Сучасний стан колишніх соціалістичних країн

• Швидка інтеграція країн Східної і Південної Європи з Заходом вже має певні результати;

• Так, у 1999 р. членами НАТО стали Польща, Угорщина, Чехословаччина;

• Готуються до вступу в НАТО Македонія, Хорватія, Албанія;

• У 2004 р. членами ЄС стали Угорщина, Словаків, Словенія, Чехія, а у 2007 р. до них приєдналися Болгарія і Румунія

Перехід до міжнародної розрядки в світі в кінці 60-70-х рр.

• 1966 р. поліпшилися відносини СРСР з Францією і підписано радянсько-французьку декларацію і «Принципи співробітництва між СРСР і Францією»

• 1968 р. підписано Договір про нерозповсюдження ядерної зброї між СРСР, США та Великою Британією, Договір про заборону розміщення ядерної зброї на дні морів, океанів та їхніх надрах.

• 1972 р. СРСР і США підписали двосторонню угоду про обмеження систем протиракетної оборони (ПРО) і про деякі засоби в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь терміном на 5 років та документ «Основи взаємовідносин між СРСР і США».

Передумови для міжнародної розрядки в 70-х рр.

• досягнення військово-стратегічного паритету (рівноваги) між СРСР і США;

• усвідомлення громад кість і керівниками країн катастрофи ядерного конфлікту;

• неможливість поодинці вирішувати проблеми екології, енергетики, глобальних проблем

Основні договори між срср і сша щодо ядерної зброї (1972-74 рр.)

• Договір про обмеження систем протиракетної оборони(ПРО);

• Тимчасова угода про деякі засоби в галузі обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСВ-1) терміном на 5 років;

• Угода про запобігання ядерної війни

• 1972 р. – Конвенція про заборону розробки, виробництва і накопичення запасів бактеріологічної і токсичної зброї та про їхнє знищення між СРСР, Англією і США;

• 1974 р. – СРСР і США підписали Договір про обмеження підземних випробувань ядерної зброї;

• 1975 р. – у Хельсінкі (Фінляндія) відбулася Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі, підготовка до якої велася з 1969 р. за участю 33 європейських країн, США та Канади. Були розглянуті питання безпеки в Європі, економічне, науково-технічне співробітництво і охорона навколишнього середовища, гуманітарні питання;

• Подібні наради відбулися у 1977-78 рр. 1980-1983 рр. 1984-87 рр. 1986-89 рр.

Зовнішня політика срср у 70-х рр.

• Партійне керівництво продовжувало курс на розширення сфери впливу в Азії, Африці, Латинській Америці, активно допомагало прокомуністичним режимам;

• СРСР скористався економічною кризою Заходу і після революцій і збройних заколотів про соціалістичну орієнтацію розвитку заявили Ефіопія, Ангола, Мозамбік (1974 р.), В’єтнам, Камбоджа і Лаос (1975 р.), Афганістан (1978 р.), Нікарагуа (1979 р.)

Протистояння Заходу і Сходу

• Ситуацію в Європі загострило рішення НАТО про розміщення на території Англії, Бельгії, ФРН і Італії 574 крилатих ракет і ракет середньої дальності «Першинг-2».

• Удару по міжнародній розрядці завдала радянсько-афганська війна 1979-1989 рр., коли СРСР ввів 100 тис. контингент радянських військ;

• У 1980 р. Рада Безпеки ООН заявила, що війна дестабілізувала становище в регіоні і загрожує миру та безпеці;

• У 1988 р. була укладена Женевська угода між Афганістаном, Пакистаном і СРСР і США як держав-гарантів, за якими передбачалося виведення радянських військ з Афганістану;

• 15 лютого 1989 р. вивід військ завершено ( 15 тис. радянських солдатів загинуло, з них 2378 українців)