Ессе р. У. Емерсона «Цивілізація і сучасна американська дійсність»
У запропонованій роботі на тему «Ессе Р. У. Емерсона «Цивілізація» і сучасна американська дійсність» намагаємося розкрити вплив мораль-історичних та філософських категорій Ральфа Уолдо Емерсона на американське суспільство. Вплив трансцендентальної філософії на формування національної ментальності, моральних цінностей, демократичного правління американців є незаперечним фактом.
Термін «трансценденталізм» (від латинського trancendens – той, що виходить за межі) був уперше застосований Кантом. Емерсон вважається засновником трансценденталізму у класичному розумінні, в основу якого ввійшов великий спадок німецьких ідеалістів, неоплатонізм і романтизм Новаліса. Сам засновник казав, що «трансценденталізм – ідеалізм, і має той зміст, яким наділив його Кант, а саме, що існує дуже важливий клас ідей, які утворені не з досвіду, проте за допомогою котрих досвід набувається». Все це, на думку Емерсона, Кант і назвав «трансцендентальними формами». Він вважає, що трансценденталістом став той, хто має здатність поважати власну інтуїцію.
Трансценденталісти вважали, що в історії, як і в природі, все розумно і доцільно, добро і зло є необхідними супутниками прогресу, і без боротьби цих початків неможливий рух уперед. Так само, як і вони, Емерсон вважав, що окремі падіння і зворотні рухи не відміняють, а підтверджують поступовий хід історії, дотримувався думки про можливість регресивного розвитку людства. Оптимізм письменника був пов’язаний із його вірою у «прогресивну революцію», в котрій кожна наступна стадія вища за попередню. «Існуючий порядок речей, писав Емерсон, – є результатом великої благодійної і прогресивної необхідності, яка пробиває собі дорогу з першого імпульсу життя на землі до сучасного високого рівня культури, досягнутого кращими надіями». Прикладом «найкращої надії» була для Емерсона Англія. ( ) Потрібно зауважити, що в американській демократії міцне англійське коріння. А Англія, як відомо, вже у 1215 році прийняла Велику Хартію вольностей – правовий документ, що обмежив, на користь парламенту, прерогативи королівської влади.
«Історія Америки після прийняття Конституції це в певному сенсі історія реалізації засад, прийнятих у формотворчому періоді американської республіки. Таке блискуче виконання тих державотворчих завдань треба завдячувати тому, що в той переломний час з’явилася ціла група великих індивідуальностей. Найвизначніші, які дійсно стояли на висоті потреб часу, були Александр Гамільтон, Томас Джефферсон, Джон і Самюель Адамзи, Бенджамін Франклін, Джон Джей. Під розумним і тактовним проводом Вашингтона вони створили те, що Шевченко назвав «новим і праведним законом». Його основні засади – демократія, федералізм, принципи свободи людини та принципи рівності». ( ) За останні 50 років США стали в ряд найбагатших, найпередовіших країн світу, експорт їхньої продукції зараз становить 300 мільярдів доларів, завдяки методиці збереження електроенергії американська економіка зросла лише з 1973 по 1986 роки на 35 % (без збільшення енергетичного споживання) ( ), завдяки успіхам медицини тривалість життя американців зросла із 47 років у 1900 році до 75 років у 1988 році ( ), одних лише фільмів і телевізійних програм США продають більш як на п’ять мільярдів доларів (щоправда, уніформістського спрямування). ( ) «Непогано…» – скажемо ми. Але чи можна настільки ідеалізувати США, як ми це часто-густо робимо? Адже, Америка – це не лише рекордсмен надвиробництва і надлишкової продукції, а й рекордсмен із нерівності розподілу доходів. Найбагатші 20 % американців дістали за останні сім років 46 % усіх доходів, наступні 20 % – 3,8 %. У США , наприклад, 60 мільйонів осіб функціонально неграмотні, 1,5 мільйона громадян перебувають у в в’язниці, має місце розгул злочинства і наркоманії (тут споживають половину кокаїну, що виробляється у світі), Рада Безпеки, до якої входять США, постачає 86 % озброєння бідним країнам; це десятки мільярдів доларів. ( )
Якщо християнство зберігає серцевину постійності людського духу, то матеріалізм – американізм динамізує людське життя, розшарпує душу, перемикає людину на другорядні дочасні речі, прирікає на «гонки» в ім’я ефективності й успіху. Намагаючись поводитися «раціонально», типовий американець шукає вигоди від підтримання довкілля у належному стані, зиску від економічної та іншої діяльності; він сприяє також тій своєрідній гігієні душі, що зветься розвагами, які служать після восьмигодинної, доведеної до автоматизму, роботи, подальшому притупленню вільної особистої думки, не дають можливості вдуматися у зміст власного й чужого життя.
Загалом, у американців дуже специфічне ставлення до держави – повна протилежність нашому. Ми звикли ототожнювати себе із державою, це йде від феодалізму, у їх традиції чільне місце займає принцип «найкращий уряд той, котрий менше керує».
У знаменитому есеї «Цивілізація» Р. Емерсон ще у ХІХ столітті поставив питання руба: «Справжнім показником цивілізованості є не ценз і великі міста, не багаті врожаї, а … людина, яку виховало суспільство».
Основну тему творчості Емерсона ми бачимо в тлумаченні моральних принципів прикладами з історії людства. Принцип історизму пам’ятний у кожній його праці. Не є винятком і його ессе «Цивілізація», в якому він вдається до філософського аналізу цивілізації як такої. Дійшовши висновку, що будь-яка цивілізація, яка прагне довго існувати, повинна будуватися на засадах високої моральності, людяності, рівності між усіма людьми, демократії тощо, він застерігає прийдешні покоління від порушень цих принципів. Слова Емерсона залишаються актуальними ще й по сьогоднішній день. Роздуми про соціальну природу сучасного для письменника суспільство та життєвий досвід посилюють ідею трансценденталізму, яку називали національною формою (трансценденталізм – виключно американська течія ідеалізму) романтичної критики суспільства. Але не тільки критичною стороною визначається її зміст, поряд із критикою суспільства і прогресу в Емерсона знаходимо і його ідеалізацію. Письменник не раз пишається робітником, фермером чи колоністом, котрі своєю працею домоглися незалежності, благополуччя і процвітання. Емерсон захищає власність, набуту «чесним» шляхом, і водночас суспільна нерівність викликає у нього почуття огиди й обурення. Прагматична по суті доктрина «довіра до себе», проповідь індивідуалізму блискуче відповідає часові бурхливого економічного розвитку в ХІХ столітті, поєднується з містичним вченням про «наддушу», гармонізує все, в тому числі суспільні і людські стосунки. З реальним існуванням «наддуші» пов’язані оптимістичний початок у природі, а також бажання Емерсона зрівняти гострі кути та протиріччя у власній етичній теорії.
За мету роботи поставлено з’ясувати значення есею для обґрунтування формування американської цивілізації та співставити прогноз Емерсона із сучасною американською дійсністю, оскільки американська модель західної цивілізації вартує дослідження із іншого боку, – виключаючи заперечення, оскільки Емерсон часто вловлював суто її негативні прояви.
Пропонована робота базується на трьох основних частинах:
1. Гуманістичні аспекти розвитку американської цивілізації.
2. Американський спосіб життя: мрії «батьків засновників» і сучасність.
3. Четверта влада в Америці.