
- •Кафедра «Організація перевезень»
- •1 Аналіз вихідних даних
- •1.2 Розподіл міста на транспортні райони
- •1.3 Визначення обсягу пересувань і середньої очікуваної рухливості населення
- •2 Складання транспортної мережі
- •2.1 Складання графа транспортної мережі та вибір найкоротших шляхів пересувань між транспортними районами
- •2.3 Розрахунок труднощів сполучення між центрами транспортних районів
- •3 Обсяг пересування між транспортними районами
- •3.1 Розрахунок обсягу пересувань між транспортними районами
- •3.2 Розподіл культурно-побутових пересувань
- •3.3 Виділення транспортних пересувань
- •4 Визначення обсягу транспортної роботи
- •Висновки
- •Перелік літератури
- •Додатки Додаток а
- •Додаток б
- •Додаток в
- •Додаток д
2 Складання транспортної мережі
2.1 Складання графа транспортної мережі та вибір найкоротших шляхів пересувань між транспортними районами
Транспортну мережу міста розбиваємо на ділянки так, щоб в їх межах не спостерігалося різкого зміни пасажиропотоків. Для цього за граничні точки ділянок приймаємо транспортні вузли (точки перетину і розгалуження ТЗ) та центри транспортних районів (або підстави перпендикулярів, опущених з них на лінії ТЗ). Нумеруючи ділянки. З урахуванням масштабу генерального плану визначаємо їх довжини (км). Отримані дані зводимо в таблицю 2.1.
Приймемо гіпотезу розподілу кореспонденції між центрами транспортного тяжіння по найкоротшим шляхам сполучення. Намічаємо найкоротші зв'язки центрів транспортних районів між собою та з громад-міськими центрами транспортного тяжіння (промисловими зонами, КБМЦ, ЦПКіВ, стадіоном) і складаємо таблицю шляхів слідування між ними. Знаючи довжини ділянок пересування та використовуючи дані таблиці, визначаємо найкоротші відстані транспортних пересувань між центрами транспортних районів міста.
Таблиця 2.1 - Довжини ділянок транспортної мережі міста
Ділянка |
Довжина, км |
Ділянка |
Довжина, км |
Ділянка |
Довжина, км |
Ділянка |
Довжина, км |
1 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
0,67 |
11 |
1,3 |
21 |
0,8 |
31 |
0,33 |
2 |
1,87 |
12 |
1,33 |
22 |
0,8 |
32 |
0,87 |
3 |
1,33 |
13 |
2,3 |
23 |
0,4 |
33 |
0,87 |
4 |
1,6 |
14 |
1,33 |
24 |
0,87 |
34 |
1,06 |
5 |
1 |
15 |
0,57 |
25 |
1,49 |
35 |
1 |
6 |
1 |
16 |
1,27 |
26 |
1,27 |
36 |
1,2 |
7 |
1,33 |
17 |
1,33 |
27 |
1,33 |
37 |
1,1 |
Продовження таблиці 2.1
8 |
1,2 |
18 |
1,17 |
28 |
2,2 |
Всього |
44,7 |
9 |
2,53 |
19 |
1,05 |
29 |
1,8 |
|
|
10 |
1 |
20 |
1,33 |
30 |
0,8 |
|
|
Найкоротші відстані транспортних пересувань між центрами транспортних районів міста наведені в таблиці А1. (Див. Додаток А).
2.2 Вибір маршрутної системи
Користуючись даними таблиці 2.1 та А1, і вихідними даними транспортної активності населення, намічаємо маршрутну систему міста за критеріями забезпечення безпересадкове пересувань між головними пасажироутворюючий центрами, маршрутного коефіцієнта на рівні км = 1,5-2,5, і нормальної довжини маршрутів.
Беруть десять маршрутів: три кільцевих і 6 маятникових, довжиною від 5 км до 18,1 км. Загальна довжина прийнятих маршрутів.
Маятникові маршрути.
1 2-3-4-5=5,3км;
2 М2 13-12-33-32-23-24-25= 8,6 км;
3 М3 31-30-34 = 5,2 км;
4 М4 8-7-6-5-12-13=8,1 км;
5 М5 3-4-5-8-6-7-27 = 9 км;
6 М6 13-10-11-12-13=7,5 км;
Кільцеві маршрути
1 К1 1-2-36-37-17-16-15-14= 9,9 км;
2 К2 18-9-8-7-6-5-11-10-18= 12,3 км;
3 К3 25-24-23-32-33-5-6-20-19-9-8-26-25 = 16 км;
4.К4 18-10-11-4-17-18=8,8 км.
,
км.
Перевіряємо значення маршрутного коефіцієнта
,
(2.1)
де Lм - довжина передбачуваного маршруту, км.
Відповідно до прийнятої маршрутної системою визначаємо кількість пересадок в транспортних пересування між центрами транспортного тяжіння, і отримані дані надаємо у вигляді таблиці А2. (Див. Додаток А).