Головним завданням оон є підтримання миру.

До сфер її діяльності також входять економічні, соціальні та гуманітарні проблеми, права людини, охорона навколишнього природного середовища.

Діяльність ООН здійснюється через керівні органи та спеціалізовані організації.

Так, питаннями миру і безпеки займаються депар- таменти операцій з підтримання миру, з питань роззброєння і регу- лювання озброєнь.

Економічний напрям діяльності здійснюється через Конференцію з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), 0рганізацію промислового розвитку (ЮНІДО), Регіональні комісії (наприклад, Європейська економічна комісія) та ін. Соціальна і гуманітарна політика проводиться Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Фондом ООН в галузі народонаселення (ЮНФПА), Світовою продовольчою програмою (МПП), Центром ООН з населених пунктів (Хабітат) та іншими.

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) про- водить значну роботу, пов'язану із забезпеченням екологічної без- пеки на планеті.

Варіант № 17

Бюджет ООН формується за рахунок внесків країн. Розмір внесків визначається залежно від рівня економічного розвитку країни. В основі розрахунків лежить норматив платежів, який залежить від обсягів ВНП даної країни.

Нині ООН переживає фінансову кризу, пов'язану з тим, що багато країн мають заборгованість із внесків до її бюджету. Це істотно звужує фінансові можливості ООН, ускладнює фінансування передбачених заходів.

3а видатками бюджет ООН поділяється на дві частини:

• адміністративні та накладні витрати;

• програмні видатки.

Адміністративні та накладні видатки нині становлять 38%, програмні – 62%. Поставлено завдання скоротити адміністративні витрати до 25%, що дасть змогу вивільнені кошти спрямувати на соціально-економічні програми.

Бюджет ООН за видатками складається в розрізі окремих підрозділів та організацій. При цьому також виділяються адміністративні й накладні витрати та кошториси на окремі програми, що виконуються даним підрозділом. Наприклад, у рамках ЮНІДО на 1998–1999рр. виділяються такі програми: «3міцнення промислових потенціалів», «Екологічно чистий та стійкий промисловий розвиток», «Управління регіональними програмами», «Управління технічним співробітництвом».

Варіант № 18

Європейський Союз бере свій початок від створеного у 1957 р. з метою економічної співпраці Європейського економічного співто-вариства. Було сформовано спільний ринок капіталів, товарів і по-слуг, скасовано митні бар’єри, здійснено уніфікацію податкового законодавства, створено європейську валютну систему. Розвиток інтеграційних процесів завершився проголошенням Європейського Союзу, до якого входять такі країни:

1. Німеччина,

2. Австрія,

3. Данія,

4. Бельгія,

5. Франція,

6. Голландія,

7. Люксембург,

8. Велика Британія,

9. Швеція,

10. Фінляндія,

11. Португалія,

12. Іспанія,

13. Італія,

14. Ірландія,

15. Греція.

Бюджет ЄС формується за рахунок надходжень від країн Союзу. Всі доходи поділяються на дві групи: внески країн-членів та доходи бюджету ЄС. Внески кожної країни до бюджету визначаються залежно від рівня її економічного розвитку, який відображається у виробленому ВНП.

Варіант № 19

Специфікою бюджету ЄС як ланки міжнародних фінансів є наявність власних доходів. До них належать,

• по-перше, мита і сільськогосподарські податки, якими обкладаються продукти, що імпортуються з країн, які не є членами Союзу.

• по-друге, важливе місце займає податок на додану вартість, який встановлюється за єдиною для всіх країн ставкою по відношенню до уніфікованої в усіх країнах бази оподаткування (ставка податку не може перевищувати 1,4%).

Установлено ліміт бюджету ЄС – він не може перевищувати 1,2% загального обсягу ВНП Союзу (з 1999 р. планується підвищити ліміт до рівня 1,27%).

Видатки бюджету ЄС поділяються на

• адміністративні ( 5%)

• операційні (до 95%).

Операційні видатки складаються з фінансування сільського господарства (до 50 %), структурних перетворень в економіці країн Союзу, наукових досліджень і освіти, зовнішньої діяльності (реструктуризація економіки країн Центральної і Східної Європи та підготовка їх до вступу в ЄС, надання технічної і гуманітарної допомоги і т. ін.).

Бюджет ЄС розробляється Європейською комісією і затверджується Європейським парламентом. Виконує бюджет фінансове управління Європейської комісії, яке перебуває під подвійним контролем – з боку Палати аудиторів і Європарламенту. До складу Палати аудиторів входять 15 членів, які перевіряють надходження доходів і фінансування видатків.

Варіант № 20

Міжнародний валютний фонд є провідним світовим фінансовим інститутом, який має статус спеціалізованої установи ООН. Він був заснований на міжнародній конференції в Бреттон-Вудсі в 1944р., а почав функціонувати у 1947 р. Основними цілями діяльності МВФ є

• сприяння розвитку міжнародної торгівлі й співробітництва у сфері валютного регулювання

• надання кредитів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів країн – членів Фонду.

Капітал МВФ утворений за рахунок внесків країн – членів фоду. Розмір внеску визначається рівнем економічного розвитку країни та її місцем у світовій економіці й міжнародній торгівлі.

Станом на 01.01.1999 членами МВФ була 181 країна, в т.ч. з вересня 1996р. Україна. Внесок України становить 997,3 млн. SDR. Внесок кожної країни є її квотою. Чверть внеску проводиться у вільноконвертованій валюті, решта в національній. Кількість голосів у Фонді визначається таким чином:

250 голосів незалежно від розмірів квоти плюс один голос на кожні 100 тисяч SDR квоти. При цьому Статут МВФ передбачає періодичний (не менше одного разу на п'ять років) загальний перегляд квот. Це пов'язане з тим, що змінюється як рівень розвитку окремих країн, так і їх місце у світовій торгівлі.

При необхідності, крім власного капіталу МВФ може використовувати позикові кошти. 3а статутом він може отримувати кошти в будь-якій валюті як від офіційних органів, так і на приватному ринку позикових капіталів. Досі позики дотримувались від казначейств та центральних банків країн – членів Фонду, а також від Швейцарії та Банку міжнародних розрахунків. На приватному ринку кошти не залучались.

Варіант № 21

Міжнародна асоціація розвитку надає кредити терміном до 50 років на пільгових умовах – 0,75%.

Міжнародна фінансова корпорація надає кредити високорентабельним приватним підприємствам країн, що розвиваються, без гарантії уряду.

Агентство з гарантування багатосторонніх інвестицій проводить стра-хування капіталовкладень у країнах, що розвиваються, на випадок політичних ризиків:

• від експропріації,

• воєн,

• заворушень,

• зривів контрактів та ін

Банк міжнародних розрахунків є першим в історії міжнародним фінансовим інститутом. Він був створений у 1930 р. Основне завдання банку полягає у налагодженні співробітництва між центральними банками провідних країн світу та здійснення розрахунків між ними. Банк забезпечує також здійснення розрахунків між країнами, що входять до Європейської валютної системи. Він виконує депозитно-кредитні функції, здійснює валютні операції та операції на фондовому ринку.

У цілому всесвітні міжнародні фінансові інститути відіграють, як видно з їх функцій, важливу роль у світовій економіці, забезпечуючи надійний рух міжнародних грошових потоків. Тим самим вони сприяють і надійному функціонуванню національних фінансових систем. Крім того, їх кредити є важливим джерелом фінансування країн, що розвиваються.

Варіант № 22

Головною ланкою кредитної системи є банки. Сукупність різних видів банків і банківських інститутів у їхньому взаємозв'язку складає банківську систему – складову частину кредитної системи.

В Україні склалася двоярусна банківська система. Першим її ярусом рівнем є НБУ, другим – банки і банківські установи.

Національний банк України державний банк країни, разом зі своїми філіями є першим рівнем банківської системи і виконує функції резервної системи.

В Україні кредитна система знаходиться у стадії перебудови і, напевно, буде ще змінюватися змінюватись.

Національний банк України (НБУ) організований у 1991 р. на базі колишньої Української республіканської контори Держбанку СРСР і її обласних управлінь. Він являє собою систему єдиного банку і містить у собі

• центральний апарат, розташований у м. Києві,

• Кримське республіканське управління

• 24 обласні управління

Управління НБУ діють від його імені в межах наданих їм повноважень і функцій. Вони підзвітні Правлінню банку. Функціональним підрозділам НБУ належать:

• Обчислювальні центри,

• розрахунково-касові центри,

• регіональні розрахункові палати

• Центральна розрахункова палата.

Структурним підрозділом виступає апарат інкасації.

Варіант № 23

Законодавство України визначило побудову банківської системи відповідно до дворівневого принципу організації. Національний банк є банком першого рівня. Він виконує традиційні функції, характерні для центрального банку держави: є емісійним і розрахунковим центром держави, банком і банкіром уряду. НБУ визначає організаційно-технічні принципи здійснення готівково-грошового обороту:

• правила збереження, перевезення й інкасації готівки;

• правила виконання касових операцій банками і суб'єктами, що хазяюють;

• створює і керує резервними фондами банкнот і монети;

• встановлює ознаки платоспроможності грошових знаків.

Як розрахунковий центр країни НБУ встановлює правила проведення безготівкових розрахунків суб'єктами, що господарюють, а також організовує розрахунки між комерційними банками в Україні. Він представляє інтереси держави у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних кредитно-фінансових установах і організаціях.

Варіант № 24

У ринковій економіці банки опосредують рух грошей, і ніякий інший фінансовий інститут такими повноваженнями не володіє.

Слово «банк» походить від старофранцузського «banque» і означає «стіл». Попередниками банків були міняльні контори, що існували в середні століття. Там приймали грошові внески у купців на збереження і спеціалізувалися на обміні грошей різних міст і країн. Згодом міняли стали використовувати ці внески,а також власні кошти для видачі позичок і одержання відсотків, що й означало початок процесу перетворення змінював їх у банкірів.

Одним з перших банків у сучасному розумінні цього слова був заснований у 1407 р. Банк Генуя. У Західній Європі перехід до кредитних банкірських будинків і комерційних банків відбувся у другій половині ХVII в. У США історія банківської справи починається з з другої половини ХVIII в.

У Росії перша спроба створення комерційного банку була почата в м. Пскову воєводою Панасом Ордин-Нащокіним. Ідея не була схвалена центральним урядом, однак вже у 1729 – 1733 р. спеціальна Монетна контора здійснює перші банківські операції, а незабаром у 1754 році з'являється і перший комерційний банк — «Банк для поправления при Санкт-Петербургському порту комерції і купецтва»

Варіант № 25

Сучасний комерційний банк — це організація, створена для залучення коштів і розміщення їх від свого імені нана умовах зворотності, платності і терміновості. Основне призначення банку — посередництво в переміщенні коштів від кредиторів до позичальників і від продавців до покупців.

Тільки банк має виключне право здійснювати в сукупності наступні банківські операції:

• залучення у внески коштів фізичних і юридичних осіб;

• розміщення притягнутих коштів юридичних і фізичних осіб від свого імені і за свій рахунок на умовах зворотності, платності, терміновості;

• відкриття і ведення банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

Виняткове значення банків визначається тим, що вони можуть:

утворювати платіжні засоби;

пускати платіжні засоби в оборот;

здійснювати вилучення платіжних засобів з обороту.

Банки створюють нові гроші у виді кредитів. Випуск їх в оборот здійснюється у виді запису на рахунок клієнта суми кредитних грошей. Вилучення з обороту відбувається у процесі погашення кредиту позичальником. Таким чином, банки можуть впливати на розвиток сфер економіки, кредитуючи цей розвиток.