
- •Поняття юридичного процесу
- •2) Кас загальна характеристика
- •3) Ппринципи адмін процесу
- •4) Поняття адмін процесу
- •5) Наукові концепції щодо адмін процесу та апп
- •6) Обовязки органів державної влади щодо вирішення звернень громадян
- •7) Принципи адміністративно-юрисдикційного процесу
- •8) Порядок розгляду заяв фіз осіб в органах державної влади
- •9) Принципи адмін процесуальної діяльності
- •11) Категоріально-понятійний апарат кас
- •12) Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адмін справ
- •13) Стандарти адміністративних послуг
- •14) Компетенція місцевого суду як адміністративного
- •15) Здійснення адміністративного судочинства колегією суддів та порядок вирішення ними питань
- •8. Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України здійснюється колегіально.
- •16) Предметна підсудність адмін справ
- •1. Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
- •17) Територіальна підсудність адміністративних справ
- •18) Постанова по адмін справі
- •2. Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
- •19) Інстанційна підсудність адміністративних справ
- •20) Підсудність кількох повязаних між собою вимог
- •21. Поняття та структура адміністративного процесу.
- •34. Поняття та види доказів в адміністративному судочинстві
- •35. Показання та допит свідка
- •36. Заява про забезпечення доказу та порядок її розгляду
- •37. Пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників
- •38. Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність
- •40. Призначення судової експертизи та висновок експерта
- •41. Нові положення Закону України «Про судовий збір»
- •43 Витрати повязані із залученням свідків спеціалістів перекладачів та проведення суд експертиз
- •44 Права та обовязки сторін, що беруть участь в провадженні з адміністративних справ
- •45 Розподіл судових витрат
- •46 Строк звернення до адміністративного суду
- •47 Поновлення та продовження проц строків та їх обчислення
- •48 Форма та зміст адміністративного позову
- •49 Вимоги до позовної заяви
- •50 Адміністративний суд
- •51 Особливосты адмін- юрисдикційної діяльності судів у справах про адмін правопорушення
- •52 Відкриття провадження в адміністративній справі
- •53 Адмін суд першої інстанції
- •54 Залишення позовноъ зави без руху, повернення позовної заяви
- •55 Відмова у відкритті провадження
- •56 Забезпечення адміністративного позову
- •57 Підготовче правадження
- •58 Визнання адміністративного позову пыд час підготовчого провадження
- •59 Судові доручення
- •60. Компетенція судових органів в розгляді справ про адміністративне правопорушення
- •62) Виконання в Україні судових доручень іноземних судів
- •63) Виконання судового доручення іноземного суду про вручення виклику до суду
- •64) Виконання судових доручень закордонними дипломатичними установами України
- •65) Передача адміністративної справ из одного суду до іншого
- •66) Завдання адмін судочинства
- •67. Судові рішення за наслідками підготовчого провадження
- •68. Судовий розгляд справи в суді першої інстанції
- •69. Відкриття судового засідання. Правовий статус головуючого
- •70.Права і обов’язки експерта та інших учасників судового засідання
- •71. Дослідження доказів
- •72. Пояснення осіб, які беруть учатьс у справі
- •74. Автоматизована система документообігу суду
- •75. Нарадча кімната адміністративного суду
- •76. Залишення позовної заяви без розгляду, зупинення провадження у справі
- •77. Докази в адміністративному судочинстві
- •78. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
- •80. Звернення до адміністративного суду та відкриття провадження в адміністративній справі
- •81. Судове рішення за наслідком розгляду справи в м місцевому суді
- •82 Порядок ухвалення судових рішень, їх форма
- •83. Вимоги що застосовуються до звернень громадян
- •84 Зміст постанови суду першої інстанції
- •85. Зміст ухвали суду першої інстанції
- •86. Порядок розгляду звернень громадян (загальна характеристика)
- •87. Апеляційне провадження в адміністративних судах
- •88. Касаційне провадження в адміністративних судах
- •89. Звернення громадян, які не підлягають розгляду та вирішенню
- •90. Судові рішення, що виносяться адміністративним судом першої інстанції
- •81. Судове рішення за наслідком розгляду справи в м місцевому суді
- •91 Провадження за винятковими обставинами в адміністративному суді
- •92 Права громадянина при розгляді заяви чи скарги
- •Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативне-правових актів
- •95 Особливості провадження у справах щодо спорів, які виникають із виборчих відносин
- •97 Особливості провадження у справах за зверненням окремих органів влади
- •98 Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу видворення іноземців та осіб без громадянства
- •99 Провадження в справах щодо надання адміністративних послуг органами виконавчої влади
Стаття 171. Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативне-правових актів
1. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:
1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів та розпоряджень Президента України,постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2)законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів владних повноважень.
2.Право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
3.У разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.
4.Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
5. Оголошення повинно бути опубліковано не пізніш як за сім днів до судового розгляду.
6. Якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.
7.Адміністративна справа щодо оскарження нормативно-правових актів вирішується протягом розумного строку, але не пізніше одного місяця після відкриття провадження у справі. У виняткових випадках з урахуванням особливостей розгляду справи суд ухвалою може продовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.
8.Суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.
9.Якщо у процесі розгляду справи щодо нормативно-правового акта виявлено незаконність або невідповідність правовому акту вищої юридичної сили інших правових актів чи їхніх окремих положень, крім тих, щодо яких відкрито провадження в адміністративній справі та які впливають на прийняття постанови у справі, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили.
10. Постанова суду у справах щодо оскарження нормативно-правових актів оскаржуєтся у загальному порядку.
11. Резолютивна частина постанови суду про визнання нормативно-правового акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
12. Правила цієї статті застосовуються також у випадках, коли питання про законність нормативно-правового акта чи відповідність його правовим актам вищої юридичної сили виникло під час розгляду іншої адміністративної справи.
Норми коментованої статті встановлюють особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, які на відміну від індивідуальних (правозастосовчих) актів, містять норми права (встановлюють, змінюють чи скасовують їх) і розраховані на багаторазове застосування, тобто їх дія не вичерпується одноразовим виконанням.
Частина 2 коментованої статті встановлює право на оскарження нормативне-правового акта лише особи, щодо якої його вже застосовано (прийнято індивідуальний акт), чи вона вже є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
У зв'язку з тим, що нормативно-правовий акт містить нормативні приписи, розрахований на багаторазове застосування і його дія не вичерпується одноразовим виконанням, він може стосуватися прав багатьох осіб. Тому коментованою статтею встановлено низку норм, спрямованих на повідомлення заінтересованих осіб про судовий розгляд справи, щоб надати їм можливість захищати свої права, свободи та інтереси при розгляді справи. Для цього, у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта, суд зобов'язує відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Граничний строк розгляду адміністративної справи щодо оскарження нормативно-правових актів складає один місяць після відкриття провадження у справі.
У результаті розгляду справи суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, як повністю так і в окремій його частині. Вирішуючи питання про незаконність нормативно-правового акта або невідповідність його правовому акту вищої юридичної сили, суд не виходить за межі позовних вимог і не вирішує аналогічні питання щодо правових актів чи їхніх окремих положень, щодо яких не відкрито провадження в адміністративній справі. Разом з тим, суд визнає такі акти чи їхні окремі положення незаконними або такими, що не відповідають правовому акту вищої юридичної сили, якщо вони впливають на прийняття постанови у справі.
Для унеможливлення подальшої дії нормативно-правового акта, який визнаний судом незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і нечинним, відповідач зобов'язаний невідкладно після набрання постановою законної сили опублікувати резолютивну частину постанови суду у виданні, в якому його було або мало бути офіційно оприлюднено.