- •1.Політологія як наука План:
- •Структура науки про політику
- •Методи політології
- •Завдання, цілі та функції політології
- •Функції політології:
- •Політика як суспільне явище
- •Походження політики
- •Сутність політики: властивості, структура, функції
- •Політика як мистецтво можливого
- •Ресурси влади
- •Структура влади
- •Реалізація і легітимність влади
- •Поняття і типи легітимності влади.
- •3. Політична система суспільства
- •Поняття політичної системи
- •Функції політичної системи суспільства:
- •Механізм функціонування політичної системи
- •Типи політичних систем
- •Громадянське суспільство – основа демократичної політичної системи
- •Для роздумів про найважливіше в Україні
- •Громадянське суспільство
- •Механізм стримань і противаг на прикладі сша
- •Судова влада
- •Виконавча влада
- •4.Держава у сучасному суспільстві
- •Походження, зміст, сутність та ознаки держави
- •Державне управління і устрій
- •Правова держава та її характеристики
- •Федерації Суб’єкти федерації Державний устрій України
- •5. Проблемна інституційна характеристика президентства та парламентаризму
- •Загальна характеристика інституту президентства
- •Моделі президентської влади
- •Парламентаризм як форма представницької влади
- •Функції парламенту:
- •Структура парламенту
- •За і проти бікамералізму в Україні
- •Бікамералізм як проблема в Україні.
- •6. Демократія в політичному житті суспільства
- •Демократія як спосіб організації суспільного життя.
- •Поняття демократії.
- •Концепції демократії
- •«Демократія - народовладдя»
- •Первинні принципи демократії та звичайні її ознаки.
- •Прийняття рішень за більшістю і підпорядкування меншості більшості у їх реалізації.
- •Сутнісне визначення демократії.
- •Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
- •7. Політичне лідерство та еліта
- •Політичне лідерство як явище
- •Класифікації політичного лідерства
- •Поняття про політичні еліти
- •Класифікація політичних еліт
- •Сучасні теоретичні уявлення про сутність і роль політичних еліт
- •Моделі політичних еліт:
- •Загальний Портрет політика
- •8. Політичне поле та політичний процес й прогнозування.
- •Інституалізація політичного поля
- •Закони політичного поля
- •Політичний процес
- •Політичне прогнозування
- •9. Політична культура
- •Політична культура як соціальний феномен
- •Структура політичної культури
- •Типологія політичних культур
- •Сутність і детермінанти політичної соціалізації.
- •10. Політична свідомість та політична ідеологія
- •Структура політичної свідомості
- •Ментальні особливості українства.
- •Ідеологія та її концептуальні засади
- •Типи ідеологій
- •11. Політичні партії, суспільні рухи та виборчі системи
- •Політичні партії
- •Періодизація розвитку партійної системи в Україні
- •Суспільні рухи та їх роль
- •Сутність та функції виборів.
- •Функції виборів:
- •Типи виборчих систем.
- •12. Етнополітика
- •Шлях до нації
- •Академічний етап
- •Культурна фаза
- •Політичний етап
- •Націоналізм
- •Держава імперська і держава національна
- •Імперська держава
- •Національна держава
- •Політико правові засади політичної нації
- •Національно-державні
- •Національно-етнічні
- •13. Сучасна глобалістика та модернізація
- •Глобальні проблеми сучасності
- •Сучасні геополітичні поля
- •Теорія модернізації.
- •Декілька моделей модернізації:
- •Етапи модернізації
Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі
Мудрість політичних еліт Польщі 80-х років полягає в тому, що представники опозиції і представники правлячих політичних кіл пішли на діалог та пошук розумного компромісу. Таким чином, на політичній авансцені світу з’являється “договірна демократія”. В її основу покладено рішення “круглого столу”, підписане 5 квітня 1989 року.
Рішення “круглого столу”:
Cкасувати керівну роль Польської Об’єднаної Робітничої Партії;
Створити другу палату парламенту – Сенат з кількістю 100 місць, вибори до якого провести на вільних демократичних засадах;
Запровадити інститут президента, обрати якого на спільному засіданні Сейму та Сенату;
Частково змінити вибори до Сейму, залишивши 291 місце за представниками прокомуністичних сил, 169 депутатів обрати через систему вільних демократичних виборів;
Дозволити реєстрацію незалежних профспілок та політичних партій.
Реалізація рішень “круглого столу”:
7 квітня 1989 року останній комуністичний Сейм затвердив рішення “круглого столу” та надав їм конституційну значимість.
На початку червня 1989 року у Польщі відбулися напіввільні вибори до парламенту, у ході яких усі вільні мандати здобули представники “Солідарності” за винятком 1 мандату до Сенату, який виграв незалежний підрпиємець.
Трансформаційні перетворення:
Влітку 1989 року на спільному засіданні обох палат парламенту обрано президента Республіки Польща В.Ярузельського – лідера ПОРП.
У вересні 1989 уряд Польщі очолив один з представників “Солідарності” Тадеуш Мазовецький.
У січні уряд Мазовецького розпочинає у Польщі суттєві економічні реформи, ідеологом став Лешек Бальцерович.
У травні 1990 року відбулися перші демократичні вибори до органів самоврядування, на яких цілковиту перемоги отримали Громадські комітети, які очолювали “Солідарність”.
У грудні 1990 року відбулися загальнонаціональні демократичні вибори президента, на яких переміг лідер “Солідарності” Лех Валенса.
У 1991 році пройшли перші вільні демократичні вибори до 2-х палат польського парламенту. Вони завершили перехід Польщі від тоталітаризму до демократії.
Розпочався етап становлення третьої Республіки Польща.
17 жовтня 1992 року за ініціативи президента Л. Валенси “Малу Конституцію”. Вона затверджувала нову систему організації державної влади та нові владні механізми, чітко визначала відношення глави держави з іншими органами влади, закріпляла нову політичну практику, виразно окреслювала компетенцію уряду, його взаємодію з регіональними структурами управління та узаконили реформу судової системи.
2 квітня 1997 р. Прийняття конституції третьої Республіки Польща, яку затвердити на всенародному референдумі більшістю голосів. Діюча конституція Республіки Польща – це відповідний компроміс між правими та лівими політичними силами.
В 1998 році було проведено адміністративно-територіальну реформу. У відповідності була створена структура урядових закладів та органів місцевого самоврядування. У відповідності до неї в Польщі створена наступна структура урядових закладів: 15 міністерств, 34 центральних управління, 16 воєводств, 23 спеціалізовані управління, що діють на регіональному, воєводському та повітових рівнях. А також створена система місцевого самоврядування. Вона складається із 16 воєводств. На чолі воєводства стоїть сеймик воєводства і управління воєводства. Також створено 373 повіти, які виконують визначені державою компетенції та повноваження і створено 2489 гмін, що є базовим рівнем місцевого самоврядування. Гміни відповідають нашому рівню громад.
Польща є членом НАТО та повноправним членом Європейського Союзу.
