
- •11. Ряд Лорана аналіт.Функції, його єдинственність для анал.Функц.
- •12. Теорема Лорана про розвинення анал.Функції в ряд Лорана
- •13. Ізольовані особливі точки. Класифікація.
- •14. Теорема про правильну точку аналітичної функції.
- •15. Полюси. Необхідна і достатня умова полюса к-го порядку.
- •16. Зв’язок характеру особливої ізольованої точки з виглядом розкладу в ряд Лорана в околі цієї точки
- •17. Характер нескінченно віддаленої особливої точки
- •18. Лишки. Їх зв’язок з інтегралом по замкненій кривій
- •19. Обчислення лишків
- •20. Лишки в нескінченно віддаленій точці
- •21. Застосування лишків для обчислення визначених інтегралів
- •22. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •23. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •24. Тригонометричні ряди Фур’є
- •25. Абстрактні ряди Фур’є
- •26. Нерівність Коші-Буняковського та теорема Піфагора.
- •27. Основні властивості коефіцієнтів Фур’є. Нерівність Бесселя
- •Нерівність Бесселя
- •28. Поточкова збіжність тригонометричних рядів Фур'є
- •29. Лема Рімана та наслідок з неї.
- •30. Достатня умова збіжності ряду Фур’є в точці.
- •31. Теорема Фейєра та наслідки з неї.
- •32. Зв’язок швидкості спадання коефіцієнтів ряду Фур’є з гладкістю функції
- •33. Теорема про повноту тригонометричної системи
- •34. Перетворення Фур’є, існування, властивості.
- •35. Достатні умови представлення функції в інтеграл Фур’є
- •36. Перетворення Лапласа. Аналітичність перетворення Лапласа.
- •37. Властивоcті перетворень Лапласа
- •38. Диференціювання та інтегрування оригінала та зображення
- •39. Згортка функції. Зображення згортки.
- •40. Обернене перетворення Лапласа. Формула Рімана-Меліна
- •41. Лема Жордана. Формула обернення.
25. Абстрактні ряди Фур’є
Є лінійний простір
із скалярним добутком
Є
поняття норми
Відстань
Кут
Ортогональність
Означення
1) Система векторів
називається ортогональною,
якщо
2) Система векторів
називається ортонормованою,
якщо
3) Система векторів називається лінійно-незалежною, якщо лінійно-незалежна будь-яка скінченна підмножина цієї системи.
Розклад вектора по ортогональній системі векторів називається рядом Фур’є цього вектора.
Приклад
Нехай
- множина всіх
- періодичних функцій, квадрат яких
інтегрований.
.
- лінійний простір. Скалярний добуток
на цій множині
.
Для комплекснозначних
функцій
.
Тоді з леми випливає, що система функцій
ортогональна відносно введеного
скалярного добутку, але не ортонормована.
- ортонормована
система. Для
- теж ортогональна система на
.
- ортонормована
Властивості скалярного добутку
1) Неперервність
Лема
Нехай є скалярний
добуток
тоді мають місце наступні твердження:
1. Функція
- неперервна функція своїх аргументів.
2. Якщо
,
то
.
3. Якщо система векторів
ортонормована, і
то
.
Доведення
За визначенням,
.
1. Нехай
.
Треба довести, що
Розглянемо
Нерівність Коші – Буняковського
2.
3.
26. Нерівність Коші-Буняковського та теорема Піфагора.
Нехай є скалярний добуток тоді мають місце наступні твердження:
1. Функція - неперервна функція своїх аргументів.
2. Якщо , то .
3. Якщо система векторів ортонормована, і
то .
Доведення
За визначенням, .
1. Нехай . Треба довести, що
Розглянемо
Нерівність Коші – Буняковського
2.
3)Якщо
-
ортонормована система і
,
,
то
=
Спираючись на цю лему, отримаємо теорему Піфагора:
Теорема Піфагора
Якщо
- ортогональна система векторів і
,
то
(наприклад, квадрат гіпотенузи рівний
сумі квадратів катетів)
Доведення
З пункту 2) леми маємо
Наслідок
Якщо
-
ортонормована система векторів і
,
то
(сума квадратів координат).
27. Основні властивості коефіцієнтів Фур’є. Нерівність Бесселя
Нехай
-
ортонормована система векторів, а
- ортогональна система векторів.
З 2) пункту леми
Якщо
Числа
називаються коефіцієнтами Фур’є вектора
в ортогональній системі
(в ортонормованій системі це будуть
).
Означення
Якщо Х - лінійний
простір із скалярним добутком, а
- ортонормована система ненульових
векторів, то кожному вектору в Х
відповідає
.
Цей ряд і є рядом Фур’є вектора
по степеням
.
Властивості коефіцієнтів і рядів Фур’є
Нехай - скінченна або зліченна система векторів, і нехай вектору відповідає його ряд Фур’є =
(ряд збігається до деякого вектора ) . Тоді
ортогональний всій
лінійній оболонці системи
:
,
а також її замиканню.
Доведення
Досить показати, що
.
Наслідок
Оскільки
і
,
то за теоремою Піфагора
Нерівність Бесселя
Оскільки
,
то
.
Ця нерівність,записана через коефіцієнти Фур’є, має назву нерівності Бесселя.
З теореми Піфагора,
- це сума ортогональних векторів,
(н-ть Бесселя).
Для ортонормованої системи ця нерівність має вигляд
.
Екстремальні
властивості коефіцієнтів Фур’є Якщо
ряд Фур’є збігається до
:
,
то цей вектор дає найкраще наближення
вектора
серед усіх векторів
,
що мають вигляд
(тобто
)
Доведення
Розглянемо
.
(
.
За теоремою Піфагора маємо, що це сума
квадратів катетів).
Повнота ортогональної системи
Система векторів
нормованого простору
називається повною по відношенню до
множини
(система
є повна на
), якщо
Справедлива Теорема (умова повноти ортогональної системи)
Нехай
- лінійний простір із скалярним добутком
і
- зліченна або скінченна система
ортогональних (попарно ортогональних
) ненульових векторів .
Тоді наступні умови еквівалентні :
1)Система
повна в
2) Для
має місце розклад в ряд Фур’є
Для кожного має місце
- рівність Парсеваля.
1) 2) Це одразу випливає з екстремальних властивостей коефіцієнтів Фур’є .
.
Але з 1)
система
повна
2) 3) якщо виконується 2) то за теоремою Піфагора маємо 3)
1)
3)
Одразу випливає
з леми про перпендикулярність (
)
.
причому
.
Для ортогональної системи
система
- повна.
можна розкласти в ряд Фур’є, якщо система повна.