- •1. Економіка – основа життя людини і суспільства
- •2. Виробництво та його елементи
- •3. Економічні ресурси і фактори виробництва
- •4. Людина в економіці
- •5. Людські потреби та їх особливості
- •6. Альтернативність ресурсів і проблема економічного вибору
- •7. Економічний продукт
- •8. Предмет і функції економічної теорії.
- •9. Методи економічної теорії.
- •10. Економічні категорії, закони і принципи
- •Питання для семінарського заняття №1
- •Література до теми №1, лекції 1.
- •2. Суть і типи економічних систем
- •3. Ринкова економіка, її сучасні моделі
- •Та плановій економічних системах
- •4. Перехід до ринку і особливості трансформаційної економіки
- •Питання для семінарського заняття №1.
- •Література до теми № 2
7. Економічний продукт
-
Життєве (господарське чи споживче) благо, створене економічними ресурсами у їх поєднанні, є економічним продуктом.
Продукт, або благо, може існувати у речовій формі, тобто бути речовим благом, або у неречовій формі, тобто бути неречовим благом, яке економісти називають послугою. У цілому продукт є ефектом виробництва.
.
-
Неречове благо, або послуга, відрізняється від речового тим, що є не річчю, а діяльністю з корисним ефектом, яка втамовує певні людські потреби.
Особливість послуги полягає у тому, що процес її надання (виробництва), на відміну від речового продукту, завжди співпадає з її споживанням у часі та просторі.
Розрізняють послуги матеріальні і нематеріальні.
Матеріальні послуги задовольняють матеріальні потреби людей (зокрема, ремонт одягу чи взуття, водогону на кухні, перевезення вантажів тощо), а нематеріальні послуги втамовують духовні, соціальні та культурні запити людей (у знаннях, освіті, охороні здоров’я, видовищах, розвагах, спілкуванні тощо).
Наприклад, економічним продуктом коваля, ткача, кондитера, ювеліра, пекаря стають речові блага, які, звичайно, є матеріальними; а водія, що перевозить сировину чи готовий речовий продукт, слюсаря, котрий на кухні лагодить кран, кравця, який ремонтує одяг, чи шевця, що ремонтує взуття, – матеріальні неречові блага (послуги); тоді як продуктом викладача, адвоката, лікаря, актора – нематеріальні послуги.
У свою чергу, як матеріальний, так і нематеріальний економічний продукт поділяється на блага споживчі (споживаються особисто) та блага господарські, або інвестиційні (економічні ресурси, що споживаються у виробництві).
-
Економічний продукт у будь-якій формі має дві характерних особливості, або, як їх ще називають, властивості чи сторони: корисність і цінність, або вартість.
З одного боку, продукт завжди задовольняє чиюсь потребу (для цього він і створюється), що й визначає його корисність, а з іншого – він володіє здатністю прирівнюватися до інших продуктів і обмінюватися на них у визначених кількісних пропорціях, що є наслідком його цінності (вартості). Потрібно наголосити, що цінність (вартість) продукту проявляється тільки під час обміну, тобто на ринку, коли продукт набуває товарної форми, стаючи товаром, який оцінюється через гроші.
-
Товар – продукт, створений для обміну на інші продукти чи для продажу.
Корисність є натурально-речовою стороною продукту, вона визначається певними механічними, фізичними, хімічними, біологічними чи соціальними параметрами, якісними характеристиками, їх доцільною сукупністю та певним співвідношенням, що й визначає можливості продукту у задоволенні матеріальних чи духовних потреб людей.
Цінність, або вартісна сторона продукту, визначається витратами тих виробничих факторів, які застосовувалися при його створенні. Саме це дозволяє порівнювати різнорідні продукти між собою і визначати кількісні пропорції їх обміну. На практиці цінність (вартість) продукту визначається через його грошову оцінку, тобто ціну.