- •1.Державні фінанси як складова суспільних відносин.
- •2.Зміст, завдання та принципи управління державними фінансами.
- •Елементи і функції системи управління державними фінансами.
- •Фінансовий контроль як функція системи управління державними фінансами.
- •5. Мета і завдання контролю в системі управління державними фінансами.
- •6,Види, форми і методи фінансового контролю.
- •7.Принципи фінансового контролю.
- •8.Сутність та функції державного фінансового контролю.
- •9.Суб’єкти та об’єкти державного фінансового контролю. Об'єкти державного фінансового контролю
- •1.Суб’єкти державного фінансового контролю і їх повноваження.
- •10.Повноваження Державної контрольно-ревізійної служби України. Завдання діяльності Державної контрольно-ревізійної служби України.
- •11.Повноваження Рахункової плати України. Завдання діяльності Державної Рахункової палати України.
- •12.Державний аудит: сутність та принципи.
- •13.Суб’єкти державного аудиту.
- •14.Незалежний фінансовий контроль.
- •15.Субєкти аудиторської діяльності.
- •Фізичні особи
- •Юридичні особи
- •16.Критерії дотримання принципу незалежності.
- •17.Статус та зміст Лімської декларації керівних принципів аудиту державних фінансів.
- •18.Міжнародний кодекс етики: поняття, основі вимоги професійної етики державних аудиторів.
- •19.Статус, завдання, структура і напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів (intosai)
- •20. Система стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю.
- •21.Сутність та етапи проведення державного фінансового аудиту діяльності суб’єктів господарювання органами контрольно-ревізійної служби.
- •22.Аудиторські докази: сутність та джерела отримання.
- •23.Оцінка ефективності системи внутрішнього контролю.
- •24.Перевірка факторів ризику.
- •25.Проведення органами державної контрольно-ревізійної служби операційного аудиту.
- •26.Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту виконання місцевого бюджету.
- •27.Аудиторські докази: джерела отримання та критерії оцінювання.
- •28.Документування процесу аудиту: робочі матеріали та документація.
- •29.Сутність програмного бюджетування та види бюджетних програм.
- •30.Бюджетна програма: сутність, мета та завдання.
- •31.Сутність аудиту адміністративної діяльності: визначення мети, об'єкти сфера застосування.
- •32.Форми узагальнення результатів аудиту державних фінансів.
18.Міжнародний кодекс етики: поняття, основі вимоги професійної етики державних аудиторів.
Кодекс етики - це декларація системи цінностей та принципів, які спрямовують повсякденну роботу контролерів (аудиторів). Незалежність, повноваження та функції контролерів державного сектора вимагають від Вищого органу контролю державних фінансів (ВОКДФ), їхніх працівників та будь-якого тимчасового співробітника, який має повноваження здійснювати перевірки, дотримуватися важливих вимог професійної етики. У будь-якому кодексі етики контролерів (аудиторів) державного сектора повинні розглядатися деонтологічні аспекти роботи державних службовців загалом, а також вимоги професійної етики, які стосуються контролерів, зокрема, включаючи професійні обов'язки останніх.
Поведінка контролера (аудитора) повинна бути бездоганною у будь-який час і за будь-яких обставин. Будь-яке невиконання професійних обов'язків чи відхилення від встановлених норм поведінки контролера (аудитора) ставлять сумлінність контролера, ВОКДФ, який вони репрезентують, а також якість та обґрунтованість контролю під сумнів і можуть викликати настороженість стосовно надійності та компетентності самого ВОКДФ. Прийняття та застосування кодексу етики контролерів (аудиторів) державного сектора сприяють зміцненню довіри до них і їхньої роботи.
Дуже важливо, щоб ВОКДФ сприймався із почуттям довіри, впевненості та поваги. Такому ставленню контролер сприяє шляхом прийняття та дотримання вимог професійної етики, ключовими принципами якої є такі слова, як Сумлінність, Незалежність і Об'єктивність, Конфіденційність та Компетентність.
19.Статус, завдання, структура і напрямки діяльності міжнародної організації вищих органів контролю державних фінансів (intosai)
Загальна основа системи стандартів Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) була розроблена на базі Лімської та Токійської декларацій, документів, ухвалених на конгресах INTOSAI, а також доповіді групи експертів Організації Об'єднаних Націй з питань бухгалтерського обліку в державному секторі та контролю державних фінансів в країнах, що розвиваються.
Стандарти INTOSAI з аудиту поділяються на чотири категорії :
(а) базові принципи;
(б) загальні стандарти;
(в) стандарти проведення аудиту;
(г) правила складання звітів.
Розроблені INTOSAI стандарти дозволяють визначити принципи та методи перевірки, зокрема перевірки систем, що застосовують автоматизовану обробку даних. Ці стандарти мають розглядатися в конституційному, правовому й іншому контекстах вищого органу фінансового контролю (ВОФК).
Базові принципи - це прогнози, передумови, логічні принципи та умови, що становлять підвалини розробки стандартів перевірки; ці загальні основи дозволяють аудитору складати висновки і звіти, зокрема, у випадках відсутності жодного чітко визначеного стандарту.
Базові принципи та стандарти аудиту мають бути взаємопов'язаними. Вони спрямовують роботу аудитора, допомагають йому визначити межі своїх досліджень і характер процедур, які мають застосовуватися.
Загальні стандарти аудиту описують рівень кваліфікації аудитора та /або ВОФК, який вони повинні мати для компетентного та ефективного виконання свого завдання щодо застосування стандартів аудиту та правил складання звітів.
Загальні стандарти аудиту передбачають прийняття кожним ВОФК своєї власної політики та дотримання ним процедур.
Стандарти проведення аудиту визначають рамки, в яких повинен проводитися аудит. Вони мають відношення до загальних стандартів аудиту, які в свою чергу містять головні вимоги, яких необхідно дотримуватися під час здійснення кроків, передбачених стандартами. Вони також враховують правила складання звітів, які конкретніше зорієнтовані на завдання висвітлення результатів аудиту.
Правила складання звітів передбачають, що
(а) після завершення кожного контрольного заходу аудитор має скласти свої висновки у письмовій формі або у разі потреби скласти звіт із викладенням своєї точки зору.
(б) Останнє слово щодо подальшої долі випадків правопорушень, виявлених аудитором, належить вищому керівнику чи колегії, яку створює ВОФК.