КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти»
Рекомендації
щодо організації та проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури у 2012/2013 навчальному році
Кротова І.В., методист Центру
Аналізу та прогнозування розвитку освіти
І. Аналіз виконання завдань учасниками ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури
у 2011/2012 н. р.
Учасникам ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури було запропоновано виконати 6 завдань з мови (на перевірку знань з лексики і фразеології; орфографії та орфоепії; граматики; морфології; стилістики; синтаксису та пунктуації) і 4 блоки завдань з літератури (твір; історія літератури; теорія літератури; художньо-ідейний аналіз поезії або прози).
Серед завдань з мови для учнів 8 класів найскладнішим виявилося створення власного висловлення та підбір синонімів. Це означає, що учні не володіють достатнім словниковим запасом, не вміють логічно мислити, не розуміють значень багатьох слів, що і призводить до збіднення лексики. Окрім того, синоніми – це те багатство української мови, яким складно оволодіти російськомовному населенню. При створенні власного висловлення діти не можуть сформулювати тезу, не наводять прикладів, припускаються великої кількості граматичних і лексичних помилок (знов-таки через бідний словниковий запас і відсутність мовленнєвих навичок).
Одночасно слід звернути увагу на те, що з року в рік завдання з літератури залишаються для учнів складнішими, ніж завдання з мови. При виконанні завдань з літератури більше 40% учнів 8 класів виявили невміння логічно і послідовно висловлювати свої думки, відсутність навичок написання творчих робіт. Найскладнішим для всіх восьмикласників виявилися завдання з теорії літератури. Тільки 3 учні цієї паралелі, які посіли І місце, змогли в повному обсязі описати особливості драматичного твору, навести приклади та визначити особливості творення образу-характеру в п’єсі. Утруднення знов викликав художньо-ідейний аналіз поезії (створення паспорту твору). Лише 4 учениці (із числа переможців) змогли набрати за це завдання від 9 до 10 балів із 10 можливих. Це свідчить про те, що художньо-ідейному аналізу поезій не приділяється належна увага вчителями української літератури, не прищеплюються навички цього аналізу учням, не надається практична допомога школярам, оскільки самі педагоги володіють цим питанням не на достатньому рівні.
Для більшості учнів 9 класів найскладнішим завданням з мови виявилося створення власного висловлення та синтаксичний розбір речення. Учні створили досить примітивні за змістом твори, не дотримуючись відповідної структури; не змогли сформулювати тезу й навести приклади. Окрім того, у творах виявлено велику кількість лексичних і граматичних помилок. Під час синтаксичного розбору речення дев’ятикласники не характеризували його члени, не розрізняли сполучники і сполучні слова, неправильно визначали складені присудки, а також не змогли вказати типи підрядних речень і вид підрядності.
Із завданнями з літератури учні 9 класів, як і восьмикласники, впоралися гірше, ніж із завданнями з мови. Найскладнішим для них, як і кожного року, виявилося завдання з теорії літератури та художньо-ідейний аналіз поезії. Майже всі учні не змогли охарактеризувати жанр елегії, навести приклади таких творів у художній літературі.
Проаналізувати поезію (тобто створити паспорт твору) за запропонованими питаннями не зміг у повному обсязі жоден учасник.
Ще нижчі результати, ніж восьмикласники, показали учні 9 класів при написанні твору. Більшість із них виявила не лише невміння логічно мислити і будувати власне висловлення, а й незнання змісту творів Г.С.Сковороди, Г.Квітки-Основ’яненка та фактів біографії Т.Г.Шевченка, за якими було запропоновано теми творів. Окрім того, учні припустилися великої кількості лексичних, стилістичних і граматичних помилок, які вплинули на зниження балів за твори.
Учні 10 класів найгірше з усіх паралелей впоралися із власним висловленням з мови. Жоден із десятикласників не зміг написати твір на максимальну оцінку – 10 балів. Оскільки необхідно було створити власне висловлення, дотримуючись структури, яка пропонується на ЗНО, то можна зробити висновок, що школярі не готові до цих випробувань. Вони не вміють формулювати тезу, примітивно аргументують її; не наводять приклади, а якщо й наводять, то виявляють при цьому незнання історичних фактів, змісту програмових художніх творів. Окрім того, десятикласники мають дуже бідний словниковий запас, не використовують синоніми, через що припускаються великої кількості лексичних і стилістичних помилок; не володіють навичками логічно викладати свої думки.
Утруднення виникли й при виконанні синтаксичного розбору як словосполучення, так і речення. Склалося враження, що більшість учнів навіть не знайомі з поняттям «синтаксичний розбір словосполучення», оскільки виконують його схематично, не вказують вид зв’язку, не розрізняють типи. Здійснюючи синтаксичний розбір речення, учні цієї паралелі надавали неповну характеристику речення, припускалися суттєвих помилок при його аналізі, особливо при визначенні виду підрядної частини. Переважна кількість учасників не характеризує члени речення (ПП, СП, ПДП, ІСП тощо), тобто взагалі не знає, що це треба робити. Отже, це вказує на серйозні прогалини у роботі вчителів із тем, які стосуються синтаксису.
При виконанні завдань з літератури учні 10 класів, як і восьмикласники та дев’ятикласники, показали набагато нижчі результати, ніж при виконанні завдань з мови. Найскладнішими для них, на відміну від учнів 8 і 9 класів, виявилися завдання на знання історії, теорії літератури та текстів художніх творів, біографії письменників; а також, як і для школярів усіх паралелей, художньо-ідейний аналіз поезії. Проаналізувати поезію за запропонованими запитаннями в повному обсязі не зміг жоден учень. Лише двоє переможців, які посіли І місце, змогли виконати художньо-ідейний аналіз на достатньому рівні. Саме за це завдання учні 10 класів отримали найбільше «нулів». Оскільки з року в рік виникає така ситуація (навіть кожного разу погіршується), то це свідчить про те, що вчителі самі не володіють навичками художньо-ідейного аналізу твору.
Аналіз виконання всіма учасниками олімпіадних завдань виявив, що загалом найкращі результати серед усіх паралелей показали учні 11 класів. Та поряд із цим необхідно зазначити, що типовими недоліками при виконанні усіх завдань з мови були пунктуаційні, лексичні та граматичні помилки (особливо при створенні власного висловлення).
Складним для одинадцятикласників виявилося визначення видів зв’язку у словосполученнях і синтаксичний розбір одного з них. Учні плутають керування, прилягання та узгодження або взагалі не розуміють, які види зв’язку треба визначити. Внаслідок цього за це завдання 24 учасники набрали від 0 до 0,75 бала із 4-х можливих.
Серед завдань з літератури найскладнішим для одинадцятикласників, як і кожного року, виявилося творче завдання з теорії літератури. Лише дві учениці змогли в повному обсязі розкрити специфіку поняття «неокласика» за поданим планом і отримати максимальний бал – 10. Ще 6 учасників упоралися із цим завданням на 8 – 9 балів, решта – виконали близько половини, а 21 учень набрав від 0 до 1 бала. Це означає, що останні абсолютно не володіють програмовим матеріалом з української літератури, оскільки творчість неокласиків вивчається в курсі 11 класу на прикладах кількох письменників (М.Рильського, М.Зерова).
Іі. Рекомендації щодо підвищення якості підготовки
учнів до олімпіади
Керівникам Р(М)МО:
Виявити філологічно обдарованих дітей, спланувати та проводити роботу з ними, враховуючи нахили, здібності та зацікавленості. Особливу увагу слід приділити роботі з тими дітьми, які вже мають певні досягнення у Всеукраїнській учнівській олімпіаді з української мови та літератури й різноманітних конкурсах з української мови та літератури, – цілеспрямовано готувати їх до участі у відповідних змаганнях.
Спланувати науково-методичні заходи щодо вдосконалення навичок учителів української мови та літератури здійснення художньо-ідейного аналізу тексту та створення власного висловлення відповідно до структури, яка пропонується під час ЗНО.
Організувати обмін досвідом на районному (міському) рівні з питань роботи з філологічно обдарованими учнями.
Налагодити співпрацю з науковими співробітниками вищих навчальних закладів.
До складу журі ІІ (районного) етапу олімпіади включати найдосвідченіших фахівців, які б змогли об’єктивно підходити до визначення переможців, а відповідно якісніше формувати учнівські команди для участі у ІІІ (обласному) етапі.
Учителям ЗНЗ:
При підготовці учнів до участі в олімпіаді особливу увагу приділяти підвищенню рівня мовної культури школярів, зокрема володінню ними орфографічними, орфоепічними, лексичними, стилістичними нормами; визначенню лексичного і граматичного значення загальновживаних слів; вивченню термінологічного апарату з мови, редагуванню текстів і синтаксичному розбору речень і словосполучень.
Приділити належну увагу художньо-ідейному аналізу ліричного твору, прищеплювати навички цього аналізу, надавати практичну допомогу учням. Поряд із цим слід систематично підвищувати власний рівень компетентності з цього питання.
Оскільки з року в рік найскладнішими для учнів є завдання з теорії літератури та художньо-ідейний аналіз поезії, пропонуємо дотримуватися такого алгоритму підготовки школярів до виконання цих завдань:
Із семикласниками на період проведення олімпіади необхідно повторити відомості з теорії літератури та загальні тенденції розвитку літературного процесу, зосередивши увагу на таких поняттях: художній образ та його види; мистецтво (види мистецтва, функції); фольклор (роди та жанри фольклорних творів, розвиток фольклору в Україні; пісні, що стали народними); своєрідність мистецького відтворення потоку життя (пафос, категорії «прекрасне – потворне», «комічне», «історичне»); сюжет художнього твору та його елементи (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка); літературні роди, жанри, суміжні жанри (зокрема жанри ліро-епосу); засоби художньої мови (анафора, алегорія, білий вірш, гіпербола, гумор, епітет, постійні епітети, інверсія, іронія, логічний наголос, метафора, персоніфікація, порівняння, риторичні звертання (оклики, питання); сатира, тавтологія, фразеологізм та інші); прозова й віршована мова, строфи.
Із восьмикласниками, окрім вищезазначеного, повторити ще й такі відомості: суспільно-побутові пісні та їх різновиди, коломийки, жартівливі пісні, мистецькі категорії («героїчне», «фантастичне», «пригодницьке», «романтичне», «автобіографічне», «символ», «художня деталь», «контраст», «мотив у художньому творі»), композиція художнього твору (сюжетні й позасюжетні елементи), засоби гумористичного зображення, ідея художнього твору, балада, повість-притча, новела, алегоричний образ, ліричний герой.
Із дев’ятикласниками, окрім матеріалу, вивченого в 5 – 8 класах, поглибити знання про думу, історичну пісню, філософську лірику, силабо-тонічне віршування (види рим, римування, стопи, віршовий розмір, ямб, хорей, спондей, пірихій, дактиль, амфібрахій, анапест), драму, комедію, трагікомедію, антитезу, іронію.
Із десятикласниками, окрім вищевказаного, особливу увагу приділити формам зображення дійсності, змісту й формі художнього твору, його проблемам, видам пафосу, засобам творення образу людини, способам передачі змісту твору, художнім засобам і прийомам (метонімія, синекдоха, оксюморон, літота, епіфора, асонанс, алітерація, багатосполучниковість, безсполучниковість, паралелізм, градація, паронімія), системі віршування (силабічна, тонічна, силабо-тонічна), особливим різновидам віршових розмірів (олександрійський вірш та гекзаметр), основним стильовим течіям, методам та їх жанрам (бароко, класицизм, просвітительський реалізм, сентименталізм, романтизм, реалізм, критичний реалізм), літературним напрямам, системам, періодизації української літератури.
З одинадцятикласниками, окрім вивченого в 5-10 класах, необхідно повторити ще й хронологічну канву українського літературного життя ХІХ – початку ХХ століть, поняття про літературний процес; повість, роман та їх різновиди; багатоголосся, лірику та її жанри, цикл, поетичний епос, терцину, драматичну поему, драму-феєрію, драматичний етюд, неоромантизм, натуралізм, психологізм, проблематику твору, модернізм, імпресіонізм, експресіонізм, символізм, неореалізм, художній стиль письменника, фемінізм, некролог, богему, сугестивність, пантеїзм, художній простір та художній час, художні деталі.
Щоб навчити школярів якісно здійснювати художньо-ідейний аналіз ліричного твору, учитель повинен усвідомлювати, що це досить цікавий технологічний процес, який вимагає застосування певних компетентностей, що формуються у процесі практичної діяльності протягом тривалого часу. Є.Пасічник підкреслював: «Аналізувати ліричний твір – означає вчити дітей заглиблюватись у його поетичні образи, спостерігати, як вимальовуються одна за одною картини або як змінюються почуття, настрої ліричного героя, чим вони викликані та як усе це безпосередньо виражено у контексті твору. Важливо з’ясувати, що хоче сказати поет, який характер має мова вірша і як вона виражає авторську ідею». Звідси випливає висновок, що розглядати поезію необхідно в органічній єдності змісту й форми.
Необхідно навчити дітей уважно і вдумливо читати поезію, розуміти її зміст, уявляти, які ліричні образи та герої постають у ній, відчувати красу віршованої мови, її мелодику, близькість до музики.
Надаємо алгоритм художньо-ідейного аналізу ліричного твору:
Настрій, яким пройнята поезія (веселий, сумний, спокійний, бадьорий, оптимістичний).
Тема (мотив), ідея.
Жанри лірики (вірш, поезія, пісня, балада).
(Примітка: для учнів 8-11-х класів:
жанри архаїчної лірики (ода, гімн, дифірамб, епітафія, панегірик, псалми);
жанри класичної лірики (ідилія, медитація, акровірш, шарада, каламбур, абетковий вірш, шарж);
вид лірики (філософська, пейзажна, інтимна, громадянська, сатирична, релігійна)).
Поетичні образи та картини.
Тропи (епітети, порівняння, метафора – для учнів 7-х класів).
Для учнів 8-11-х класів:
а) прості: порівняння, епітет, оксюморон;
б) складні: метафора (уособлення, алегорія, символ), метонімія (синекдоха, гіпербола, літота, перифраз).
На цьому алгоритм аналізу твору для учнів 7 класів закінчується, а учні 8 – 11 класів, а продовжують аналізувати поезію, з’ясовуючи:
Особливості віршування (метрику):
а) рима (чоловіча, жіноча, дактилічна);
б) римування (суміжне, кільцеве, перехресне);
в) віршовий розмір: а) двоскладова стопа – хорей, ямб; допоміжні стопи – пірихій, спондей; б) трискладова стопа – дактиль, амфібрахій, анапест.
Особливості строфічної будови (різновид строфи: моновірш, двовірш (дистих), терцет, катрен, восьмивірш (октаверс), сонет, верлібр).
Особливості художньої лексики (авторські неологізми, архаїзми, діалектизми, жаргонізми).
Поетичні (синтаксичні) фігури (інверсія, антитеза, асиндетон (безсполучниковість), поліасиндетон (багатосполучниковість), анафора (єдинопочаток), епіфора (єдинозакінчення), тавтологія, риторичне звертання (запитання, оклик).
10.Фонічні засоби та визначення їх ролі у розкритті авторського задуму (художня фоніка: евфонія, алітерація, асонанс, звуконаслідування).
Пропонований алгоритм допоможе вчителям не лише у підготовці учнів до олімпіади, а й дозволить удосконалити їхні компетентності з цього виду роботи.
З метою якісної підготовки учнів до ІІ етапу олімпіади рекомендуємо під час цього процесу використовувати таку навчально-методичну літературу:
Мова: