Пам’ятай !!!

Видатний учений І. П. Павлов у своєму листі до молоді так писав про значення фактів для науки: «Вивчайте, зіставляйте, нагромаджуйте фак­ти. Хоч яке досконале крило птаха, воно ніколи не змогло б підняти його у височінь, не спираючись на повітря. Факти — це повітря вченого. Без них Ваші «теорії» — марні силкування. Але вивчаючи, експериментуючи, спос­терігаючи, намагайтеся не залишитися на поверхні фактів. Не перетво­рюйтеся на архіваріусів фактів. Намагайтеся проникнути в таємницю їх виникнення. Наполегливо шукайте закони, які ними керують».

Слід пам'ятати, що спостережливість, як і інші властивості людини, виникає й розвивається в процесі чітко організованої та педагогічно спрямованої діяльності.

Х ІД РОБОТИ

Завдання № 1

Розробити тематику дослідної роботи учнів у куточку живої природи та описати схему одного з дослідів;

Завдання № 2

Розробити та описати тиждень біології зі всіма етапами його проведення.

Завдання № 3

Складіть план роботи гуртка юннатів за обраною вами темою.

Питання для закріплення знань:

1. Які позаурочні роботи передбачені програмою шкільного курсу біології ?

2. У чому різниця позакласної та позаурочної роботи як форм навчання ?

3. Які ви знаєте Всеукраїнські природоохоронні акції?

4. Які форми й види позакласної роботи вплинули на ваш вибір майбутньої професії ?

Заняття № 3

Т ЕМА: Методика формування фізіологічних понять

Перевірка опорних знань з лекційного матеріалу:

Пізнання — це процес цілеспрямованого активного відображення об'єктивного світу в свідомості людей.

Сприйняття — це відображення в корі головного мозку предметів та явищ матеріального світу в результаті їхньої безпосередньої дії на аналізатори людини. На відміну від процесу відчуття — відображення лише окремих властивостей або ознак предметів та явищ — сприйнят­тя дає їхній цілісний образ.

Візьмемо яблуко. Учні відчувають окремі його властивості — фор­му, колір, запах тощо, а сприймають — як ціле, з усіма його властивос­тями. В процесі сприймання задіяні увага, спостережливість, пам'ять і мислення, об'єднуючи всі властивості предмета в цілісний образ.

На основі сприйняття формуються уявлення: це — найвищий сту­пінь навчально-пізнавального процесу.

Уявлення — це збережений і відтворюваний у свідомості чуттєво-наочний образ раніше сприйнятих предметів або явищ дійсності.

Якби в нас були тільки безпосередні сприйняття й не було уявлень, то ні минуле, ні майбутнє для нас не існувало б: усе, що відійшло в ми­нуле, назавжди зникло б, а майбутнє було б закрите.

Поняття — форма людського мислення, за допомогою якої пізна­ється загальне, істотні ознаки предметів та явищ об'єктивної реальнос­ті. Це узагальнене відображення об'єктивної дійсності. Поняття утво­рюються за допомогою таких логічних прийомів, як аналіз і синтез, аб­страгування й узагальнення.

Розвиток понять — головна рушійна сила всього процесу навчання й виховання.

Характеристика груп біологічних понять

Групи понять	Означення груп
Прості	Первинні поняття, що відповідають окремим елементам основ наук
Складні	Більш узагальнені по­няття, що вбирають низ­ку простих
Спеціальні	Поняття, які розвива­ються в межах одного біологічного розділу (морфологічні, фізіологічні, систематичні, екологічні, цитологічні)
Загальнобіологічні	Наскрізні поняття, що охоплюють знання про біологічні закономірнос­ті будови, життєдіяль­ності та розвитку живої природи

З аналізу програми шкільного курсу біології випливає, що від учнів вимагаються вміння з таких видів діяльності:

• навчальної (самостійна робота з підручником біології, із зоши­том);

• пізнавальної (розпізнавання рослин, тварин, їхніх ознак, порів­няння будови, функцій організмів різного ступеня складності, формування висновків, узагальнення матеріалу з позицій провід­них біологічних понять);

• оцінювальної (доведення гіпотез виникнення життя, обґрунту­вання їх);

• дослідницько-практичної (спостереження за розвитком і ростом рослин, тварин, постановка дослідів, робота з мікроскопом, ви­значення видів рослин);

• прикладної (вирощування сільськогосподарських рослин і тва­рин та догляд за ними, робота на шкільній навчально-дослідній земельній ділянці).

План виконання навчального експери­менту:

• визначити мету експерименту;

• сформулювати та обґрунтувати гіпотезу, яку можна покласти в основу експерименту;

• з'ясувати умови, необхідні для досягнення поставленої мети екс­перименту;

• спланувати експеримент;

• провести дослід, який супроводжується спостереженнями та за­писами їхніх результатів;

• здійснити математичні розрахунки результатів вимірювань;

• п роаналізувати результати експерименту, сформулювати виснов­ки (в словесній, знаковій чи графічній формі).