1.2 Основні етапи проведення екологічної експертизи

Еколого-експертний процес складається з трьох основних етапів: підготовчого, або перевірки наявності необхідних реквізитів проектних матеріалів і їх відповідності діючому законодавству; основної, або аналітичної обробки даних по об’єктах експертизи; заключного, або узагальнення і оцінки даних та складання акту експертизи.

На підготовчому етапі виявляють і перевіряють достовірність і повноту представлених передпланових, проектно-планових і проектно-кошторисних матеріалів, їх відповідність вимогам діючого законодавства, нормативним документам.

Аналітичну обробку об’єктів експертизи можна умовно розділити на два підетапи: вивчення, аналіз і перевірка рішень, викладених у пояснювальній записці, що містяться у графічному матеріалі, а також тих, що прикладаються до передпланової, проектно-планової і проектно-кошторисної документації матеріалів — висновків про погодження попереднього вибору земельних ділянок, проведення розвідувальних робіт тощо; перевірка і аналіз результатів обстеження місця розміщення об’єктів. Експертні органи на даному етапі повинні приділяти велику увагу визначенню ефективності заходів, спрямованих на поліпшення стану природних ресурсів, які виконують оздоровчі, охоронні й захисні функції (створення санітарно-охоронних зон, парків, лісопарків, ставків, захисних лісосмуг на землях сільськогосподарського призначення і вздовж транспортних магістралей, охорона лікувальних джерел, заповідних територій тощо). Складовою частиною аналітичного етапу є перевірка обґрунтованості використання джерел водопостачання і енергії, комплексного використання сировини, інших матеріальних ресурсів, включаючи відходи виробництва і вторинну сировину, застосування природозберігаючих технологій.

Обов’язкова вимога — аналіз рішень про можливі прогнозні зміни навколишнього природного середовища при реалізації проектів з врахуванням впливу антропогенних, кліматичних, метеорологічних та інших природних факторів і процесів, їх екологічна, економічна, психологічна і санітарно-гігієнічна оцінки. Важливим елементом проектних розробок є натуральні обстеження зони розміщення об’єкта. Вони дають можливість об’єктивно оцінити екологічну обстановку в зоні, виявити позитивні й негативні особливості екологічної системи, що склалася, її антропогенних і природних компонентів.

На заключному етапі екологічної експертизи проектів проводять зведену обробку даних, одержаних під час вивчення, аналізу і порівняння аналогів природоохоронних заходів, що передбачені експертними матеріалами. На основі робочих матеріалів експертизи (експертних висновків по окремих розділах проекту) при підготовці зведеного висновку оцінюють якість розробки документації, представленої на екологічну експертизу. Оцінку якості відмічають у зведеному експертному висновку.

Правовою основою екологічної експертизи є законодавство України; нормативною базою — увесь комплекс наявних природоохоронних і технічних стандартів, гостів, будівельних норм і правил, санітарно-гігієнічні й екологічні нормативи. [5]

Розділ №2. Характеристика фізико-кліматичних умов сільськогосподарського підприємства.

Запорізька область розташована у південно-східній частині України і межує з Херсонською, Дніпропетровською, Донецькою областями. Південні кордони області омиваються водами Азовського моря, довжина берегової лінії якого в межах області перевищує 300 км.Територія області займає 27,18 тис. км², що становить 4,5% території України. Протяжність із півночі на південь становить 208 км., а зі сходу на захід – 235 км. Відстань від м. Запоріжжя до столиці України м. Києва залізницею – 715 км, шосейними дорогами – 618 км.

Клімат області помірно-континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23 °C, січня –4 °C. Максимум опадів випадає влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм. Кліматичні умови області максимально сприяють розвитку сільського господарства, курортів та туризму.

Ґрунти переважно чорноземні. Більша частина області (північна) вкрита чорноземами звичайними, середня частина – чорноземами південними, а південна частина області вкрита темно-каштановими, каштановими та осолоділими ґрунтами. Локально зустрічаються солонці.

Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:

• пегматит – 88,06%,

• апатит – 63,42%,

• марганцева руда – 69,1%,

• вторинні каоліни – 22,9%,

• вогнетривкі глини – 8,6%. [1]

За зональним типом усі ландшафти Запорізької області є степовими. В північній частині області – це північно-степові височино-рівнинні ландшафти, в середній частині (південніше Каховського водосховища) – середньостепові схилові-височинні рівнинні та лукостепові рівнинні та лукостепові низовинні ландшафти, а на півдні – південні сухостепові приморські низовинні ландшафти. У долинах річок – азональні заплавні ландшафти.[6]