
- •11. Ряд Лорана аналіт.Функції, його єдинственність для анал.Функц.
- •12. Теорема Лорана про розвинення анал.Функції в ряд Лорана
- •13. Ізольовані особливі точки. Класифікація.
- •14. Теорема про правильну точку аналітичної функції.
- •15. Полюси. Необхідна і достатня умова полюса к-го порядку.
- •16. Зв’язок характеру особливої ізольованої точки з виглядом розкладу в ряд Лорана в околі цієї точки
- •17. Характер нескінченно віддаленої особливої точки
- •18. Лишки. Їх зв’язок з інтегралом по замкненій кривій
- •19. Обчислення лишків
- •20. Лишки в нескінченно віддаленій точці
- •21. Застосування лишків для обчислення визначених інтегралів
- •22. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •23. Застосування лишків до невласних інтегралів
- •24. Тригонометричні ряди Фур’є
- •25. Абстрактні ряди Фур’є
- •26. Нерівність Коші-Буняковського та теорема Піфагора.
- •27. Основні властивості коефіцієнтів Фур’є. Нерівність Бесселя
- •Нерівність Бесселя
- •28. Поточкова збіжність тригонометричних рядів Фур'є
- •29. Лема Рімана та наслідок з неї.
- •30. Достатня умова збіжності ряду Фур’є в точці.
- •31. Теорема Фейєра та наслідки з неї.
- •32. Зв’язок швидкості спадання коефіцієнтів ряду Фур’є з гладкістю функції
- •33. Теорема про повноту тригонометричної системи
- •34. Перетворення Фур’є, існування, властивості.
- •35. Достатні умови представлення функції в інтеграл Фур’є
- •36. Перетворення Лапласа. Аналітичність перетворення Лапласа.
- •37. Властивоcті перетворень Лапласа
- •38. Диференціювання та інтегрування оригінала та зображення
- •39. Згортка функції. Зображення згортки.
- •40. Обернене перетворення Лапласа. Формула Рімана-Меліна
- •41. Лема Жордана. Формула обернення.
21. Застосування лишків для обчислення визначених інтегралів
1) Для обчислення
інтегралів
, де
- раціональна ція двох дійсних змінних,
неперервна при
.
За формулою Ейлера
Позначимо
.
Коли
пробігає від
до
,
описує коло проти годинникової стрілки.
Таким чином,
(
- раціональний вираз відносно
,
має скінченне число особливих точок
всередині кола
).
22. Застосування лишків до невласних інтегралів
Лема Жордана
:
Нехай
- аналітична в верхній півплощині (
)
за винятком скінченного числа особливих
точок
:
Доведення
Нехай
.
Тоді при
аналітична на
і
Наслідок 1
Якщо
така, що задовольняє умовам леми, то
Нехай
При
отримуємо
що й треба було довести.
Наслідок 2
Розглянемо
і
не має дійсних коренів. Тоді
аналітична у верхній півплощині за
винятком, можливо, скінченного числа
полюсів
(в правильних точках
,
тому вони нас не цікавлять).
- обмежена при
-
виконуються умови леми Жордана і
наслідка.
Наслідок 3
- всі полюси верхньої півплощини.
3) Послаблення вимог до підінтегральної функції
Нехай
аналітична в півплощині
за винятком, можливо, скінченного числа
особливих точок
.
Нехай
(
).
Тоді для
функція
буде неперервною на
.
Тоді якщо
Доведення
Спочатку покажемо,
що в цому випадку за цих умов
(лема Жордана 2 – буде розглянута в
наступній лекції).
Значить, існує
Теорема
Якщо
,
то
23. Застосування лишків до невласних інтегралів
Нехай аналітична в півплощині за винятком, можливо, скінченного числа особливих точок . Нехай ( ). Тоді для функція буде неперервною на .
Тоді якщо
Доведення Спочатку покажемо, що в цому випадку за цих умов (лема Жордана 2 – буде розглянута в наступній лекції).
Значить, існує
Теорема Якщо , то
Доведення
Розглянемо замкнену
криву
.
Тоді
.
(*)
Лема Жордана 2
В умовах теореми
.
Доведення
Зауваження
оскільки
, а
Використаємо оцінку
.
Оскільки
;
Отримали
Але
,
Лему Жордана доведено.
Продовження доведення теореми(*) Таким чином, отримали
,
і т.д.
,
що й треба було довести.
1) Якщо
парна
Висновок: для парної
2) Якщо
непарна
Висновок: для непарної
24. Тригонометричні ряди Фур’є
Тригонометричний
ряд
(1)
Його часткові суми:
Якщо ряд (1) збігається
до
,
то
- періодична функція з періодом
.
Зв’язок між коефіцієнтами та
оскільки
При
.
Теорема
Якщо
(1) збігаєтья рівномірно на періоді
,
рівномірно збігається
-
неперервна функція. Інтегруємо почленно:
Якщо інтеграли
мають
сенс, то відповідний тригонометричний
ряд
називається тригонометричним
рядом Фур’є
.
1) Якщо
- парна функція, то
- парна,
- непарна.
Тоді
Ряд Фур’є має вигляд
(розклад лише за косинусами).
2) Якщо - непарна функція, то - непарна, - парна.
Тоді
Ряд
Фур’є має вигляд
(розклад лише за синусами).