до ст. 106 КПК затримання підозрюваного у вчиненні злочину не може тривати більше 72 годин. Протягом цього терміну орган дізнання чи слідчий повинні звільнити затриманого, якщо не підтвердилася його підозра у вчинені злочину, або звільнити і обрати до нього запобіжний захід, не зв'язаний з триманням під вартою, або доставити затриманого до суду з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Особи, відносно яких на підставі ст. 155 КПК обрано запобіжний захід - взяття під варту, тримаються у слідчих ізоляторах, у окремих випадках ці особи можуть перебувати в місцях тримання затриманих.
У місцях тримання затриманих особи, взяті під варту, можуть перебувати не більш як три доби. Якщо доставлення ув'язнених у слідчий ізолятор у цей строк неможливе через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть знаходитися у місцях тримання затриманих до десяти діб (ч. 4 ст. 155 КПК) у випадках обрання. Взяття під варту як запобіжного заходу, відносно осіб, які вчинили злочин під час відбування покарання в місцях позбавлення волі, вони можуть тримати в штрафному ізоляторі виправної колонії або в дисциплінарному ізоляторі виховної колонії (ч. 5 ст. 155 КПК).
Постановою Верховної Ради України від 6 травня 1993 р. "Про тимчасові слідчі ізолятори на територіях виправно-трудових колоній" дозволено Державному департаменту України з питань виконання покарань тимчасово, до нормалізації становища з розміщенням осіб, яких тримають у місяцях попереднього ув'язнення, направляти їх із переповнених слідчих ізоляторів до виправно-трудових колоній, де створюються тимчасові слідчі ізолятори.
Тримання під вартою під час досудового слідства не повинно перевищувати двох місяців. Строк тримання під вартою (ст. 156 КПК) може бути продовжений:
1) до чотирьох місяців - за поданням, погодженим з прокурором, який здійснює нагляд за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, або самим прокурором, суддею того суду, який виніс постанову про застосування запобіжного заходу;
2) до дев'яти місяців - за поданням, погодженим з заступником Генерального прокурора України, прокурором АРК, області, міст Києва і Севастополя та прирівняних до них прокурорів, або відповідним прокурором у справах про тяжкі і особливо тяжкі злочини, суддею апеляційного суду;
3) до вісімнадцяти місяців - за поданням, погодженим з Генеральним прокурором України, його заступником, суддею Верховного Суду України у особливо складних справах про особливо тяжкі злочини, (ст.156 КПК).
У слідчому ізоляторі згідно зі ст. 89 КВК у виняткових випадках можуть бути залишені для роботи з господарського обслуговування особи за їх згодою, які вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини. Залишення засуджених для роботи з господарського обслуговування проводиться за наказом начальника слідчого ізолятора.
Відповідно до п. 7 наказу Генерального прокурора України № 8 гн від 23.04.04 р. „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян”, комплексні перевірки додержання законів у слідчих ізоляторах, дільницях слідчих ізоляторів на території виправних колоній, комісіях з питань розподілу, направлення та перевірення засуджених до позбавлення волі зі слідчих ізоляторів до виправних та виховних установ прокурори мають проводити щомісячно.
Так само щомісячно перевіряється законність постанов адміністрації установ про накладання стягнень у виді дисциплінарного штрафу, переведення ув’язненних до карцерів, дисциплінарних ізоляторів, приміщення камерного типу (одиночних камер).
Перевіряючи стан законності у місцях тримання затриманих і попереднього ув’язнення, прокурор звертає увагу перш за все на підстави перебування осіб у цих місцях. Йому необхідно перевірити наявність документів: стосовно затриманих - протокол затримання (ст. 106 КПК, арештованого - постанова судді (ст. 1652 КПК), а також ознайомитися із матеріалами, які долучаються до цих процесуальних документів. Прокурор має звернути увагу на правильність оформлення протоколу, в якому зазначається підстави, мотиви, день, час, рік, місяць, місце затримання, пояснення затриманого, час складання протоколу, а також роз'яснення підозрюваному його права на захист, у тому числі на побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим. Термін знаходження у місцях тримання затриманого не повинен перевищувати як 72 години.
При ознайомленні з постановою судді про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту прокурор звертає увагу і оцінює законність застосування такого запобіжного заходу. Крім того, звертається увага на термін перебування особи як підозрюваного у місцях затримання (не менше 3 діб), а у виняткових випадках – до десяти діб, а також на додержання вимог, передбачених кримінально – процесуальним законом, про продовження строків тримання під вартою у випадках, коли вони перевищують два місяці (ст. 156 КПК). Прокурор також з’ясовує кількість ув’язнених осіб та умови їх тримання.