Встановлення диктатури в Румунії

• Події в Угорщині вплинули на те, що у 1958 р. з території Румунії були виведені радянські війська;

• Керівники Румунської робітничої партії мали особливі погляди на політичні і економічні відносини в рамках РЕВ і Організації Варшавського договору;

• З 1965 р. лідером партії став Н. Чаушеску, який утвердив свою диктатуру до кінця 80-х рр.

Югославія в 40-х рр.

• У 1945 р. на виборах до Установчої Скупщини Комуністична партія Югославії отримала 90% голосів;

• було проголошено Федеративну Народну Республіку Югославію (ФНРЮ), до складу якої увійшли Сербія ( дві автономії – Воєводина і Косово), Хорватія, Словенія, Боснія і Герцеговина, Македонія, Чорногорія;

• В основі розвитку країни лежала державна власність, ліквідовано поміщицьке землеволодіння, націоналізована велика промисловість;

• До 1948 р. був ліквідований приватний сектор. На чолі уряду став Й. Броз Тіто

Конфлікт Югославії з срср

• З 1947 р. амбіційні наміри Тіто створити на Балканах федерацію з провідною в неї роллю Югославії привели до конфронтації;

• були вислані з країни радянські спеціалісти, яких звинуватили у надмірному втручанні у внутрішні справи країни;

• Керівництво КПЮ відмовилося брати участь у засіданнях Інформбюро

Реакція Інформбюро

• У червні 1948 р. Інформбюро ухвалило резолюцію «Про становище у КПЮ», в якій югославські комуністи були звинувачені у невизнанні марксистської теорії, відмові від націоналізації землі;

• Був заклик змінити керівників КПЮ. Пізніше в газеті «Правда» була опублікована стаття, в якій Югославське керівництво називалося посібниками імперіалізму;

• 21 липня 1948 р. на 5 з’їзді КПЮ було складено лист різкого змісту, направленого проти Інформбюро, що привело до розриву у серпні 1949 р. пакту про дружбу між СРСР і Югославією

Децентралізація Югославії

• ухвалений закон про передачу заводів в управління робітникам, що надавав право трудовим колективам керувати виробництвом через робітничі ради і комітети;

• з 1952 р. проведено реформу в галузі планування народного господарства – чимало функцій передано республіканським і місцевим органам і підприємствам;

• з 1953 р. селянські кооперативи були прирівняні до промислових підприємств;

• приватна власність обмежувалася максимальним наділом у 10-15 га на одне господарство, створювались агропромислові комбінати;

• у 1963 р. прийнято нову конституцію, що гарантувала громадське самоврядування і проголошувалася Соціалістична Федеративна Республіка Югославія (СФРЮ), де при владі був Союз комуністів Югославії (СКЮ), позбавлений директивний функцій;

• сфера охорони здоров’я, освіти і культури переводилися на самофінансування із місцевих джерел

Міжнародний імідж Югославії

• Позитивні результати реформ укріпили міжнародне становище Югославії;

• стояла у витоків створення Руху неприєднання, разом з Індією і Єгиптом4

• В середині 50-х рр. радянсько-югославські відносини нормалізувалися.

• пом’якшення комуністичного режиму в кінці 40-поч. 50- х рр. поступово замінювалося на авторитарний режим управління та виникнення культу особи Й. Броз Тіто;

• З 1974 р. він був обраний президентом Югославії без обмеження строку мандата, що надало йому необмежену владу

Політичні протиріччя у соціалістичному таборі в 50-70-х рр.

• Складна міжнародна обстановка, тягар тоталітарних систем, необхідність демократичних реформ – все було край необхідно як СРСР, так іншим соціалістичним країнам;

• Хрущовська «відлига» продемонструвала, що демократичні перетворення необхідні країнам і диктаторськими методами приборкати народ надовго не вдасться;

• Саме поразки в демократичних рухах Східної Європи привели до революційних подій наприкінці 80-х поч. 90-х рр., припинити які вже було неможливо