56 Забезпечення адміністративного позову

Ст 117

Забезпечення адміністративного позову — це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних заходів щодо охорони прав та свобод позивача,для створення можливості реального виконання позитивного (для позивача) рішення суду.

Підставами забезпечення адміністративного позову є:

1) наявність очевидної небезпеки заподі­яння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухва­лення рішення в адміністративній справі;

2) наявність немож­ливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів;

4) очевидність ознак протиправності рі­шення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ініціювати забезпечення адміністративного позову можуть суд або позивач, останній подає щодо цього клопотання. Про за­безпечення адміністративного позову суд приймає ухвалу.

Способи забезпечення адміністративного позову

Згідно з Кодексом, для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

За концепцією КАСУ, подання адміністративного позову або відкриття провадження в адміністративній справі саме по собі не зупиняє дії рішення суб'єкта владних повноважень. Зупинити дію цього рішення чи окремих його положень на час провадження в адміністративній справі може лише суд у порядку забезпечення адміністративного позову. Зупиняючи дію рішення суб'єкта владних повноважень, суд може вказати на необхідність повернення ситуації, яка існувала до прийняття рішення суб'єктом владних повноважень або до початку його виконання чи виконання окремих його положень.

Таким чином, законодавець визначив, що основним способом забезпечення адміністративного позову є зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень. Але зупинення дії рішення, що оскаржується, не вичерпує всіх можливих способів забезпечення адміністративного позову.

виключний перелік рішень і дій, відносно яких не допускається забезпечення позову. Це:

1) рішення Національного банку України щодо призначення та здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку - їхню дію не може бути зупинено в порядку забезпечення адміністративного позову;

2) дії тимчасового адміністратора, ліквідатора банку або Національного банку України при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку - суд не може заборонити вчиняти їх у порядку забезпечення адміністративного позову.

Такий виняток пов'язаний з тим, що помилкове забезпечення адміністративного позову у справах, пов'язаних із встановленням тимчасової адміністрації в банку або ліквідацією банку, може призвести до непоправних наслідків і попередня судова практика засвідчила, що тут високою є ймовірність зловживань. Аналогічний виняток встановлено й у цивільному судочинстві.

Вищий адміністративний суд України розширив перелік винятків, що було обумовлено численними зловживаннями. Так, в адміністративних справах щодо скасування рішення про звільнення з посади та поновлення на посаді Вищий адміністративний суд України вважає недопустимим зупиняти дію рішення про звільнення з посади публічної служби, оскільки забезпечуючи у такий спосіб позов, "суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову"

Порядок забезпечення адміністративного позову

суд у будь-якому випадку повинен розглянути клопотання позивача, третьої особи, або їхнього представника про забезпечення адміністративного позову не пізніше наступного дня після його надходження до адміністративного суду. Якщо суд визнає клопотання обґрунтованим і обставини вимагатимуть термінового вжиття заходів забезпечення позову, суд негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про забезпечення цього позову В інших випадках (коли клопотання є необґрунтованим або з ініціативи суду) питання про забезпечення адміністративного позову суд вирішує в судовому засіданні, яке проводиться в межах розумного строку з повідомленням осіб, які беруть участь у справі (частина третя коментованої статті). Питання про забезпечення адміністративного позову може бути вирішено також під час попереднього судового засідання або під час судового розгляду справи по суті. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові такого питання.

Також передбачається право відповідача, а також іншої особи, яка бере участь у справі (позивач, третя особа, представник сторони або третьої особи), заявити клопотання про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або скасування заходів забезпечення адміністративного позову. Це право може бути реалізоване у будь-який час, поки діють заходи забезпечення адміністративного позову, навіть після прийняття постанови у справі - до набрання нею законної сили. Якщо суд визнає клопотання обґрунтованим і обставини вимагатимуть термінової зміни способу або скасування заходів забезпечення адміністративного позову, суд негайно без повідомлення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, вирішує питання про заміну способу чи скасування заходів забезпечення цього позову

Підставою для скасування заходів забезпечення адміністративного позову може бути спростування обставин, на підставі яких були вжиті ці заходи.

 Без перебільшення треба зазначити, що закріплення таких положень в законі є однією з найважли­віших гарантій захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб,прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Положення статті покликані гарантувати виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень