- •Тема 8. Валютний ринок План
- •Конверсійні операції на валютному ринку
- •Ринок операцій спот.
- •3. Операції на форвардному ринку
- •4. Валютні ф’ючерси.
- •5. Валютні опціони
- •6. Операції своп
- •Основні форми міжнародних розрахунків
- •Особливості здійснення інкасо та акредитиву
- •Банківський переказ та розрахунки за допомогою відкритих рахунків
- •Валютна політика Національного банку України
Валютна політика Національного банку України
Валютна політика – це сукупність заходів у сфері міжнародних економічних відносин, відповідно до поточних та стратегічних цілей економічної політики держави.
Валютна політика – це сукупність заходів стабілізації валютного механізму.
Валютний механізм – це правові норми та інститути, які ці норми виробляють і представляють (МВФ, міжнародні і національні валютно-кредитні заходи).
Валютна політика може бути коротко- і довгостроковою.
Короткострокова (поточна) – спрямована на забезпечення стабільного функціонування національної валютної системи, сприяння збалансованого платіжного балансу, гармонізації інтересів експортерів та імпортерів. Це щоденне оперативне регулювання діяльності валютного ринку, що має 2 основні форми:
дисконтна політика – спрямована на регулювання валютного курсу, руху капіталів і платіжного балансу шляхом зміни платіжних ставок за кредити;
девізна політика – регулювання валютного курсу шляхом купівлі-продажу іноземної валюти (операція девіз).
Довгострокова – передбачає заходи, спрямовані на забезпечення макроекономічної стабільності, створення умов довіри внутрішньої економіка та іноземного бізнесу до національної валюти, стимулювання розвитку експорту, повернення в Україну заробленої іноземної валюти. Здійснення шляхом міждержавних переговорів та угод, як правило, у рамках МВФ або на регіональному рівні.
Валютна політика спрямована на забезпечення:
стабільність курсу національної грошової одиниці;
сприяння через курс валют залученню іноземних інвестицій в економіку;
регулювання зовнішніх платіжних стосунків з іншими країнами;
збалансування зовнішніх платежів і накопичення централізованих валютних резервів;
збалансування платіжного балансу країни.
Інструменти валютної політики – валютні інтервенції і меншою мірою інструменти грошово-кредитного регулювання (дисконтна політика, операції на відкритому ринку, встановлення обов’язкових резервів).
До заходів валютної політики належать:
девальвація – офіційне зниження вартості грошової одиниці, проведене відповідно до законодавства країни; зниження золотого вмісту в грошовій одиниці; зниження курсу грошової одиниці країни відносно твердих валют інших держав;
ревальвація – офіційне підвищення вартості грошової одиниці, проведене відповідно до законодавства країни; збільшення золотого вмісту в грошовій одиниці; підвищення курсу грошової одиниці країни відносно твердих валют інших держав;
валютна інтервенція – форма впливу НБУ на формування курсів національної валюти. Банк продає чи купує великі партії твердих валют за національну валюту;
валютний демпінг – розширення експорту за заниженими цінами внаслідок зниження курсу національних грошей порівняно з їхньою купівельною спроможністю у даній країні з метою стабілізації курсу і збільшення експорту;
валютна блокада – заходи, які вживає держава щодо обмеження обігу в ній валюти іншої країни для спонукання такої країни виконувати певні вимоги.