56.Принцип «автономії волі» в договірних зобов'язаннях.

С т а т т я 5. Автономія волі

1. У випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

2. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

3. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.

4. Вибір права щодо окремих частин правочину повинен бути явно вираженим.

5. Вибір права або зміна раніше обраного права можуть бути здійснені учасниками правовідносин у будь-який час, зокрема, при вчиненні правочину, на різних стадіях його виконання тощо. Вибір права або зміна раніше обраного права, які зроблені після вчинення правочину, мають зворотну дію і є дійсними з моменту вчинення правочину, але не можуть:

1) бути підставою для визнання правочину недійсним у зв’язку з недодержанням його форми;

2) обмежити чи порушити права, які набули треті особи до моменту вибору права або зміни раніше обраного права.

6. Вибір права не здійснюється, якщо відсутній іноземний елемент у правовідносинах.

С т а т т я 6. Обсяг застосування права іноземної держави

1. Застосування права іноземної держави охоплює всі його норми, які регулюють відповідні правовідносини.

2. Застосування норми права іноземної держави не може бути обмежене лише на тій підставі, що ця норма належить до публічного права.

Lex voluntatis – автономія волі. у мпрп формула прикріп.; озн. застосування права тої д-ви, що виберуть самі сторони - учасники цивільних правовідносин. Використовується лише в договірних зобов.і є загальновизнаною. Як національне коліз. право, так і міжнародні договори виходять із того, що при рішенні всіх коліз. питань у сфері договірних зобов'язань вирішальної є воля сторін.

57. Колізійні проблеми договірних зобов'язань.

Стаття 43. Вибір права за згодою сторін договору

1. Сторони дог. можуть обрати пр., що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами У.

Стаття 44. Право, що застосовується до договору завідсутності згоди сторін про вибір права

2. Однак правом, з яким договір найбільш тісно пов'язаний, вважається:

1) щодо дог. про нерухоме майно– пр. д-ви, у якій це майно знах., а якщо таке майно підлягає реєстрації- пр. д-ви, де здійснена реєстрація;

2) щодо дог. про спільну діяльність або виконання робіт – пр. д-и, у якій провадиться така діяль. або створюються передбачені договором результати;

3) щодо дог., укладеного на аукціоні, за конкурсом або на біржі- пр. д-ви, у якій проводяться аукціон, конкурс або знаходиться біржа.

3. У разі відсутності вибору права сторонами щодо договору споживання, у тому числі щодо його форми, застосовується пр.д-ви, у якій споживач має місце проживання або місцезнаходження.

Стаття 46. Пр., що застосовується до засновницького дог.ю/о з іноземною участю

1. До засновницького дог., що є установчим документом ю/о.з іноземною участю, застосовується пр. д-ви, у якій буде створена юр/о.

Стаття 47. Сфера дії права, що застосовується до договору

1. Пр., що застосовується до договору згідно з положеннями цього розділу, охоплює:

1) дійсність дог.;

2) тлумачення дог.;

3) права та обов'язки сторін;

4) виконання дог.;

5) наслідки невиконання або неналежного виконання дог.;

6) припинення дог.;

7) наслідки недійсності дог.;

8) відступлення права вимоги та переведення боргу згідно з дог..

2. Якщо при визначенні спос.та пор. виконання дог., а також заходів, які мають бути вжиті в разі невиконання або неналежного виконання дог., неможливе застосування пр., може бути застосоване пр.д-ви, у якій здійснюється виконання дог..