Перехід від тоталітаризму до демократії на прикладі Польщі

Мудрість політичних еліт Польщі 80-х років полягає в тому, що представники опозиції і представники правлячих політичних кіл пішли на діалог та пошук розумного компромісу. Таким чином, на політичній авансцені світу з’являється “договірна демократія”. В її основу покладено рішення “круглого столу”, підписане 5 квітня 1989 року.

Рішення “круглого столу”:

• Cкасувати керівну роль Польської Об’єднаної Робітничої Партії;

• Створити другу палату парламенту – Сенат з кількістю 100 місць, вибори до якого провести на вільних демократичних засадах;

• Запровадити інститут президента, обрати якого на спільному засіданні Сейму та Сенату;

• Частково змінити вибори до Сейму, залишивши 291 місце за представниками прокомуністичних сил, 169 депутатів обрати через систему вільних демократичних виборів;

• Дозволити реєстрацію незалежних профспілок та політичних партій.

Реалізація рішень “круглого столу”:

• 7 квітня 1989 року останній комуністичний Сейм затвердив рішення “круглого столу” та надав їм конституційну значимість.

• На початку червня 1989 року у Польщі відбулися напіввільні вибори до парламенту, у ході яких усі вільні мандати здобули представники “Солідарності” за винятком 1 мандату до Сенату, який виграв незалежний підрпиємець.

Трансформаційні перетворення:

• Влітку 1989 року на спільному засіданні обох палат парламенту обрано президента Республіки Польща В.Ярузельського – лідера ПОРП.

• У вересні 1989 уряд Польщі очолив один з представників “Солідарності” Тадеуш Мазовецький.

• У січні уряд Мазовецького розпочинає у Польщі суттєві економічні реформи, ідеологом став Лешек Бальцерович.

• У травні 1990 року відбулися перші демократичні вибори до органів самоврядування, на яких цілковиту перемоги отримали Громадські комітети, які очолювали “Солідарність”.

• У грудні 1990 року відбулися загальнонаціональні демократичні вибори президента, на яких переміг лідер “Солідарності” Лех Валенса.

• У 1991 році пройшли перші вільні демократичні вибори до 2-х палат польського парламенту. Вони завершили перехід Польщі від тоталітаризму до демократії.

• Розпочався етап становлення третьої Республіки Польща.

• 17 жовтня 1992 року за ініціативи президента Л. Валенси “Малу Конституцію”. Вона затверджувала нову систему організації державної влади та нові владні механізми, чітко визначала відношення глави держави з іншими органами влади, закріпляла нову політичну практику, виразно окреслювала компетенцію уряду, його взаємодію з регіональними структурами управління та узаконили реформу судової системи.

• 2 квітня 1997 р. Прийняття конституції третьої Республіки Польща, яку затвердити на всенародному референдумі більшістю голосів. Діюча конституція Республіки Польща – це відповідний компроміс між правими та лівими політичними силами.

• В 1998 році було проведено адміністративно-територіальну реформу. У відповідності була створена структура урядових закладів та органів місцевого самоврядування. У відповідності до неї в Польщі створена наступна структура урядових закладів: 15 міністерств, 34 центральних управління, 16 воєводств, 23 спеціалізовані управління, що діють на регіональному, воєводському та повітових рівнях. А також створена система місцевого самоврядування. Вона складається із 16 воєводств. На чолі воєводства стоїть сеймик воєводства і управління воєводства. Також створено 373 повіти, які виконують визначені державою компетенції та повноваження і створено 2489 гмін, що є базовим рівнем місцевого самоврядування. Гміни відповідають нашому рівню громад.

Польща є членом НАТО та повноправним членом Європейського Союзу.