72. Пояснення осіб, які беруть учатьс у справі

Стаття 139 КАС встановлює порядок (черговість) надання пояснень кожною з осіб, які беруть участь у справі. Ціль статті - забезпечити логічну послідовність з'ясування обставин у справі, починаючи з пояснень осіб, які беруть участь у справі.

Пояснення осіб, які беруть участь у справі, як засіб доказування

Особами, які беруть участь у справі, відповідно до статті 47 КАСУ, є сторони (позивач, відповідач), треті особи, а також представники сторін, третіх осіб.

Стаття 76 КАС встановлює можливість використання як засобу доказування в адміністративній справі пояснень сторін, третіх осіб (як із самостійними вимогами, так і без самостійних вимог на предмет спору), їх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Пояснення від імені органу чи юридичної особи завжди надає її представник. Якщо працівники органу чи юридичної особи, які не є її представниками, можуть повідомити про відомі їм особисто обставини, що мають значення для справи, суд допитує їх як свідків у справі.

Пояснення щодо обставин у справі можуть бути викладені як у письмовій формі (у позовній заяві, запереченні проти адміністративного позову, в апеляційній скарзі тощо), так і в усній формі (лише в судовому засіданні). Якщо особа, яка бере участь у справі, присутня під час судового розгляду, то вона дає свої пояснення усно в порядку, встановленому статтею 139 КАСУ. Щоб не повторювати того, що вже викладено у письмових документах, адресованих суду, особа, яка бере участь у справі, може послатися на пояснення, надані нею в таких документах.

Оцінка пояснень осіб, які беруть участь у справі

Пояснення особи, яка бере участь у справі, суд оцінює поряд з іншими доказами, зокрема пояснення однієї сторони суд повинен порівняти з поясненнями іншої сторони, з іншими доказами у справі і тоді робити висновок щодо їх достовірності.

Відмінність від цивільного судочинства

В адміністративному судочинстві, на відміну від цивільного, відсутня імперативна норма про те, що пояснення сторін, третіх осіб та їхніх представників можуть бути засобом доказування лише тоді, коли вони допитані як свідки. Згідно з частиною першою статті 76 КАСУ, особи, які беруть участь у справі і дають пояснення про відомі їм особисто обставини у справі, аби посилити їх доказове значення, можуть бути за їхньою згодою допитані як свідки з урахуванням порядку, визначеного статтями 141 - 142 КАСУ.

З метою процесуальної економії доцільно, щоб суд з'ясовував, чи не бажає особа, яка бере участь у справі, надати пояснення як свідок, перед заслуховуванням її пояснень, а не в порядку дослідження інших доказів (статті 140 - 149 КАСУ). Перед допитом особи, яка бере участь у справі, як свідка суд не повинен попереджати її про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, оскільки давати пояснення як свідок є правом, а не обов'язком такої особи.

В адміністративному судочинстві, на відміну від суто змагального цивільного процесу, суд може поставити під сумнів достовірність визнаних сторонами обставин або добровільність їх визнання.

Черговість надання пояснень

Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні позивача, пояснення відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору і бере участь на стороні відповідача, а також пояснення третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.

Зазвичай першому слово для пояснень головуючий надає позивачеві, після нього - відповідачеві.

Якщо у справі є треті особи, то головуючий надає слово для пояснень у такій послідовності:

1) позивач;

2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні позивача;

3) відповідач;

4) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні відповідача;

5) третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, має права позивача, то доцільно після неї знову надати слово для пояснень відповідачеві за позовом третьої особи, а також третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні відповідача.

Якщо поряд зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їхні представники, суд після пояснень сторони заслуховує пояснення представника цієї сторони, а після пояснень третьої особи заслуховує пояснення представника цієї третьої особи. За клопотанням сторони або третьої особи пояснення може давати лише представник, але це не позбавляє їх права дати свої пояснення після пояснень представника.

Якщо в справі заявлено кілька позовних вимог, суд може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо пояснення щодо кожної з них.

Законному представнику, якщо він заявив адміністративний позов в інтересах особи, яка наділена адміністративною процесуальною дієздатністю (наприклад, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, прокурору тощо), слово доцільно надавати перед заслуховуванням пояснень особи, в інтересах якої заявлено позов, оскільки саме такий законний представник ініціював процес у справі.

Роль суду в процесі давання пояснень

7. Суд зобов'язаний створити рівні можливості всім особам, які беруть участь у справі і присутні у судовому засіданні, щодо надання пояснень у справі; відмова суду у реалізації такого права (даванні пояснень) зазначеним особам є недопустимою.

8. При заслуховуванні пояснень осіб, які беруть участь у справі, суд має можливості діяти активно:

1) головуючий встановлює порядок, за яким сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання один одному; про цьому цей порядок має забезпечувати рівні можливості щодо задавання питань. Якщо у сторони або осіб, які беруть участь у справі, після використання свого права і черговості задавати питання виникли нові або уточнюючі питання, то суд повинен надати можливість їх задати;

2) якщо сторона чи інша особа, яка бере участь у справі, висловлюється нечітко або з її слів не можна дійти висновку про те, чи визнає вона обставини, чи заперечує проти них, головуючий або інший суддя з колегії суддів може зажадати від цієї особи конкретної відповіді - "так" чи "ні";

3) з метою більш логічного і послідовного заслуховування пояснень суд, у разі заявлення декількох позовних вимог, може зобов'язати сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, давати окремо пояснення щодо кожної з цих вимог з дотриманням черговості, що встановлена частиною першою коментованої статті. У такому ж порядку суд може встановити правило для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, задати питання один одному.

4) якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, то головуючий оголошує зміст цих пояснень. Зазвичай це робиться після заслуховування відповідної особи або замість такого заслуховування, якщо відповідна особа, яка бере участь у справі, не присутня у судовому засіданні. У разі невідповідності письмових пояснень і пояснень, даних у судовому засіданні, як особи, які беруть участь у справі, так і суд можуть задавати питання, щоб з'ясувати причини розбіжностей між письмовими і усними поясненнями.

73. Судових дебати - це третя частини судового розгляду. Порядок проведення судових дебатів визначено у ст..152 КАС.

Завдання цієї стадії - надати особам, які беруть участь у справі, висловити свою думку щодо переконливості досліджених доказів, дати свою правову оцінку обставинам, що з'ясовувалися, та висловити свою позицію щодо рішення, яке вони просять ухвалити суд. На цій стадії також реалізується принцип змагальності.

Поняття судових дебатів

Судові дебати - це частина судового розгляду справи, яка складається із завершальних промов осіб, які беруть участь у справі, та їх обміну репліками. Промови складаються із підсумкових висновків осіб, які беруть участь у справі, щодо обставин у справі, доказів щодо них та їхньої переконливості, закону, на підставі якого, на їхній погляд, слід вирішити спір, та пропозицій до суду щодо задоволення, часткового задоволення або незадоволення позовних вимог.

Крім того, хоча законодавець вказав, що у промовах можна посилатися лише на обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні (частина перша коментованої статті), особи, які беруть участь у справі, можуть у промовах висловлювати свою думку стосовно відхилених судом клопотань щодо дослідження інших доказів, та які правові наслідки настали б, якби вони були досліджені, спонукаючи суд повернутися до розгляду справи по суті.

У своїй промові кожен наступний промовець може висловлювати свої думки щодо висновків осіб, які раніше виступили у судових дебатах. Попередні ж промовці мають право відреагувати на промови наступних промовців репліками. Реплікою є короткий критичний вислів у формі відповіді, заперечення, зауваження на сказане у промовах учасників судових дебатів.

Особи, які беруть участь у справі, мають право відмовитися від свого права на виступ з промовою у судових дебатах.

У разі розгляду і вирішення справи у письмовому провадженні судові дебати не проводяться.

Послідовність виступів у судових дебатах

Особи, які беруть участь у справі, виступають у судових дебатах зазвичай у тому самому порядку, у якому давали пояснення. Черговість виступів з промовами осіб, які беруть участь у справі, встановлено частинами другою - п'ятою статті 152 КАС.

Виступи у судових дебатах відбуваються у такій послідовності:

1) позивач;

2) відповідач.

Якщо у справі є треті особи, то виступи відбуваються у такій послідовності:

1) позивач;

2) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні позивача;

3) відповідач;

4) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору і бере участь на стороні відповідача.

5) третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Якщо поряд зі стороною чи третьою особою у справі беруть участь їхні представники, представник виступає після промови цієї сторони чи третьої особи. За клопотанням сторін чи третіх осіб у дебатах можуть виступати тільки їхні представники.

Законному представнику, якщо він заявив адміністративний позов в інтересах особи, яка наділена адміністративною процесуальною дієздатністю (наприклад, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, прокурору тощо), слово для промови доцільно надавати перед заслуховуванням виступу позивача, в інтересах якого заявлено позов, оскільки саме такий законний представник ініціював процес у справі.

Якщо у справі замість сторони чи третьої особи діє її представник, то слово для виступу замість такої сторони чи третьої особи надається представнику.

Суд не може обмежувати тривалість дебатів певним часом. Разом з тим головуючий у судовому засіданні може зупинити промовця у випадку, коли його промова не стосується справи, що розглядається, або він повторює уже сказане, та зробити йому з цього приводу зауваження. Після цього суд дозволяє промовцю продовжувати виступ (частина шоста коментованої статті).

З дозволу суду після закінчення судових дебатів промовці можуть обмінятися репліками. Хоча законодавець зазначив, що особи вправі обмінятися репліками після закінчення судових дебатів, це слід розуміти - після закінчення промов, тому що обмін репліками не є окремою частиною судового розгляду, а ця процесуальна дія входить у судові дебати як частину судового розгляду.

Суд самостійно надає особам, які беруть участь у справі, можливість обмінятися репліками, - клопотання заявляти про це не потрібно. Суд не може відмовити у праві на репліку особам, які беруть участь у справі, навіть якщо вони відмовилися від виступу з промовою у судових дебатах.

Повернення до розгляду справи по суті

У разі виявлення під час судових дебатів необхідності у з'ясуванні нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу про повернення до розгляду справи по суті, але лише для з'ясування таких обставин та доказів. Якщо нові обставини та нові докази неможливо дослідити в цьому судовому засіданні, то суд оголошує перерву.

Після закінчення з'ясування нових обставин у справі та перевірки їх доказами суд знову переходить до судових дебатів, що проводяться у загальному порядку.