МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Тестові завдання для перевірки знань з навчальної дисципліни

“ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВА”

для студентів спеціальностей 6.050100 “Фінанси”, “Банківська справа”, “Оподаткування” усіх форм навчання

Укладач: Мельник Вікторія Іванівна

Відповідальний за випуск: Золотарьов Анатолій Миколайович

Харків, ХНЕУ, 2007

Затверджено на засіданні кафедри регіональної економіки.

Протокол № 6 від 6.12.06 р.

Тестові завдання для перевірки знань з навчальної дисципліни "Економіка підприємства" для студентів спеціальностей 6.050100 "Фінанси", "Банківська справа", "Оподаткування" усіх форм навчання / Укл. В.І. Мельник – Харків: Вид. ХНЕУ, 2007. – 104 с. (Укр. мов).

Подано тестові завдання для діагностики знань студентів за темами з навчальної дисципліни «Економіка підприємства».

Рекомендовано для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання.

Вступ

Діагностика рівня знань, отриманих студентами при вивченні навчальної дисципліни “Економіка підприємства”, передбачає виявлення опанування студентом лекційного матеріалу та вміння використовувати отримані знання для вирішення практичної ситуації. З цією метою рекомендується застосування тестового контролю перевірки знань. Такий контроль може здійснюватися викладачем в межах поточно-модульного контролю, а також самим студентом для самодіагностики опанованих знань та сформованих вмінь і навичок.

Тестові завдання представлені в межах 16 тем, які складають теоретичну та методичну основу навчальної дисципліни “Економіка підприємства”.

Для проведення якісної діагностики ступеня засвоєння матеріалу студентами необхідно використовувати тестові завдання різної форми, а саме: завдання закритої форми зі запропонованими відповідями, з яких вибирають одну правильну; завдання відкритої форми з вільно конструйованими відповідями.

За принципом побудови відповіді слід виділити наступні тестові завдання закритої форми:

1. Альтернативні тестові завдання передбачають наявність двох варіантів відповіді типу “так - ні”, “вірно - невірно” тощо. Їх використовують для перевірки правильності вибору або прийняття рішення у згорнутій формі.

2. Тестові завдання з множинним вибором передбачають принаймні три можливі відповіді (але не більше п’яти). Завдання такого типу доцільно використовувати в тих випадках, коли необхідно перевірити вміння правильно відтворювати отримані знання. У цьому типі тестових завдань у запропонованих декількох відповідях є правильною лише одна.

3. Тестові завдання на відновлення відповідності частин становлять собою модифікацію тестових завдань з множинним вибором і подаються у вигляді двох чи більше колонок слів, фраз, графічних зображень, цифрових або літерних позначень тощо.

Тестові завдання відкритого типу передбачають вільні відповіді, є завданнями без запропонованих варіантів відповідей і використовуються для виявлення знань термінів, визначень, понять тощо.

Тема 1. Теорії підприємств і основи підприємництва

1.1. Згідно з Господарським кодексом України підприємство – це:

а) заснована на колективній, державній або приватній формі власності на засоби виробництва виробничо-господарська одиниця, основною метою якої є виготовлення продукції або виконання робіт і послуг;

б) виробничо-технічна та економічна система, первинна ланка відтворювальних процесів, що знаходиться в основі економіки держави та відображає усі стадії процесу суспільного відтворення;

в) самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних і особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-технічної, торговельної та іншої господарської діяльності.

1.2. Підприємство функціонує на основі:

а) Положення про підприємство;

б) Закону України «Про підприємства в Україні»;

в) Господарського кодексу України;

г) інструкцій, що затверджуються відповідним міністерством.

1.3. Підприємство набуває прав юридичної особи з дня:

а) державної реєстрації;

б) виготовлення печатки підприємства;

в) відкриття розрахункового рахунку;

г) укладання колективного договору;

д) підписання установчих документів.

1.4. Згідно якої теорії підприємство повинно адекватно реагувати на зміну ситуації на ринку, формуючи свою номенклатуру і цінову політику і намагаючись максимізувати різницю між доходами і видатками?

а) інституціональна;

б) еволюційна;

в) неокласична;

г) підприємницька;

д) агентська.

1.5. Згідно якої теорії підприємств для стійкого функціонування на ринку підприємство повинно мінімізувати внутрішньофірмові, трансакційні та зовнішні транспортні видатки, оптимізувати процес пошуку зовнішніх контрагентів?

а) інституціональна;

б) еволюційна;

в) неокласична;

г) підприємницька;

д) агентська.

1.6. Згідно якої теорії підприємство є сферою застосування підприємницької ініціативи для організації виробничого процесу?

а) інституціональна;

б) еволюційна;

в) неокласична;

г) підприємницька;

д) агентська.

1.7. Діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг називається __________________.

1.8. Дайте визначення поняття підприємництво:

а) самостійна систематична господарська діяльність суб`єктів господарювання, спрямована на досягнення економічних і соціальних результатів;

б) самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання як заради прибутку, так і без його одержання;

в) самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

1.9. Основними функціями підприємницької діяльності є:

а) творча;

б) комерційна;

в) організаційна;

г) ресурсна;

д) посередницька.

1.10. На яких принципах здійснюється підприємницька діяльність?

а) вільний вибір видів діяльності;

б) контроль діяльності підприємців з боку держави;

в) сплата підприємцем податків, зборів та інших платежів, передбачених законодавством;

г) комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

д) вільного найму працівників.

1.11. Підприємець має право самостійно здійснювати:

а) формування програми діяльності;

б) встановлення видів податків, зборів та інших платежів, що підлягають перерахуванню державі;

в) встановлення мінімальної зарплати для своїх робітників;

г) встановлення цін на свою продукцію і послуги;

д) залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законодавством.

1.12. Підприємницька діяльність здійснюється в наступних організаційно-правових формах:

а) одноосібне володіння;

б) господарське товариство;

в) корпорація;

г) асоціація;

д) приватне володіння.

1.13. Документ, що відображає угоду сторін (партнерів) відносно безпосереднього здійснення вибраної підприємницької діяльності у певній організаційно-правовій формі називається _________________.

1.14. Юридична назва сторін договору має бути зазначена у :

а) основній частині договору;

б) заключній частині договору;

в) назві договору;

г) преамбулі;

д) загальних умовах договору.

1.15. Юридична адреса сторін договору має бути зазначена у:

а) основній частині договору;

б) специфічних умовах договору;

в) заключній частині договору;

г) преамбулі;

д) загальних умовах договору.

1.16. До специфічних умов, що включаються в основну частину договору належать:

а) назва договору;

б) форс-мажорні обставини;

в) кількість товару;

г) базові умови поставки;

д) арбітражний припис.

1.17. Метою міжнародної підприємницької діяльності є:

а) продаж за кордон товарів національного виробництва та отримання валютної виручки;

б) купівля товарів закордонного виробництва;

в) розширення ринків збуту продукції вітчизняних підприємств;

г) використання вітчизняними підприємствами додаткових джерел матеріальних та інвестиційних ресурсів.

1.18. Продаж за кордон товарів вітчизняного виробництва – це:

а) імпорт;

б) реімпорт;

в) експорт;

г) реекспорт.

1.19. Довгострокове співробітництво виробників різних країн із спільного виробництва продукції – це:

а) міжнародне кооперування;

б) імпорт;

в) франчайзинг;

г) реекспорт.

1.20. Однією із форм співробітництва у сфері товарообміну є:

а) торгівля;

б) бартер;

в) лізинг;

г) франчайзинг.

1.21. Форма довгострокового співробітництва великих підприємств з малими на основі договору, у відповідності до якого мале підприємство може здійснювати продаж продукції та її сервісне обслуговування, отримуючи винагороду у вигляді фіксованого відсотка від обсягу продаж називається _________________________.