3.3 Визначення екологічного ризику застосування хімічних засобів рослин
Після проведення розрахунків необхідно описати основні заходи, які зменшують негативний вплив пестицидів на навколишнє середовище, а також внести свої пропозиції щодо покращення екологічної ситуації в господарстві.
Таблиця 3.3.1 Таблиця шкідливих об’єктів [9]
Культура сівозміни |
Шкідливий об'єкт |
препарат хімічного захисту |
Норми внесення, кг/га, л/га |
Чорний пар |
----------------------------- |
-------------------------- |
------------------------- |
|
|
|
|
Озима пшениця |
злакові цикади |
Енжио 247 SC, к.с. |
0,18 |
борошниста роса |
Флексіті |
0,15-0,25 |
|
однорічні злакові бур'яни |
Аксіал 045 ЕС, к.с. |
1,00 |
|
Озима пшениця |
Антипоріаз |
Інпакт 40% |
0.8-1
|
Багаторічні бур’яни |
Діалекс 40% |
1.9-3.1
|
|
П’явиця |
Золоном 35% |
1.3-2.0 |
|
Кукурудза |
Пухирчасті |
Дорозол 50% |
2
|
Однорічні |
Ентилон 30% |
3-6
|
|
Гусінь |
Корате 5% |
0.2 |
|
Ячмінь |
Пухирчасті |
Борет 5% |
3 |
Однорічні |
Волотоном 50% |
1 |
|
Гусінь |
Фостин 2% |
0.1 |
|
Чорний пар зайнятий |
------------------------- |
-------------------------- |
------------------------- |
|
|||
Озима пшениця |
п'явиці |
Карате Зеон 050 CS,мк.с. |
0,1-0,2 |
летюча сажка |
Абакс |
1,25-1,75 |
|
дводольні бур'яни |
Мілагро 040 SC, к.с. |
1,0-1,25 |
|
Кукурудза на зелений корм |
------------------------- |
-------------------------- |
------------------------- |
|
|||
Озима пшениця |
плодожерка |
БІ-58,новий,к.е. |
0,8-3,0 |
фітофтороз |
Акробат МЦ, в.г. |
2 |
|
однорічні дводольні бур'яни |
Ловурам |
1,2-1,6 |
|
Соняшник |
Попелиці |
Карате 5% |
0,15-0,2 |
Біла гниль |
Ровраль 50% |
3 |
|
Однорічні дводольні бур’яни |
Ловурам |
1,2-1,6 |
Таблиця 3.3.2. Зведена таблиця використання пестицидів.
Препарат хімічного захисту |
Оброблювана площа, га S |
Загальна кількість препарату (норма на площу) М |
Ступінь небезпеки пестициду |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
Енжио 247 SC, к.с. |
21,1 |
3,798 |
5 |
Флексіті |
21,1 |
4,22 |
5 |
Аксіал 045 ЕС, к.с. |
21,1 |
21,1 |
6 |
Інпакт 40% |
21,1 |
18,99 |
5 |
Діалекс 40% |
21,1 |
42,2 |
4 |
Золоном 35% |
21,1 |
31,515 |
4 |
Дорозол 50% |
21,1 |
42,2 |
5 |
Ентилон 30% |
21,1 |
94,5 |
5 |
Корате 5% |
21,1 |
4,22 |
4 |
Борет 5% |
21,1 |
63,3 |
4 |
Волотоном 50% |
21,1 |
21,1 |
3 |
Фостин 2% |
21,1 |
2,11 |
4 |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
Карате Зеон 050 CS,мк.с. |
21,1 |
4,22 |
4 |
Абакс |
21,1 |
31,515 |
4 |
Мілагро 040 SC, к.с. |
21,1 |
24,265 |
3 |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
---------------------------- |
21,1 |
------------------ |
----------------------- |
БІ-58,новий,к.е. |
21,1 |
42,2 |
4 |
Акробат МЦ, в.г. |
21,1 |
42,2 |
6 |
Ловурам |
21,1 |
29,54 |
4 |
Карате |
21,1 |
4,22 |
4 |
Ровраль |
21,1 |
63,3 |
5 |
Ловурам |
21,1 |
29,54 |
4 |
|
|
|
|
При використанні пестицидів дуже важливо завчасно оцінити рівень можливої потенційної небезпеки для людини та біоти. Для цього застосовують розрахунковий метод оцінки можливих негативних наслідків, враховуючи гігієнічну та екотоксикологічні характеристику препаратів, кількісне пестицидне навантаження на навколишнє середовище, в умовах даного ландшафту.
Для прогнозу рівня небезпеки забруднення агроекосистем токсичними речовинами, використовують модель, яка включає в себе 4 параметри:
1.Показником властивостей асортименту пестицидів, які використовуються в господарстві, є середньозважений ступінь небезпеки асортименту пестицидів (Ссн), який обчислюється за формулою:
Сс.н= Сн1хm1 + Сн2хm2+ Снnхmn / М,
Сс.н=2675,255/620,253=4,313
де,Сн -ступінь небезпеки даного пестициду;
m - запланована або використана кількість одного пестициду, кг/га, л/га;
М - загальна кількість усіх пестицидів, кг, л.
2.Усереднене навантаження пестицидів на територію господарства або району виражається екотоксикологічною дозою (Дект), яку знаходять за формулою:
Дект = М/S, де (кг/га)
М - загальна кількість усіх пестицидів ( сумарна сезонна витрата пестицидів), кг/га, л/га;
S - загальна орна площа, га.
Цей показник відрізняється від норми витрати пестицидів тим, що стосується не лише поля, де використовується пестицид, а й загальної площі сільськогосподарських угідь і враховує такі процеси, як міграція пестицидів з повітряними потоками та водним стоком, а також щорічне територіальне переміщення у сівозміні культур, що потребують інтенсивного застосування пестицидів, і сприяє зниженню концентрацій шкідливих речовин в місцях їх внесення.
3. Толерантність території до пестицидного навантаження оцінюється загальним індексом здатності до самоочищення земельних угідь від хімікатів (Ізон). Вона відображає інтенсивність деструкції пестицидів в залежності від ґрунтово - кліматичних умов і виражається в балах.
0.1 - для ландшафтів сухих степів і солончаків;
0.1 -1 -для ландшафтів окультурених чорноземів, в зоні достатнього вологого забезпечення.
-інтенсивна 0.80 - 0.61
-помірна 0.60 - 0.41
-слабка 0.40 - 0.20
-дуже слабка < 0.20
Інтенсивність процесів фізико-хімічного і мікробіологічного розкладу пестицидів на території України, згідно цієї класифікації відображають усереднені зональні індекси самоочищення, що визначені на основі ґрунтового та агрокліматичного районування. Враховуються типи ґрунтів та вологозабезпеченість (ГТК - гідротермічний коефіцієнт).
Величина загальних індексів самоочищення дані в таблиці 3.3.3.
4. Вірогідне забруднення агроландшафту (U) оцінюється інтегральним показником (умовними кг/га), щовраховує всі гри параметри:
U= Дект / Сcн х Iзон.
Дект- екотоксикологічна доза, кг/га;
Ссн - середньозважений ступінь небезпеки;
Ізон - зальний індекс самоочищення території.
Потенційна небезпека внесення пестицидів в агроекосистеми для живих організмів зростає із збільшенням показника забруднення території. При значеннях цього показника до 4 умовних кг/га еколого-гігієнічна ситуація є мало небезпечною. Потенційна небезпечність (ризик) використання пестицидів зростає із збільшенням вірогідного забруднення.
5.Ризик характеризує агроекотоксикологічний індекс (АЕТІ) зі значеннями від 0 до 10 та розраховується заформулою:
АЕТІ =10 х U х (1+U)3 / (1+U)4 + 5000
6,94
Числові значення АЕТІ визначаються за величиною прогнозуючого забруднення території. Ризик характеризується АЕТІ таким чином:
0 - 1 - малонебезпечні, 1 - 4 — середньо небезпечні, 5 - 7 — підвищеної небезпечності, 8 - 10 -високонебезпечні.
При плануванні хімічних заходів із захисту рослин слід підбирати асортимент пестицидів та їх сумарну витрату на одиницю орної площі в даній грунтово-кліматичній зоні так, щоб значення АЕТІ були найменші При величині АЕТІ >1 контроль за фактичним вмістом пестицидів у продуктах урожаю та об'єктах агроекосистеми обов'язковий.
Таблиця 3.3.3 Апроксимоване агроекологічне районування території України.
Зона, провінція, область |
Тип грунтів, що переважає ГТК |
Індекссамоочищення території |
ПОЛІССЯ Волинська, Рівненська,Львівська-північні райони,Хмельницька-північні райони,Чернігівська, Київська на північ від Обухова, Сумська-на північ від лінії Конотоп-Глухів |
Дерново-середньо підзолисті,глинисто-піщані,ГТК 2-1.6 |
0.50 |
ЛІСОСТЕП Західна провінція Тернопільська, Хмельницька-південні райони.Чернівецька, Вінницька |
Сірі опідзолені, ГТК 1.6-1.4 |
0.60 |
Центральна провінція Обухова, Черкаська, Одеська-на Київська-на південь від північ від Любашівки |
Чорноземи малогумусні типові, ГТК 1.4-1.6 |
0.55 |
Лівобережна висока провінція Полтавська,Сумська-на південь від лінії Конотоп- Глухів, Харківська-на північ від лінії Красноі-рад- Куп'янськ |
Чорноземи звичайні середньо гумусні, ГТК 1.2-1,1 |
0.70 |
СТЕП Північна підзона |
Чорноземи звичайні малогумусні, |
0.50 |
Кіровоградська, Дніпропетровська, Харківська-на південь від лінії Красноград-Куп'янськ |
ГТК 0.8 |
|
Південна підзона Дністровсько-Дніпровська провінція, Одеська-на південь від Любашівки до Роздільної, Миколаївська, Херсонська-на північ від Каховки, Запорізька |
Чорноземи звичайні середньогумусні на південних лесах, ГТК 0.8-0.7 |
0.30 |
Донецька провінція Донецька, Луганська |
Чорноземи звичайні мало гумусні, ГТК 0.9 |
0.38 |
Сухостепова зона Херсонська-на південь від Каховки, Крим на північ від Сімферополя, прибережні райони Одеської та Запорізької областей |
Чорноземи південні карбонатні, темно-каштанові солонцюваті ґрунти, ГТК 0.6-0.5 |
0.23 |
Зона Українських Карпат Передгірська провінція Івано-Франківська, Львівська - південно-західна частина |
Бурувато-підзолисті, кислі ґрунти, ГТК 2.4 |
0.75 |
Закарпатська низинна провінція Закарпатська |
Буроземи кислі мало гумусні, ГТК 2.6 |
0.78 |
Зона гірського Криму Передгірська лісостепова провінція-на південь від лінії Сімферополь-Феодосія |
Чорноземи південні міцелярно-карбонатні, ГТК 1.0-0.7 |
0.38 |
Висновок: Після проведення розрахунків ми визначили негативний вплив асортименту пестицидів на навколишнє середовище. Цей показник в Запорізькій області дорівнює 6.94, це вказує на те що ризик АЕТІ а підвищеної небезпеки.При плануванні хімічних заходів із захисту рослин слід підбирати асортимент пестицидів та їх сумарну витрату на одиницю орної площі в даній грунтово-кліматичній зоні так, щоб значення АЕТІ були найменші