68. Судовий розгляд справи в суді першої інстанції

Судовий розгляд є основною стадією адміністративного процесу, що становить собою сукупність послідовних процесуальних дій, які здій­снюються в судовому засіданні судом та особами, які беруть участь у справі. Дане питання врегульоване нормами гл. 3 розд. III КАС.

Судовий розгляд справи здійснюється в судовому засіданні з викли­ком осіб, які беруть участь у справі.

Адміністративна справа повинна бути розглянута і вирішена протя­гом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття про­вадження у справі.

Судовий розгляд справи має відбуватися у відкрито­му судовому засіданні. У виняткових випадках справу може бути розгля­нуто в закритому судовому засіданні — коли це необхідно для нерозголошення державної чи іншої таємниці, захисту особистого та сімейно­го життя людини, в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи та в інших випадках, встановлених законом.

Крім того, особа, яка бере участь у справі, може звернутися до суду з клопотанням про розгляд справи у її відсутність. У разі звернення з таким клопотанням всіх осіб, які беруть участь у справі, судовий роз­гляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Стадія судового розгляду складається з:

а) підготовчої частини судового засідання, яка включає:

3. відкриття судового засідання;

4. роз'яснення перекладачеві його прав та обов'язків, присягу перек­ладача;

5. повідомлення про повне фіксування судового процесу технічни­ми засобами;

6. оголошення складу суду і роз'яснення права відводу;

7. роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов'язків;

6) роз'яснення прав і обов'язків експерта, присягу експерта;

7) роз'яснення спеціалісту його прав і обов'язків;

б) розгляду справи по суті, що включає:

1. дослідження доказів;

2. пояснення осіб, які беруть участь у справі;

3. встановлення порядку дослідження інших доказів та їх дослідження;

в) судових дебатів;

г) ухвалення та проголошення рішення суду.

Якщо при ухваленні рішення виникне необхідність додатково з'ясу­вати певні обставини, суд наділений правом своєю ухвалою поновити судовий розгляд. Після додаткового з'ясування необхідних обставин суд проводить щодо них судові дебати і знову виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Якщо проведення необхідних процесуальних дій в даному судовому засіданні виявилось неможливим, суд постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи чи оголошення перерви (части­ни 2 та 3 ст. 153 КАС). Вимоги, яким повинно відповідати рішення ад­міністративного суду, передбачені гл. 5 розд. III КАС.

Підготовча частина судового засідання

В суді першої інстанції головуючим у справі в судовому засіданні є суддя, який здійснював підготовче провадження.

У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судо­ве засідання. Секретар судового засідання доповідає, хто з викликаних та повідомлених осіб з'явився у судове засідання, повідомляє, хто не прибув та з яких причин. Головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, спрямовує судовий розгляд на забезпечен­ня повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

Головуючий встановлює осіб, які прибули в судове засідання: за до­кументами, що посвідчують особу, встановлює особи тих, хто прибув у судове засідання, а також перевіряє повноваження посадових і службо­вих осіб, представників.

Якщо в розгляді справи бере участь перекладач, головуючий роз'яс­нює йому права та обов'язки, передбачені ст. 68 КАС, під розписку по­переджає про кримінальну відповідальність та приводить перекладача до присяги, текст якої зазначено в ст. 125 КАС.

Секретар судового розгляду повідомляє про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами. Прикінцевими та перехідними положеннями КАС передбачено, що до 1 січня 2008 р. повне фіксуван­ня судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного за­собу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. В усіх інших випадках хід судового за­сідання фіксується у протоколі судового засідання.

Головуючий оголошує склад суду, а також імена експерта, перекла­дача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює право відво­ду за підставами, які передбачені статтями 27, 29, 30 КАС.

Головуючий у судовому засіданні роз'яснює учасникам судового розгляду їх права та обов'язки, передбачені КАС, а секретарем видаєть­ся пам'ятка з текстом зазначених статей.

Розгляд справи по суті

Початок судового розгляду по суті справи починається з доповіді го­ловуючого чи судді-доповідача про зміст позовних вимог, про визнан­ня сторонами певних обставин під час підготовчого провадження. Піс­ля цього головуючий з'ясовує у позивача, чи підтримує він свої позов­ні вимоги, ставлення до них відповідача та чи не бажають сторони при­миритися.

В ході розгляду справи предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення. Для цього суд заслу­ховує у судовому засіданні пояснення осіб, які беруть участь у справі, показання свідків, досліджує письмові та речові докази, висновки екс­пертів. Першим в судовому засіданні дає пояснення позивач, за ним відповідач. Якщо у справі є третя особа, яка не заявляє самостійних ви­мог на предмет спору, вона дає пояснення після тієї сторони, на чиєму боці вона бере участь. У разі наявності третьої особи, яка заявляє са­мостійні вимоги на предмет спору, суд може надати їй слово як після пояснень позивача, так і після пояснень обох сторін. Після виступу та­кої третьої особи слово має бути надано для пояснень відповідачам за позовом третьої особи. Представник може давати суду пояснення після сторони чи третьої особи, яку він представляє, або замість неї. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати питання одна одній у поряд­ку, встановленому головуючим.

Відповідно до ст. 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обста­вини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, заз­начених в ст. 72 цього Кодексу. Крім того, суду при розгляді справи не­обхідно враховувати, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністратив­ного позову.

Після з'ясування всіх обставин у справі та перевірки їх доказами учасники судового розгляду можуть дати додаткові пояснення чи дока­зи.

Судові дебати

Далі суд переходить до судових дебатів, які складаються з промов осіб, які беруть участь у справі, у яких вони дають оцінку доказам та обставинам справи, які, на їхню думку, підтверджені доказами, а також можуть висловити своє бачення того, яке рішення повинен ухвалити суд. Тривалість дебатів не може обмежуватись певним часом, але голо­вуючий може зупинити у виступі таку особу, якщо вона виходить за межі справи або посилається на докази, які не досліджувалися в судо­вому засіданні. Після закінчення дебатів промовці можуть обмінятися репліками.

Ухвалення та проголошення рішення

Для ухвалення рішення у справі суд виходить до нарадчої кімнати та оголошує орієнтовний час його проголошення.

Якщо під час ухвалення рішення виникне потреба з'ясувати будь- яку обставину через повторний допит свідка чи через іншу процесуаль­ну дію, суд постановляє ухвалу про поновлення судового розгляду. Роз­гляд справи у цьому разі проводиться в межах, необхідних для з'ясуван­ня обставин, що потребують додаткової перевірки.

Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у фор­мі постанови.

Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у спра­ві, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо про­цесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.

Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кім­наті складом суду, який розглядав справу.

У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи. При цьому вступна та резолютивна частини постанови підписуються всім складом суду, прого­лошуються в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Ухвали, які викладаються окремим документом, постановляються в нарадчій кімнаті. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання до журналу судового засідання.